Зокрема, у травні виробництво металовиробів зросло на 5% до 23 тис. т. У 2010 р. металовироби України наростили виробництво порівняно з 2009 р.

У січні-квітні українські металовироби наростили виробництво порівняно з аналогічним періодом минулого року на 4% до

Зокрема, у березні виробництво металовиробів зросло порівняно з лютим на 10%, до 22 тис. т. У 2010 р. метизні підприємства України наростили виробництво порівняно з 2009 р.

Метизна галузь України за минулий рік надолужила майже все втрачене в невдалому 2009 році. Обсяг виробництва зріс на 20%, причому по всій номенклатурі виробів, за винятком цвяхів. Забивати цвяхи стали помітно менше. Схоже, настав час закручувати гайки. Принаймні випуск кріплення в країні збільшився майже на 70%. Але не єдиним кріпленням живі метизники. Канати, арматурні пасма та дріт (навіть колючий) теж продавалися досить жваво. Випуск перших та других збільшився приблизно на 40%, дротяної продукції – на 20%. При цьому з усього обсягу випущених українськими підприємствами металовиробів (а це 270 тис. тонн) понад 200 тис. тонн припало саме на дріт. Якщо говорити про тоннаж в інших категоріях, то минулорічні результати такі: сталевих канатів вироблено близько 29,4 тис. тонн, фібри – 10 тис. тонн, арматурних пасм – 8,4 тис. тонн, сітки – 6,8 тис. тонн, машинобудівного кріплення – 1,6 тис. тонн. Виробництво цвяхів хоч і склало 13,3 тис. тонн, але це на 14,3% менше, ніж було у 2009. Розстановка сил у метизній галузі за рік суттєво не змінилася. Позиції лідера міцно утримує

За даними Національної академії наук України, наша країна за запасами скандію займає перше місце в Європі, входячи до п'ятірки світових лідерів. В Україні руди родовищ ільменітових та ільменіт-титаномагнетитових руд габро-анортозитової формації (Стремигородське та Торчинське) містять до 0,005 % Sc2O3; основні концентратори скандію – ільменіт (до 0,015% Sc2O3) та піроксен (до 0,024% Sc2O3). На ільменіт припадає до 60% скандію, що міститься в рудах. Серед інших родовищ, що містять скандій у складі комплексних руд, виділимо

Магнезит - карбонат магнію - Mg(CO3), основні властивості: вміст MgO - 47,8 %, висока температура розплавлення, абразивність, в'язкість. Тальк використовують у таких галузях промисловості, як керамічна, лакофарбова, паперова, вогнетрівка, гумотехнічна, текстильна, будівельні матеріали. Також він застосовується при виробництві косметики та інсектицидів. Приймаючи до уваги властивості магнезиту, його використовують у таких галузях промисловості, як: вогнетрівка, металургійна, хімічна, промисловість в'яжучих матеріалів. Щодо України, можна зазначити, що на даний час розробка власних родовищ та збагачення талько-магнезитової сировини

Сьогодні для проведення якісної геологічної розвідки та оцінки родовища потенційному інвестору необхідно буде викласти $3-10 млн. «Для того, щоб підняти родовище до розробки, ще потрібно як мінімум $100 млн.», — каже експерт Інституту геологічних наук НАН України. А якщо інвестор планує побудувати на базі мідної копальні ще й завод зі збагачення руди та налагодити інфраструктуру, загальний кошторис зросте як мінімум до $300 млн. і коливатиметься в залежності від обсягів видобутку, що плануються. Але гра коштує свічок — заробити на українській міді у світлі зростання її вартості можна досить добре. За підрахунками експертів, грошовий потенціал лише Волинського рудного району становить близько

Мідь була відома людині вже на початку сьомого тисячоліття до н. е. Завдяки своїм унікальним властивостям – високій електропровідності, хімічній стійкості та ковкості – вона широко використовується в різних галузях економіки: електроніці, будівництві, машинобудуванні. У різних галузях техніки широко використовуються сплави з використанням міді, найбільш використовуваними з яких є бронза та латунь. Світовий попит на мідь минулого року виріс на

