Зокрема, у липні 2011 р. виробництво металовиробів зросло порівняно з червнем на 5%, до 23 тис. т. У 2010 р. метизні підприємства України наростили виробництво порівняно з
У цьому огляді наведено інформацію про ринок вогнетривів України. Розглядається наступне: характеристика ринку, найбільші виробники вогнетривів, обсяги виробництва у період з 2009 по 2011 рр., огляд ринку сировини для виробництва вогнетривів, частка Групи «Магнезит» у наповненні українського ринку магнезіальною сировиною у 2009 – 2011 рр., роздрібної реалізації світлих нафтопродуктів м. Запоріжжя, частки основних учасників ринку роздрібної реалізації світлих нафтопродуктів м. Запоріжжя за результатами діяльності у 2004 – 2010 роках, зміна концентрації ринків роздрібної реалізації світлих нафтопродуктів у територіальних межах Запоріжжя та інше
Зокрема, у червні 2011 р. виробництво металовиробів знизилося порівняно з травнем на 4% до 22 тис. т. У 2010 р. металовироби України наростили виробництво
Проте вже за результатами 2010 року Кондратівський вогнетривкий завод скоротив чистий збиток на 31,57%, до 3,96 млн. грн., а Часівоярський вогнетривкий комбінат отримав чистий прибуток 10,96 млн. грн. проти чистого збитку 5,18 млн. грн. за 2009 рік. Крім того, ще два великі виробники, Великоанадольський вогнетривкий комбінат та Красногорівський вогнетривкий завод, збільшили чисту прибуток: з 371 тис. грн. до 4,84 млн. грн. і з 51 тис. грн. до 12,41 млн. грн. відповідно. Про те, що справи у галузі пішли на підйом, також свідчить про зростання імпорту магнезиту, що використовується як сировина при виготовленні магнезіальних вогнетривів. Якщо у 2009 році його було завезено до України 216,8 тис. тонн, то вже у 2010 – 330,85 тис. тонн, за даними Держмитслужби. Це перевищує докризові показники: наприклад, у 2006 році імпорт магнезиту був зафіксований на рівні 251 тис. грн. тонн. Водночас структура імпорту не зазнала істотних змін: як і раніше, у 2010 році основними постачальниками для українських вогнетрівників залишалися
Зокрема, у травні виробництво металовиробів зросло на 5% до 23 тис. т. У 2010 р. металовироби України наростили виробництво порівняно з 2009 р.
Про те, що справи в галузі пішли на підйом, також свідчить зростання імпорту магнезиту, що використовується як сировина для виготовлення магнезіальних вогнетривів. Якщо у 2009 році його було завезено до України 216,8 тис. тонн, то вже у 2010 – 330,85 тис. тонн, за даними Держмитслужби. Це перевищує докризові показники: наприклад, 2006 року імпорт магнезиту було зафіксовано на рівні 251 тис. тонн. Водночас структура імпорту не зазнала суттєвих змін: як і раніше, у 2010 році основними постачальниками для українських вогнетривників залишалися Словаччина – 161,59 тис. тонн, Китай – 18,44 тис. тонн та Туреччина – 16,99 тис. тонн. Причому середня вартість ввізного магнезиту, порівняно з 2009 роком, збільшилася незначно, на 9,37%, до 411 дол./тонн. Для порівняння – у тому ж 2006 році вона становила
У січні-квітні українські металовироби наростили виробництво порівняно з аналогічним періодом минулого року на 4% до
“Завжди вважалося, що Україна багата на вогнетривку сировину, половина підприємств колишнього Союзу побудована на базі вогнетривких глин та каолінів України. Але розвиток металургії показав, що цей клас вогнетривів не відповідає вимогам сучасних металургійних процесів, заснованих на конвертерній та електроплавці, позапечковій та вакуумній обробці, безперервному розливанні”, — зазначає технічний директор Puyang Refractories Україна Анатолій Тонкушин. Протягом останніх двадцяти років відбувся якісний перехід від кремнеземистих та мулітокремнеземистих вогнетривів на магнезіальні та вуглецевмісні, а сировинної бази для цього класу продукції в Україні не виявилося. І на вітчизняному ринку вогнетривів виник дефіцит магнезіальних і вуглецевмісних вогнетривів, який поступово заповнився імпортом: спочатку з
Зокрема, у березні виробництво металовиробів зросло порівняно з лютим на 10%, до 22 тис. т. У 2010 р. метизні підприємства України наростили виробництво порівняно з 2009 р.
В останні роки українська вогнетривка промисловість зіткнулася зі скороченням попиту на свою продукцію з боку металургів, які сьогодні віддають перевагу імпортним вогнетривам, які в основному поставляються з Китаю. Про це неодноразово заявляли представники асоціації «Укрвогнетупор». За нашою інформацією, власники деяких заводів шукають покупців своїх активів. Нервовість у роботу галузі додає і минулорічна зміна власників на ВАТ «Запоріжсталь» та ПрАТ «ММК ім. Ілліча», яким належать ВАТ «Запорожогнеупор» та ВАТ «Кондратьєвський ОЗ» відповідно. Для нових власників металургійних комбінатів вогнетривкий бізнес непрофільний, тому не виключено, що після завершення аудиту активів і ці підприємства будуть виставлені на продаж.
