СК найчастіше передають колекторським агентствам борги з КАСКО (80%), ОСАЦВ (15%) та фінансові ризики, які утворюються при невиплаті кредитів банківськими позичальниками (до 5%). І якщо раніше передавалися майже безнадійні борги двох-трирічної давності, то зараз СК готові передавати борги на кілька місяців. Ефективність стягнення колекторами боргів з регресу перевищує 40%. Ціна питання — 15-25% від суми боргу, що стягується. Важко оцінити ефективність роботи колекторських компаній загалом.
Компанії з управління активами (КУА), створені банками, скористалися активним припливом депозитів до банківської системи та переорієнтували частину коштів найбільш ризикованих клієнтів у керовані ними фонди. Завдяки цьому їхня частка зросла за рік більш ніж удвічі – до 18% від активів пайових фондів. Основною перевагою банківських КУА є доступ до мережі мережі материнських компаній. Решта учасників ринку мережу своїх офісів розширювати не планують, але обіцяють посилення конкуренції.
Після реформи ЖКГ, що обіцяється більшістю кандидатів у президенти, більше чверті боргів у цій сфері буде передано колекторам. За підрахунками, під час реформування ЖКГ колекторські компанії працюватимуть із понад 25% прострочених боргів за воду, енергоносії та інші послуги комунальників. На даний момент із професіоналами зі збору боргів стикаються не більше 5% комунальних боржників, директор з маркетингу та продажу колекторської компанії Verdict.
27 жовтня уряду вдалось зібрати 1,25 млрд. грн. За традицією останнього місяця більше половини залучених грошей дав продаж ОВДП з погашенням відразу після виборів — у квітні 2010 р. Їх розміщення дало 725,6 млн. грн. Ще одну велику суму – 303,4 млн. грн. - дали бюджету півторарічні папери.
Держфінпослуг просить на порятунок кредитної кооперації 1 млрд. грн. В іншому випадку близько 30% кредитних спілок ризикують розоритися. Минулого тижня голова Держфінпослуг Віктор Суслов, а також представники ринку кредитних спілок (КС) заявили, що система кредитної кооперації потребує рефінансування у розмірі 1 млрд грн. Більше того, стало відомо, що регулятор і асоціації, що представляють ринок КС, направили відповідну програму антикризових заходів до Кабміну, Верховної Ради та Нацбанку. За словами Віктора Суслова, найближчим часом очікується розгляд цього питання Кабміном. "Стабілізувати ситуацію в КС, не вклавши туди жодної гривні рефінансування, неможливо", - заявив голова Держфінпослуг на прес-конференції 6 липня. При цьому представники ринку зазначають, що близько 500 млн. грн. могли б бути спрямовані на допомогу КС у поверненні депозитів населенню, на підтримку короткострокової ліквідності установ, а ще 500 млн грн. - На підтримку основного виду діяльності КС - кредитування населення.
Інвестиційні фонди зазнали відпливу коштів. Найбільше постраждали відкриті фонди, менше — закриті. Проте сьогодні експерти констатують — відтік майже припинився. Дані Української асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ) показують, що з початку цього року відбулася зупинка відтоку коштів з відкритих фондів — найчутливішої до настрою населення групи фондів. Якщо за минулий рік вони втратили майже 57% коштів, то з початку 2009 р. лише 4%. Щоправда, кількість фондів суттєво зросла, і з різних ІСІ картина припливу-відтоку різна.
Обсяг інвестицій в основний капітал за перший квартал упав майже на 40% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 25,1 млрд. грн., а порівняно з торішнім середньорічним квартальним значенням — більш як удвічі, повідомив Держкомстат. У першому кварталі відзначається згортання інвестиційної активності компаній щодо своїх проектів практично у всіх секторах. З іншого боку, змінилася структура джерела фінансування. Зокрема, у рази впали інвестиції з держбюджету, суттєво скоротилася частка кредитування (з 15-20% останніми роками – до 11,8%). Відповідно, різко зросла частка власних коштів підприємств — майже до 70% (21,1 млрд. грн.).