В Україні поклади мідних руд на територіях сьогоднішніх Рівненської та Житомирської областей було знайдено ще у ХІХ столітті, а перші серйозні пошукові роботи проводились польськими геологами у 1929-1939 роках. У період 60-90-х років пошуки міднорудних покладів було відновлено вже вітчизняними геологорозвідниками, внаслідок чого на кордоні з Польщею було виділено Волинський міднорудний район загальною площею близько 10 тис. кв. м. На його території було визначено найперспективніші ділянки: Рафалівське родовище, а також родовища «Жиричі» та «Шменьки-Заліси» Турсько-Лугівського рудного поля. Мідна руда тут залягає на глибині 200-600 м, а в окремих місцях – до 70-90 м із вмістом близько 1% чистого металу у руді. Варто відзначити також наявність рудопроявів медистих пісковиків Бахмутської улоговини на Донбасі. Але порівняно з Волинським районом цих запасів не достатньо для того, щоб хоч би розпочати промислову розробку. Загалом на території України відомо близько

Україна має невеликі запаси силікатів нікелю, пов'язаних із корою вивітрювання ультрабазитів у Побужжі та Центральному Наддніпрянщині. Проте, Україна зазнає виснаження запасів нікелю. Зокрема запаси нікелевого родовища Липовенківське в центральній Україні можуть бути виснажені за 5 років. Раніше Мінпромполітики України розглядало розробку запасів нікелевого родовища Тарноватське, що містить за оцінками 4,94 млн т руди з 16-річною тривалістю розробки. Руди родовища Тарноватське містять 0,96% нікелю, порівняно з 0,65% рудами Липовенківського родовища. Попит на нікель в Україні традиційно практично повністю

За 5 місяців Марганецький ГЗК наростив виробництво марганцевого концентрату на 0,2% до 302,6 тис. т. У той же час Орджонікідзевський ГЗК за вказаний період не виробляв марганцевого агломерату, тоді як у січні-травні 2011 р. ОГОК випустив

У І кварталі ОГОК скоротив виробництво марганцевого концентрату на 99,76% до 0,3 тис. т. У 2011 р. українські ГЗК скоротили виробництво марганцевої сировини порівняно з 2010 р. на 30,5%

Водночас Орджонікідзевський ГЗК за вказаний період не виробляв марганцевого концентрату та агломерату, тоді як у січні-лютому 2011 р. ОГОК випустив 78,6 тис. т концентрату та 58,1 тис. т агломерату. У 2011 р. українські ГЗК скоротили виробництво марганцевої сировини порівняно з 2010 р.

У січні-серпні імпорт марганцевої руди зменшився на 19,2%, або на 201,72 тис. т порівняно з січнем-серпнем 2010 р. до 848,18 тис. т на $357,08 млн. Як повідомлялося, у липні порівняно з червнем імпорт марганцевої руди зменшився на 24,5%, або на 22,26 тис. т до 68,63 тис. т

У червні, порівняно з травнем, імпорт марганцевої руди зменшився на 33,9%, або на 46,71 тис. т – до 90,89 тис. т на 26,05 млн. доларів. Порівняно з червнем 2010 р. у червні 2011 р. імпорт марганцевої руди збільшився на 85,8%, або на 41,98 тис. т. У січні-червні імпорт марганцевої руди збільшився на 2,8%, або на 20,33 тис. т порівняно з січнем-червнем 2010 р. до 740,71 тис. т на $318,75 млн. Як повідомлялося, у травні порівняно з квітнем імпорт марганцевої руди зменшився на

У січні-травні порівняно з січнем-травнем 2010 р. експорт марганцевої руди збільшився у 10,7 раза, або на 71,43 тис. т і склав

У квітні експорт марганцевої руди, порівняно з березнем, збільшився на 89% до 21,04 тис. т, порівняно з квітнем 2010 р. – у 18,3 раза. Крім того, у квітні імпорт марганцевої руди збільшився порівняно з березнем на 12,6%, до 139,51 тис. т, а порівняно з квітнем 2010 р. зменшився

Порівняно з березнем 2010 р. у березні 2011 р. імпорт марганцевої руди зменшився на 23,7%, або на 38,53 тис. т. У січні-березні імпорт марганцевої руди збільшився на

У лютому 2010 р. марганцева руда не експортувалася. У лютому імпорт марганцевої руди знизився, порівняно з січнем, на 4,7% до 121,39 тис. т порівняно з лютим 2010 р. – на 8,3%. У 2010 р. експорт марганцевої руди збільшився порівняно з 2009 р.

У травні Україна експортувала глинозем переважно до Росії. Порівняно з травнем 2011 р. експорт глинозему у травні 2012 р. збільшився на 3,7%, або на 4,81 тис. т. У січні–травні порівняно із січнем–травнем 2011р. експорт глинозему зріс на