За різними даними, на українському ринку 95-97% підпокрівельних матеріалів імпортного виробництва. Використання підпокрівельного простору як житлове приміщення - явище для України не нове, проте популярним воно стало лише кілька років тому. Сьогодні мансарди облаштовують як у котеджній, так і у міській забудові. І якщо банальні горища не вимагали від будівельників застосування якихось спеціальних матеріалів, то обладнання мансардного приміщення передбачає обов'язкове використання підпокрівельних плівок. Даний матеріал покликаний продовжити термін служби утеплювача, оскільки останній при зволоженні втрачає свої теплоізоляційні характеристики, що негативно позначається на кліматі всередині приміщення.
На українському ринку представлений широкий асортимент плівкових підпокрівельних матеріалів. Розрізняються вони за призначенням та технологією виробництва. За призначенням підпокрівельні плівки поділяються на гідроізоляційні та пароізоляційні. Основна функція гідроізоляційних матеріалів полягає у захисті теплоізоляційного шару покрівельного "пирога" від можливого влучення в нього зовнішньої вологи. Тому гідроізоляційні плівки застосовуються, як правило, при влаштуванні скатних покрівель з штучним або листовим покриттям (усі види черепиці, металеві покрівлі, шифер і т.д.). На українському ринку гідроізоляційні плівки представлені матеріалами "Гідробар'єр Д110", "Екобар'єр", "Антиконденсат", "Ютафол Д" (Juta, Чехія), "Ізоспан" (Росія), Delta (Dorken GmbH & Co.KG, Німеччина), " Lenko ML 110", "Lenko MSL 98", "Lenko ML Classic" (Marma Polskie Folie, Польща), Strotex 110 (Folia-rex, Польща) та ін.
Дефіцит будівельної плівки виник через підвищений попит із боку споживачів. Зокрема, Вадим Богацький, керівник напряму з паро- та гідроізоляційних матеріалів компанії "ТПК", каже, що "компанія розраховувала на збільшення обсягів продажу будівельної плівки в 2005 р. на 35%. А вийшло, що обсяги продажів зросли на 55-60 %”. До такого повороту подій компанія Juta була готова. І це незважаючи на зниження темпів зростання будівництва в Україні загалом та темпів зростання продажів інших будівельних матеріалів для покрівлі та фасадів у 2005 р. Факт збільшення попиту на підпокрівельну плівку фахівці пояснюють тим, що, по-перше, спрацювало правило відкладеного попиту. Покрівельні роботи, намічені, наприклад, на літо 2005 року, з різних економічних та політичних причин було перенесено на осінь. По-друге, зросла кількість споживачів, які хочуть покрити дах за всіма будівельними нормами та правилами.
Російський ринок полімерних плівок характеризується високою активністю як із боку виробників, і із боку споживачів. Останніми роками ємність цих ринків значно збільшилася, причому зростання викликане як зростанням імпорту, а й стабільним збільшенням обсяги виробництва у Росії. 2005 року ємність ринку зросла на 17% і становила 621,18 тис. тонн, проте 2006 року спостерігається зниження темпів ємності ринку, що пояснюється кількома чинниками. Насамперед насиченням російського ринку полімерною продукцією, а також січневими морозами. За оцінкою журналу «Хім-Кур'єр», обсяг виробництва полімерних плівок у 2005 році склав 445 тис. тонн, що вище за показник 2004 року більш ніж на 14%. У структурі виробництва полімерних плівок найбільші обсяги (58%) припадають частку поліолефінових плівок. У першому кварталі 2006 року було виготовлено 90 тис. тонн полімерних плівок, що на 6% більше, ніж за 3 місяці 2005 року. У 2005 році почала змінюватись товарна структура виробництва полімерних плівок. Частка поліетиленових плівок скоротилася на 3% і становить тепер 58%. Скорочення частки ПЕ плівок викликано інтенсивним розвитком виробництва БОПП плівок у Росії.
Ринок опалубних систем можна з упевненістю назвати барометром стану будівельної галузі України не лише в кількісному, а й якісному відношенні. І якщо збільшення обсягу закупівель даного обладнання є показником просто активного будівництва, то підвищення попиту на дорогі імпортні системи говорить про появу «знакових» об'єктів та вливання в галузь значних інвестицій.
Конкурентна боротьба між гігантами ринку розгортається не лише на рівні торгових марок, їхньої впізнаваності, іміджу, асортименту, цінової політики. На думку експертів, найбільші частки ринку утримують ті, хто може запропонувати найбільш повний пакет послуг. Тільки великі бренди та постачальники можуть забезпечити швидкий (до 24 годин) сервіс, витримати мінімальні терміни постачання, надати клієнту кваліфіковану консультаційну підтримку. Виведення ж нових гравців на ринок коштує надто дорого. Як правило, «брендові» товари надходять до нас із США, Західної Європи та Японії. У середній та нижчій ціновій ніші побутового інструменту за покупця борються виробники з Китаю, країн колишнього СРСР, а також українські заводи-виробники. Китайський, корейський та інший «жовтий» інструмент традиційно атакує стихійний ринок. Як правило, це «одноразові» торгові марки відповідної «одноразової» якості. Приємний виняток із правила - китайсько-турецька торгова марка DWT, вперше представлена на ринку в 2002 році. Під цим брендом випускається доступний за ціною домашній інструмент, забезпечений гарантією виробника. Певна річ, з BOSCH його порівнювати некоректно, але для своєї ціни інструмент DWT дуже непоганий.
З часом опалубка вітчизняного виробництва складе серйозну конкуренцію імпортним конструкціям. У таких великих обласних центрах, як Донецьк, Дніпропетровськ, Харків, сегмент опалубних систем розвивається досить високими темпами, але водночас помітно відчутне відставання цих регіонів від столиці. Підбиття підсумків року, що минає або минулого року, завжди таїть певні несподіванки, а також невідповідності прогнозам фахівців, що озвучуються на його початку. Візьмемо, наприклад, 2005 р. Очікування операторів багатьох сегментів ринку були досить-таки райдужними, тоді як нестабільна політична обстановка, що склалася на той час у країні, заморожування багатьох об'єктів нерухомості, що зводяться, і т. д. сплутали всі карти і привели не до збільшення , а лаже до зменшення обсягів продажу у багатьох сегментах будівельного ринку України.