Тому, зробивши нескладні математичні розрахунки, можна вивести приблизну цифру, що відображає повний обсяг українського ринку електроінструменту - близько EUR 21-28 млн. Оператори зазначають, що за останній рік боротьба з контрафактним товаром дає позитивні результати. Якщо ще кілька років тому співвідношення між офіційною продукцією і контрабандним ввезенням було одне до одного, то сьогодні частка інструментів, що легально імпортуються, збільшилася. Однак повністю проблема поки що не вирішена, товари, що ввозяться нелегально, можна класифікувати у дві групи: продукція, що доставляється за невідповідною документацією, а також продукція сумнівного виробництва. Кількість лідерів, які займають майже 95% ринкової арени, невелика. Торговельний простір контролюють ТМ Bosch, DeWALT, Makita, Metabo, Hilti, Milwaukee, AEG, Hitachi, Kress. Частка вітчизняного інструменту незначна, хоча, звісно, попит цю продукцію спостерігається. За останні кілька років оператори не відзначають серйозного приросту ринку.
На вітчизняному ринку представлений широкий асортимент традиційного електрозварювального обладнання: трансформатори, випрямлячі, напівавтомати, установки для аргонодугового зварювання, зварювальні агрегати. Є й обладнання, яке є сучасним видом електрозварювальної техніки на базі високочастотних перетворювачів, - інвертори. Переваги традиційного та інверторного обладнання поєднують чопери - вони складаються з класичного трансформаторного перетворювача, основного силового вузла та електронних модулів (інверторів) європейських виробників.
в Україні було вироблено 1,15 млн. куб.м ДСП (за щорічної потреби 1,3-1,4 млн. куб.м), з яких 288 тис. куб.м було експортовано. Нестачу компенсували за рахунок імпорту - минулого року в Україну було завезено 435 тис. куб.м ДСП (див. "Імпорт ДСП..."). Щоб забезпечити потреби внутрішнього ринку, виробники ДСП в Україні збільшують обсяги виробництва. За 9 місяців 2006 р. порівняно з аналогічним періодом 2005 р. вони збільшилися майже на 10% (див. "Виробництво ДСП в Україні..."). Однак навіть якщо дефіцит буде усунено, недоліком вітчизняної плити часто залишається низька якість. "Українські ДСП хоч і дешевші за імпортні мінімум на 10%, але, як і раніше, за якісними характеристиками часто їм поступаються"
Експансія на ринок зварювальних матеріалів України виробників електродів з «далекого зарубіжжя» (ЄС, Туреччини, Китаю) та швидкий вступ України до Світової організації торгівлі змушують вітчизняних виробників серйозно зайнятися комплексною модернізацією виробництва. Інакше їм доведеться залишити внутрішні ринки назавжди.
За останній місяць про свій вихід на український ринок будівельних матеріалів заявили два найбільші західні оператори. Вітчизняні гравці збентежені. Масштабна експансія позначиться не лише на якості послуг, що надаються, та розширенні асортименту, а й на ціновій політиці. Європейці готові вкласти у розвиток своїх мереж в Україні близько 100 млн. євро
Обсяг внутрішнього ринку експерти оцінюють у 30-35 млн. кв. м на рік. За інформацією операторів, "Уніпліт" випускає 10 млн кв. м плит на рік, "Фанпліт" – 12 млн. кв. м (потужності обох підприємств завантажено практично на 100%). Тому, "щоб отримати плити, нам доводиться вистоювати величезні черги і в "навантаження" брати фанеру", - нарікає пан Добринін. За чутками, "Уніпліт" якраз і затіяв антидемпінгове розслідування для того, щоб отримати інвестиції на модернізацію лінії з виробництва ДВП. На це до 2009 р. планується витратити близько $7 млн. Як уже було сказано, керівництво ТОВ "Уніпліт" поговорити на цю тему відмовилося. Споживачі плит побоюються, що українські виробники ДВП за таких тепличних умов підвищать вартість своєї продукції. Бізнесмени стверджують, що вони мають можливість ввозити російські ДВП під іншим, близьким до змісту, митним кодом.
Тим часом у віконно-дверному сегменті спостерігається й активізація процесу укрупнення гравців, що властиво будь-якому ринку масової продукції. Хоча обсяг самого ринку в 2005 р. збільшився в 1,5 раза, виробників металопластикових вікон і дверей побільшало на 5-7%, і сьогодні їх налічується більше 1 тис. Говорити про те, що ті чи інші виробники зайняли на ринку помітні частки , поки що не доводиться. Але про те, що деякі з них розвиваються успішніше, свідчить, зокрема, зростання попиту на високопродуктивне автоматичне обладнання. Наприклад, на виставці німецька фірма Fimtec презентувала автоматичний центр "Multifab 3000" для свердління та фрезерування профілю з ПВХ та алюмінію, здатний випустити за зміну 150 заготовок для вікон. За оцінками експертів такі верстати коштують EUR100-150 тис.
Зростання попиту на електроінструмент в Україні дедалі більше загострює конкуренцію, стимулюючи операторів розширювати арсенал прийомів конкурентної боротьби.
Восени 2005 року українські представники одразу кількох західних марок професійного електроінструменту знизили ціни.
Сталося те, що, власне, і мало статися: імпортери перенаправили свої поставки, і з весни 2005 р. польські та словацькі ДСП реекспортували в Україну через Німеччину та Австрію, та ще й із заниженням митної вартості. Боротися із заниженням інвойсів, на думку президента "Мебельдеревпрому" Сергія Сагаля, можна лише запровадженням мінімальних митних цін, причому не для окремих країн, а для всіх постачальників ДСП. Минулого року, за інформацією Держмитслужби, ціни на імпортні ДСП коливалися від $80 до $350 за 1 куб. "Коливання цін у такому діапазоні просто неможливе, отже, мало місце заниження інвойсу, - заявив Сергій Сагаль і резюмував: - Тому ми пропонуємо встановити мінімальну вартість на всі ламіновані ДСП у розмірі $200 за 1 куб.м." Пропозиція про введення мінімальних цін на всі імпортні ДСП, незалежно від країни походження, на думку присутніх, унеможливлять реекспорт польських та словацьких плит.