Україна активно будується. Численні компанії пропонують житло "від будівельників" - фактично голі стіни, власникам яких належить обладнати квартиру "з нуля". Життя вирує і на ринку вторинного житла — будь-яка квартира періодично потребує якщо не серйозного переоблаштування, то хоч би «косметики». Хтось воліє займатися ремонтними роботами самостійно, хтось довіряє цю справу професіоналам, але ні в першому, ні в другому випадку без будматеріалів та інструментів обійтися не можна, і ці ринки, зрозуміло, активно розвиваються. Зокрема, зростає ринок ручних електроінструментів для будівельно-оздоблювальних робіт, і динаміка його завидно стабільна: без різких коливань та спадів обсяги продажів зростають на 15–20% на рік.
Серед основних проблем українського ринку опалубки - залежність виробників від цін на метал та енергоносії, відсутність будь-якої підтримки з боку держави та ігнорування інтересів вітчизняного виробника. Як одна з основних тенденцій ринку експерт називає збільшення кількості постачальників і виробників опалубки, що веде до ще більшого загострення конкуренції. Загалом, як зазначають фахівці, наявність на ринку опалубки різних виробників та різних цінових категорій дає замовнику можливість вибору залежно від своїх фінансових можливостей та цілей будівництва.
Ринок як традиційних, так і елітних декоративних штукатурок стабільно розвивається, і, на думку фахівців, у найближчі кілька років зниження інтересу до цієї продукції в нашій країні не передбачається. Сьогодні дизайнерські рішення офісних, а особливо житлових приміщень відрізняються різноманітністю: від нев'янучої класики до стилю hi-tech. Дизайн сучасних інтер'єрів вимагає серйозного підходу не тільки до підбору відповідних меблів, а також аксесуарів, а й до певного оформлення стін. І тому в останні роки все більшою популярністю починають користуватися традиційні декоративні штукатурки (легкий рельєфний малюнок) та штукатурки класу еліт (венеціанські, лісування для стін і т. д. – високохудожні покриття), залишаючи на другорядних ролях або як логічний додатковий дизайнерський розв'язок. даного сегмента - шпалери та фарбу. Основною перевагою таких штукатурок фахівці називають можливість з їх допомогою створювати покриття різних колірних відтінків та з різними фактурами - "під мармур", "граніт" і т. д., що вписуються в будь-яке інтер'єрне рішення дизайнера.
Навряд чи українським продавцям електроінструменту варто імпровізувати при виборі торгових марок та товарних груп — на ринку все давно розписано по нотах. Тому виведення нових гравців на ринок коштує дуже дорого. Як правило, «брендові» товари надходять до нас із США, Західної Європи та Японії. У середній та нижчій ціновій ніші побутового інструменту за покупця б'ються виробники з Китаю, СНД, а також дуже нечисленні вітчизняні виробники. Китайський, корейський та інший «жовтий» інструмент традиційно атакує стихійний ринок. Як правило, це «одноразові» торгові марки відповідної якості.
На сьогоднішній день близько 98% опалубки належить вітчизняним виробникам. Як відомо, скільки існує людство, стільки живуть і будівельні технології, що постійно розвиваються, удосконалюються. Пройшло чимало часу, поки людина навчилася обробляти камінь, відкрив для себе властивості глини, винайшов цемент. І вже сьогодні рівень сучасного будівництва дозволяє будувати стіни без використання каменю. Опалубні системи дозволяють у досить стислі терміни зводити несучі та опорні частини систем будівель та споруд. Все геніальне у нашому світі дуже просто, технологія опалублення не є винятком із правил. Спосіб будівництва із застосуванням опалубки чимось нагадує стару дитячу гру в пісочниці, коли за допомогою пластмасового відерця дитина споруджує так звані "пасочки". про більш серйозні системи та механізми.
На українському ринку представлені інтер'єрні декоративні штукатурки таких торгових марок як Viero, Valpaint, Isaval (Італія), Oikos, Sadolin, Caparol, Tex-Color, ProfiTec, Mipa, Jafep (Німеччина) та ін. За оцінками операторів ринку, обсяг вітчизняного виробництва декоративних штукатурок у 2005 р. становив близько 40 тис. т. Значно менше цих матеріалів було імпортовано – близько 10 тис. т. Таким чином, ємність українського ринку декоративних штукатурок у 2005 р. перебувала на рівні 60 тис. т продукції. На сьогоднішній день ринок декоративних штукатурок – один з найбільш динамічно розвиваються серед ССС. Темпи щорічного приросту його ємності становлять, за оцінками, від 20 до 40%. У І півріччі 2006 р. темпи зростання споживання декоративних штукатурок були дещо нижчими за середньорічні. Повторилася ситуація аналогічна минулорічній - довга, холодна весна зрушила початок сезону на пізніший час. Проте за літні місяці, за інформацією великих виробників цих матеріалів, цей показник збільшився до 30%.