Криза змусила фонди прямих інвестицій (private equity funds) змінити лідерів. Більшість інвесторів, які працюють на ринках, що розвиваються, вірять у перспективи бізнесу — на відміну від фондів, націлених на розвинені держави. 78% інституційних інвесторів планують розширити свою присутність у деяких країнах, що розвиваються, протягом найближчих п'яти років. Для порівняння: лише 43% фондів, що вкладають в активи західних економік, планують у той же період збільшити інвестиції. Такі результати п'ятого щорічного дослідження, проведеного Асоціацією фондів прямих інвестицій на ринках, що розвиваються (EMPEA) і фондом Coller Capital. Аналітики опитали 156 інституційних інвесторів (представників пенсійних та хедж-фондів, страхових компаній та багатих сімей з різних регіонів світу).
Найбільш висока ймовірність дефолтів до кінця року існує за облігаціями компаній сектору нерухомості та роздрібних торгових мереж. Отже, головним механізмом виживання на ринку залишиться реструктуризація запозичень. Альтернативою домовленостей із кредиторами буде банкрутство компаній, що не завжди дозволяє повернути вкладені кошти. Ситуація з борговим навантаженням рітейлерів подібна до ринку нерухомості. Банки не рефінансують борги, а терміни виконання зобов'язань по облігаціях порушуються, і з паперів з'являється дедалі більше технічних дефолтів. Останні півроку компанії заявляли, що шукають інвестора чи продають якісь об'єкти. Але угод поки що не відбулося жодної. Отже, зараз ринок починає намацувати можливості реструктуризації зобов'язань.
Потенційні заробітки колекторських компаній у найближчі роки становитимуть 2-3 млрд грн. За прогнозами експертів, до кінця поточного року обсяг проблемних кредитів у банківській системі зросте до 50-65 млрд. грн. При цьому 60% проблемної заборгованості припадатиме на корпоративних клієнтів банків. Це і є потенційним фронтом робіт для колекторських компаній. Проте досі колектори не можуть похвалитися значним охопленням ринку невигідних кредитів. Причин тому кілька.
Українські компанії перестають платити за своїми боргами. За підрахунками експертів, на початок квітня кількість дефолтів за корпоративними облігаціями вже досягла 90 і продовжує збільшуватися. Щоправда, поки що у більшості випадків йдеться про так звані технічні дефолти: боржники намагаються домовитися з інвесторами про відстрочки, реструктуризацію та інші поступки, не відмовляючись від виплат загалом. Проте вже у другому півріччі фінансисти прогнозують стрімке зростання кількості справжніх дефолтів із повною відмовою від погашення корпоративних облігацій. У першому кварталі 2009 р. було зафіксовано 16 випадків технічних дефолтів: дев'ять із них припало на будівельний сектор, і вони були пов'язані зі зривом термінів здачі нової нерухомості в експлуатацію, а сім — на корпоративний сектор. Вітчизняні інвесткомпанії, які є одними з основних покупців цінних паперів (після банків), дали менш оптимістичні оцінки.
Небанківські фінансові компанії витісняють банки із ринку факторингу. Багато банків майже повністю припинили надання послуг факторингу своїм корпоративним клієнтам. Ринок факторингу швидше мертвий, ніж живий. Банки зазнають дефіциту фондування під такі операції, тому змушені відмовлятися від їх надання
На початку 2009 року індекс ПФТС продовжив падати: -15% із 1 січня по 13 лютого. Торгів на головному фондовому майданчику країни — біржі ПФТС — зараз практично немає, денний обіг акціями не перевищує 2 млн грн (на початку 2008-го біржові торговці укладали угоди в середньому на 100–200 млн грн щодня). У січні на тлі кризи у банківському секторі стрімко дешевшали акції великих українських фінустанов — папери Укрсоцбанку та Райффайзен Банку Аваль втратили 35% та 43% вартості відповідно. Наразі акції двох банків котируються на рівні номіналу. Загострення газового конфлікту у січні призвело до обвалу акцій хімічного підприємства «Стирол» на 30%. Січневе падіння котирувань українських акцій спричинило чергове зниження прибутковості відкритих пайових інвестфондів: з початку січня по 11 лютого, за даними Української асоціації інвестиційного бізнесу, інвестори ПІФів втратили в середньому 1,74% вкладень.
