У 2009 році металургійні підприємства України використали для капітальних та поточних ремонтів теплових агрегатів 389 тисяч тонн вогнетривів, що на 294 тисячі тонн менше ніж у 2008 році. Таким чином, споживання знизилося на 43%, що було пов'язано із зменшенням виробництва чавуну та сталі. Ще однією з причин було те, що в період падіння виробництва стали в 2009 році основна частка простоїв припала на мартенівські печі, а відтак скоротилася і кількість їх ремонтів. При цьому у металургійному виробництві України збільшилася частка конвертерної сталі та електросталі. Саме у цих виробництвах частка споживання імпортних вогнетривів залишається ще великою. Так, у 2008 та 2009 роках було використано відповідно 98 тисяч та 109 тисяч тонн імпортних вогнетривів. Питома витрата привізних вогнетривів досягла значної цифри — 3,64 кілограма на тонну сталі. Розширення обсягів імпорту багато в чому визначається високими експлуатаційними кондиціями вогнетривів за конкурентних цін. При цьому металургійні підприємства дедалі частіше укладають контракти на
Одна із суміжних підгалузей гірничо-металургійного комплексу — виробництво вогнетривів — скоротить за підсумками року виробництво щонайменше вдвічі-втричі. В асоціації «Укрвогнетупор» повідомили, що випуск цієї продукції становитиме у 2009 р. у кращому разі 220-230 тис. т, хоча нормальні обсяги виробництва для підгалузі досягали приблизно 700-750 тис. т. Основна причина – металургійні підприємства, які є головними споживачами цієї продукції, закуповують вогнетриви тільки для поточних потреб, відклавши до найкращих часів реалізацію масштабної модернізації.
Незважаючи на видиму збитковість вогнетривкої галузі, даний сектор економіки характеризується переплетенням інтересів великих ФПГ та політичних груп. При цьому криза не так послабила, як видозмінила боротьбу за контроль над вітчизняним виробництвом вогнетривів. Одним із пунктів затвердженого у листопаді 2008 р. урядового меморандуму про підтримку гірничо-металургійного комплексу стала обіцянка не підвищувати плату за користування надрами. Втім, подібні платежі цього року вже були суттєво підвищені. Не кажучи вже про те, що вже на початку грудня представники компаній ГМК звинуватили Кабінет Міністрів у невиконанні умов меморандуму.
Криза змушує вогнетривників України зупиняти заводи, але ціни все одно знижуються дуже неохоче. Причина – надлишок потужностей за їхньої переважної орієнтації виробництва традиційної, а простіше кажучи, застарілої продукції. Кризові явища у вогнетривкій промисловості України почалися задовго до кризи у металургії. Можна навіть сказати, що непроста ситуація у підгалузі зберігалася практично весь час підйому в металургії у 2003-08 роках. Так, якщо у 2005 р., за інформацією, вітчизняні вогнетривкі підприємства випустили майже 900 тис. т вогнетривів, то вже у 2006 р. – на 17% (або на 152,2 тис. т) менше, що становило 743 тис. т Минулого року обсяг виробництва залишився на рівні 2007 р. – 740 тис. т.
Головним рецептом виходу з кризи учасники ринку вважають підняття ввізного мита на вогнетриви, що виробляються в країні, з 5 до 20%. Ще одним способом вижити вони називають входження своїх підприємств до складу міжнародних груп, які б їх сировиною. Можливо, першопрохідником на цьому шляху стане Часовоярський вогнетривкий: понад 30% його акцій наразі знерухомлені до МФС для продажу. Ймовірно, що покупцем стане іноземний інвестор. Щоб забезпечити себе замовленнями, вітчизняні вогнетривники готові суттєво знижувати ціну на продукцію, яка продається з рентабельністю не вищою за 5–7%. Проте у багатьох випадках металурги все одно віддають перевагу імпорту, пояснюючи це найкращою якістю виробів.
Виробничий профіль та напрямки розвитку 10 провідних вогнетривких виробництв України
Динаміка вогнетривких ринків далека від сприятливої. Але й за таких умов українські вогнетривкі підприємства мають конкретні напрями розвитку. У 2005 р. усі підприємства Асоціації «Укрвогнетупор» працювали стабільно, забезпечивши зростання обсягу виробництва вогнетривів 100,5% щодо 2004 р. (2004 р. – 891 тис. т, 2005 р. – 896 тис. т). У І кварталі цього року обсяг виробництва на підприємствах Асоціації знизився – у зв'язку із скороченням обсягів ремонтів металургійних агрегатів та коксових печей, а також зростанням рівня експортних поставок. Рівень сировинного забезпечення галузі у 2005 р. практично не змінився. Випуск алюмосилікатних та кремнеземистих вогнетривів забезпечений вітчизняними вогнетривкими глинами, каолінами та кварцитами.
За попередніми даними, обсяги імпорту магнезиту в січні-грудні 2006 року збільшилися, порівняно з відповідним періодом 2005-го, на 3%, або на 16 тис. тонн, склавши 196 тис. тонн. Географічна структура імпорту магнезиту представлена 16 країнами. Основні обсяги імпорту магнезиту в Україну було завезено з РФ (45%) та Словаччини (43%). На їхню частку припало близько 88% усіх поставок, або близько 439 тис. тонн. У натуральному вираженні обсяг постачання магнезиту з Росії становив 224 тис. тонн. Зі Словаччини було завезено 215 тис. тонн магнезиту.
У матеріалі представлена аналітична інформація щодо ринку інновацій ГМК України. Розглянуто: огляд інновацій у промисловості та металургії України, обсяг інновацій України у 2020 році, частка підприємств, що впровадили інновації у 2020 році, основні показники впровадження інновацій на промислових підприємствах України з 2010-2020 рр., впровадження інноваційних технологій, інші показники інноваційної діяльності ГМК.
В огляді представлено аналітичну інформацію щодо екологічних інвестицій компаній ГМК України у 2020 році. Розглянуто: приріст витрат підприємств України з видобутку металевих руд з охорони навколишнього середовища у 2020 році, приріст витрат підприємств металургії на охорону навколишнього середовища у 2020 році, витрати на охорону навколишнього середовища по областях у 2020 році, витрати підприємств на охорону навколишнього середовища у 2018 році 2020 рр., структура видатків у 2020 році, галузева структура видатків, динаміка видатків на охорону навколишнього середовища в Україні з 2010-2020 рр.