У березні в Україні очікується нове пожвавлення виробництва металургійної продукції. На цьому тлі стійка думка, що посткризове відновлення гірничо-металургійного комплексу покращить ситуацію і в суміжних областях, включаючи вогнетривку галузь. Проте реальна картина вітчизняного ринку вогнетривів залежить не лише від загального кризового стану металургії.
Магнезит - карбонат магнію - Mg(CO3), основні властивості: вміст MgO - 47,8 %, висока температура розплавлення, абразивність, в'язкість. Тальк використовують у таких галузях промисловості, як керамічна, лакофарбова, паперова, вогнетрівка, гумотехнічна, текстильна, будівельні матеріали. Також він застосовується при виробництві косметики та інсектицидів. Приймаючи до уваги властивості магнезиту, його використовують у таких галузях промисловості, як: вогнетрівка, металургійна, хімічна, промисловість в'яжучих матеріалів. Щодо України, можна зазначити, що на даний час розробка власних родовищ та збагачення талько-магнезитової сировини
В Україні поклади мідних руд на територіях сьогоднішніх Рівненської та Житомирської областей було знайдено ще у ХІХ столітті, а перші серйозні пошукові роботи проводились польськими геологами у 1929-1939 роках. У період 60-90-х років пошуки міднорудних покладів було відновлено вже вітчизняними геологорозвідниками, внаслідок чого на кордоні з Польщею було виділено Волинський міднорудний район загальною площею близько 10 тис. кв. м. На його території було визначено найперспективніші ділянки: Рафалівське родовище, а також родовища «Жиричі» та «Шменьки-Заліси» Турсько-Лугівського рудного поля. Мідна руда тут залягає на глибині 200-600 м, а в окремих місцях – до 70-90 м із вмістом близько 1% чистого металу у руді. Варто відзначити також наявність рудопроявів медистих пісковиків Бахмутської улоговини на Донбасі. Але порівняно з Волинським районом цих запасів не достатньо для того, щоб хоч би розпочати промислову розробку. Загалом на території України відомо близько
Україна має невеликі запаси силікатів нікелю, пов'язаних із корою вивітрювання ультрабазитів у Побужжі та Центральному Наддніпрянщині. Проте, Україна зазнає виснаження запасів нікелю. Зокрема запаси нікелевого родовища Липовенківське в центральній Україні можуть бути виснажені за 5 років. Раніше Мінпромполітики України розглядало розробку запасів нікелевого родовища Тарноватське, що містить за оцінками 4,94 млн т руди з 16-річною тривалістю розробки. Руди родовища Тарноватське містять 0,96% нікелю, порівняно з 0,65% рудами Липовенківського родовища. Попит на нікель в Україні традиційно практично повністю
Сьогодні для проведення якісної геологічної розвідки та оцінки родовища потенційному інвестору необхідно буде викласти $3-10 млн. "Для того, щоб підняти родовище до розробки, ще потрібно як мінімум $100 млн.", - каже експерт Інституту геологічних наук НАН України. А якщо інвестор планує побудувати на базі мідної копальні ще й завод зі збагачення руди та налагодити інфраструктуру, загальний кошторис зросте як мінімум до $300 млн. і коливатиметься в залежності від обсягів видобутку, що плануються. Але гра коштує свічок – заробити на українській міді у світлі зростання її вартості можна досить добре. За підрахунками експертів, грошовий потенціал лише Волинського рудного району становить близько
У січні-квітні 2010 року порівняно з січнем-квітнем 2009 року експорт марганцевої руди з України зріс у 6,9 раза і склав 2,33 тис. тонн, на 160 тис. дол. Як повідомлялося, у березні експорт марганцевої руди становив 0 ,14 тис. тонн, на 10 тис. дол. У 2009 році порівняно з 2008 роком експорт марганцевої руди зменшився на 82,3% і склав
Так, за 4 місяці 2010 р. Марганецький ГЗК збільшив виробництво марганцевого концентрату в 9,47 раза, до 228,3 тис. т. У той же час Орджонікідзевський ГЗК за вказаний період наростив виробництво марганцевого концентрату майже в 4 рази, до 203,9 тис. т. Також підприємство виробило 109,1 тис. т марганцевого агломерату (у січні-квітні ця продукція не випускалася). Нагадаємо, що у січні-березні 2010 р. українські гірничорудні підприємства виробили
Так, за 4 місяці 2010 р. Марганецький ГЗК збільшив виробництво марганцевого концентрату в 9,47 раза, до 228,3 тис. Водночас Орджонікідзевський ГЗК за вказаний період наростив виробництво марганцевого концентрату майже в 4 рази, до 203,9 тис. т. Також підприємство виробило 109,1 тис. т марганцевого агломерату (у січні-квітні ця продукція не випускалася). Нагадаємо, що у січні-березні 2010 р. українські гірничорудні підприємства виробили