На ринку відкритих інвестиційних фондів почали повною мірою виявлятись наслідки кризи. Першою і поки що єдиною на ринку компанією з управління активами (КУА), яка припинила викуп інвестиційних сертифікатів в учасників своїх відкритих та інтервальних фондів, виявилася "Конкорд Ассет Менеджмент" (м.Київ; з 2004 р.; 50 чол.). 4 лютого КУА прийняла рішення тимчасово призупинити викуп та розміщення сертифікатів фондів "Достаток", "Стабільність" та "Перспектива" (інтервальний). Це означає, що учасники цих інститутів спільного інвестування (ІСІ) тепер не зможуть забрати свої гроші, навіть якщо згодні продавати інвестсертифікати за заниженою ціною та фіксувати збитки. За даними КУА "Конкорд Ассет Менеджмент", за IV квартал 2008 р. учасники фондів пред'явили до викупу в середньому понад третину розміщених сертифікатів. У зверненні КУА до клієнтів зазначається, що на ринку, що переживає кризу, така ситуація призвела до значного зменшення вартості чистих активів фондів. "Найбільш ліквідні цінні папери та кошти фондів (які були розміщені Компанією на банківських депозитних рахунках) повністю використані для виконання вимог норми законодавства щодо своєчасного розрахунку з інвесторами", - йдеться у повідомленні КУА. За даними компанії, викуп інвестсертифікатів припинено на місяць. Втім, із звернення до інвесторів стає зрозуміло, що це обмеження може розтягнутися на невизначений термін.
Відкриті ПІФи, які показали рекордну збитковість минулого року, обіцяють інвесторам у 2009 р. солідні заробітки. Їх мотивують уже не примарними прогнозами щодо відродження вітчизняного фондового ринку, а законодавчим розширенням із лютого повноважень інвестфондів. Минулий рік став найневдалішим для відкритих інвестфондів за всю їхню історію. Протягом січня–грудня інвестори вивели з ПІФів 166,05 млн грн., а їхня середня прибутковість впала до мінус 43,55%. Досі з фондів не забирали кошти з такою запопадливістю: за середньої прибутковості у 73,9% у 2007 р. приріст інвестицій склав 310,26 млн грн. За інформацією Української асоціації інвестиційного бізнесу, вартість чистих активів відкритих фондів у 2008 р. зменшилася одразу на 227,9 млн. грн. (До 273 млн грн.). Лідером скорочення активів став "Парекс Український Збалансований фонд", у якого вони знизилися на 82,8% (204,5 млн грн.), друге місце в антирейтингу посів фонд "Класичний" ІГ "Кінто", у якого вартість чистих активів впала на 61% (66,3 млн. грн.), третє — фонд «Конкорд Стабільність» (мінус 24,5 млн. грн.).
З 13 лютого інвестфондам дозволяється вкладати у банківські депозити та держоблігації не 30 та 25% активів відповідно (як зараз), а вже по 50%. Одночасно знімаються всі обмеження на купівлю акцій та корпоративних облігацій. Нагадаємо, що зараз ПІФи можуть купувати акції не більш як на 40% активів, а облігації – на 20%. При цьому, щоправда, незмінним залишилося колишнє табу, що забороняє вкладати в ЦП одного емітента понад 5% активів. Крім того, корпоративним фондам, які раніше не мали права купувати нерухомість, дозволили вкладати в цю галузь до 60% активів, а венчурам — до 100% (старим законом останнім дозволялося витрачати на нерухомість не більше 50% активів). Причому якщо раніше венчурним фондам можна було придбати виключно цільові будівельні облігації, які будкомпанії викуповували після зведення об'єктів, то з 13 лютого вони зможуть вкладатися і в саму нерухомість. «Наразі інвестфонду вкрай складно продати будівельні облігації як самим забудовникам, так і учасникам фінансового ринку. Тому єдиний вихід для них — обміняти такі папери на квадратні метри.