На думку фахівців, перспективи українського ринку зварювального обладнання та матеріалів виглядають дуже привабливо – до 2011 р. його ємність має подвоїтися. На вітчизняному ринку представлений широкий асортимент традиційного електрозварювального обладнання: трансформатори, випрямлячі, напівавтомати, установки для аргонодугового зварювання, зварювальні агрегати. Є й обладнання, яке є сучасним видом електрозварювальної техніки на базі високочастотних перетворювачів, - інвертори. Переваги традиційного та інверторного обладнання поєднують чопери - вони складаються з класичного трансформаторного перетворювача, основного силового вузла та електронних модулів (інверторів) європейських виробників.
Споживачі пам'ятають, як у липні — серпні 2006 р. виник різкий дефіцит гіпсокартонних плит (ДКП), що спричинило підвищення оптових та роздрібних цін на них у 1,5-2 рази, а в деяких випадках і у 3 рази. Зокрема, у серпні стельовий гіпсокартон (габаритні розміри: 1,2 х 2,5 м х 9,5 мм) у будівельних магазинах коштував 45-48 грн., стіновий (1,2 х 2,5 м х 12,5 мм) ) - 48-55 грн. За лист стінового вологостійкого гіпсокартону (1,2 х 2,5 м х 12,5 мм) просили 63-75 грн. Тобто, залежно від виду ціна 1 кв.м гіпсопліти в середньому досягала 15-25 грн., тоді як раніше не перевищувала 8-11 грн. Через нестачу гіпсокартонних листів підрядники змушені були переносити терміни виконання будівельних робіт на один-три тижні. У другій половині вересня поточного року дефіцит почав поступово усуватись, і на сьогоднішній день його вже ніхто не відчуває.
Перспективи ринку декоративних штукатурок, як і багатьох будівельних матеріалів, нерозривно пов'язані з обсягами житлового будівництва в Україні. У І півріччі 2006 р. в економіці країни намітилася позитивна динаміка — приріст реального внутрішнього валового продукту порівняно з відповідним періодом минулого року склав 4%. Найбільший приріст валової доданої вартості спостерігався у будівництві – на 8,2%, йдеться у дослідженні компанії Astera Professional Real Estate Services (Київ). Приріст обсягів будівництва пов'язаний насамперед із підвищенням (на 10%) обсягів робіт у будівництві завершених споруд. Так, показники будівництва будинків (переважно житлових) збільшилися на 15%. А приріст заощаджень населення, значна частина яких, як правило, перетікає на ринок готового житла, що будується, за січень-травень 2006 р. становив 9811 млн. грн.
Усі виробники електродовиготовляючого обладнання країн СНД працюють у вкрай жорстких цінових умовах, реалізуючи свої розробки за ціною, яка знаходиться на межі собівартості. Через складнощі з фінансуванням нових розробок обладнання та вимушеної необхідності економити на конструкційних матеріалах може відбутися різке якісне відставання наших розробок від західних аналогів. Такий стан справ може призвести до того, що в майбутньому виробники електродів СНД будуть змушені закуповувати обладнання у «далекому зарубіжжі» за цінами, що на порядки перевищують нинішню вартість вітчизняних машин.
Літній дефіцит гіпсокартону зненацька зіграв на руку столичним продавцям натяжних стель. Свій внесок у зміну споживчих переваг вніс і дефіцит гіпсокартону, що спостерігався цього літа, в результаті чого цей оздоблювальний матеріал подорожчав на 300%. Були моменти, коли його не можна було дістати, що для забудовників стало справжньою катастрофою. Тому деякі компанії запропонували клієнтам альтернативу як натяжних стель. В іншій столичній компанії кажуть, що з урахуванням фарбування вартість стелі гіпсокартонної доходить до $20, а матовий натяжний обходиться з монтажем в $25 за кв. м, тобто їх ціна відрізняється незначною мірою. А якщо будівельники, щоб уникнути появи тріщин, укладають гіпсокартон у два шари, то така стеля виходить навіть дорожчою за натяжний.
