Минулого року обсяг реалізованих послуг столичного водоканалу зменшився на 2,5%. У грошовому вимірі це 8,6 млн. грн. Фахівці підприємства пояснюють це тим, що житлово-експлуатаційні організації розпочали розрахунки з населенням за фактично спожиті послуги з водопостачання та водовідведення, тобто. за показаннями будинкових приладів обліку води. Це стало можливим тому, що у 2005 р. «Київводоканал» прискорив реалізацію програми встановлення в житлових будинках приладів обліку холодної води. Лише у другому півріччі минулого року було змонтовано 2780 лічильників. На початку січня цього року «Київводоканал» завершив програму встановлення загальнобудинкових лічильників у багатоповерхових будинках, яких у столиці налічується близько 11 тис. Це дало змогу забезпечити практично 100% облік споживання холодної води киянами. Через мізерне фінансування ще 3-4 роки тому на місяць монтували півсотні лічильників. Швидкі темпи встановлення лічильників на даний час стали можливими завдяки тому, що у травні 2004 р. за розпорядженням КМДА було створено спеціальний фонд, в якому і накопичувалися відповідні кошти. Щомісяця «Київводоканал» відраховує 6,8 % коштів, отриманих від житлово-експлуатаційних організацій за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення до цього фонду. Починаючи з березня 2004 р. на придбання лічильників матеріалів для їх монтажу витрачено 7810,2 тис. грн. А всього на рахунок спецфонду надійшло понад 13 млн. грн. Таким чином, у найближчій перспективі роботу по відновленню «парку» будинкових лічильників «Київводоканал» не припинить.

В Україні фахівці газової галузі часто стикаються з неправомірним розподілом приладів обліку витрати газу на промислові та побутові. Умовно у нас у країні лічильники з вимірюваною витратою газу до 10 куб. м/год відносять до побутових, а з витратою газу понад 10 куб. м/год - до промислових, хоча такий поділ не витримує жодної критики. Наприклад, побутовий лічильник газу із витратою 2,5 куб. м/год може бути встановлений у цеху приватної фірми і по суті бути промисловим, а промисловий з витратою 25 куб. м/год може бути встановлений у великому багатоквартирному житловому будинку та тому вважатися побутовим. Оскільки первинним призначенням всіх лічильників є стабільний за точністю вимірювання і достовірне відображення даних про витрату газу, то навіть поверхневий аналіз дозволяє показати, що насправді лічильники необхідно розділяти за характером споживання газу, що вимірювається, а саме - по тому діапазону, в якому змінюються значення витрати газу одиницю часу в конкретного пользователя. І лише в рамках такого підходу можна оцінити якісні показники та реальні переваги кожної моделі – при порівнянні їх можливостей у конкретної групи споживачів, але ніяк не за формою власності чи діяльності, в рамках якої власником застосовуватиметься прилад. Використання в запропонованому огляді характеристик побутові та промислові по відношенню до газових лічильників - не більше ніж данина традиції.

Природні ресурси, якими користується людство, далеко не нескінченні і не такі дешеві, як нам здається. Для того, щоб обиватель це зрозумів, його потрібно привчити до економічної та дбайливої ​​витрати цих ресурсів. Адже, заощаджуючи газ, воду і тепло, людина може суттєво економити і свої кровні гроші, та ще й принесе чималу користь людству. А економія, як відомо, починається з рахунку. Практика показує, що при використанні води тільки з побутовою метою реальна витрата значно нижча, ніж встановлена ​​на одного мешканця. Для такої мети і був придуманий такий широко відомий прилад, як лічильник або, говорячи мовою професіоналів, витратомір, що дозволяє завжди бути в курсі, скільки того чи іншого ресурсу використано і, відповідно, потрібно заплатити.