Оброблювачі натурального каменю здають ринок імпортерам. У столиці спостерігається "кам'яний" бум. Причиною такої тенденції стало підвищення інтересу до цього оздоблювального матеріалу з боку архітекторів, приватних забудовників та меблевих компаній, що спеціалізуються на виготовленні кухонних гарнітурів. Проте місцеві виробники змушені шукати нові ринки збуту, оскільки не витримують конкуренції з імпортерами, обсяги постачання яких стрімко зростають. Пильну увагу на камінь забудовники звернули буквально кілька років тому. Це одразу ж призвело до щорічного 20-30% збільшення обсягів цього ринку, що становило минулого року близько $20 млн. За оцінками виробників, цього року ця тенденція збережеться, а зростання ринку може досягти 40%.
На ринку зварювальних матеріалів СНД пропозиція перевищує попит і у "традиційних", і у високотехнологічних сегментах. Але проблеми із сировинним забезпеченням та зростаюча кількість дрібних "хобі" - конкурентів урізають можливості великих внутрішніх виробників, відкриваючи ринок імпорту Станом на 2005 р. структура виробництва зварювальних матеріалів у СНД така. У загальному обсязі випуску 77,5% припадає на російські підприємства, 17,5% - на Україну та 5% - на решту країн Співдружності. При цьому можна говорити про загальне збереження рівня виробництва електродів малого та середнього діаметра – 2-4 мм, тоді як випуск виробів діаметром 5 мм та 6 мм має тенденцію до зниження. Збільшується і виробництво легованого зварювального дроту, де за підсумками року приріст склав кілька відсотків. Слід виділити організацію промислового випуску обмідненого зварювального дроту, який на замовлення споживачів поставляється на шпулях і котушках з рядним намотуванням масою 5-15 кг. Постачальниками такого дроту є переважно підприємства - члени Асоціації "Електрод"
Дефіцит гіпсокартону, що спостерігався з середини цього літа, до кінця жовтня зійшов нанівець, а його вартість впала. Але експерти не виключають, що наступного року ситуація може повторитись. У будівельних компаніях стверджують, що ситуація почала стабілізуватися до середини жовтня, коли Knauf запустила в Соледарі (Донецька обл.) другий завод із випуску гіпсокартону, який дозволив їй збільшити потужності з 30 до 70 млн. кв. м на рік. Останні два-три тижні проблем із продукцією немає. Щоправда, це може бути пов'язане з закінченням будівельного сезону. При цьому ціни до колишнього рівня не впали. Вартість стельової плити в роздріб зараз становить 45-55 грн., а вологостійкою - 63 грн.
Сьогодні середній приріст продажів алмазного інструменту становить близько 15-20% на рік. За словами фахівців, близько 35% алмазних витратних матеріалів, що ввозяться в Україну, становить контрабандний товар, який часто не відповідає вимогам, що висуваються до цього виду продукції. Основними імпортерами алмазних розхідників на вітчизняний ринок сьогодні є австрійські, японські, німецькі, американські та азіатські компанії. За останні десятиліття технології та методи зведення будівель та споруд зазнали значних змін. Сьогодні будівельні підходи та рішення дозволяють швидко та якісно виконувати різні роботи та економити інвестиції за рахунок застосування сучасних інструментів.
Українські будівельники зіткнулися із дефіцитом гіпсокартону. Він підігрівається відсутністю потужностей у виробників, які не в змозі задовольнити попит, що росте, і скороченням імпортних поставок. На тлі цього оптові ціни на гіпсокартон зросли на 15-20%, проте на ринку його більше не стало. Це дало можливість активізуватися перекупникам, які підняли ціни на 150-200%. Учасники ринку називають основною причиною виникнення дефіциту попит, що різко збільшився, на гіпсокартон. У 2006 році споживання гіпсокартону зросте на 40-50%, до 80-85 млн. кв. м. Водночас обсяги внутрішнього виробництва залишилися на рівні 2005 року – 25-30 млн. кв. м. Весь цей обсяг забезпечує єдиний виробник гіпсокартону в Україні – київський завод німецької компанії Knauf. У липні компанія мала намір відкрити другий завод у Донецькій області потужністю 40 млн. кв. м гіпсокартону на рік, проте перенесла його відкриття на серпень 2006 року.