Останні три-чотири роки ринок матеріалів для обробки стель розвивався дуже динамічно. За словами експертів, щорічно обсяги продажу на окремих субринках збільшувалися на 30% і навіть 50%. Не став винятком і 2008 р. Наприклад, Ігор Симович, директор ТОВ “НІК-ДЕКО” (м.Харків; оптово-роздрібна реалізація та монтаж натяжних стель; з 2003 р.; 30 чол.), констатує, що натяжні стелі в минулому році продано на 50% більше. На 25-30%, за словами Олега Прянікова, директора ПП “Гранд КОЛУМБУС” (м.Київ; оптово-роздрібна реалізація та монтаж модульних підвісних стель ТМ Armstrong, Німеччина; з 1998 р.; 20 чол.), зросли у 2008 р. ., в порівнянні з 2007 р., обсяги продажів модульних підвісних стель у зв'язку з відкриттям нових комерційних та громадських будівель. А продажі натяжних стель збільшувалися завдяки зростанню добробуту населення України, а також популяризації цієї продукції з боку імпортерів.
Український ринок гіпсокартону за дев'ять місяців поточного року спожив близько 74,2 млн. кв. м продукції, що на 15,6% більше, ніж за аналогічний період 2007 р. Порівняно з іншими будматеріалами ринок ДКП показує непогані результати - темпи його приросту знизилися лише на 11 в.п. Стверджують, що причина уповільнення полягає в тому, що, по-перше, ринок ДКП пов'язаний не тільки з будівництвом, а й з реконструкцією будівель, а по-друге, він реагує на зміни, що відбуваються на ринку нового житла, тільки через 6-. 12 місяців, тобто. коли підходить час оздоблювальних робіт.
У 2008 році оптимізм на столичному стельовому ринку спостерігається лише у продавців натяжних стель, які рапортують про високі продажі. Але не виключено, що вже наступного року настрій у виробників, що працюють у цьому сегменті, погіршиться і вони поповнять ряди скаржачих на життя компаній, що займаються виготовленням підвісних стель.
Фінансова криза поки що суттєво не позначилася на попиті, однак і збільшення продажів в останньому кварталі не відзначено. Як і в будь-якій іншій сфері, що успішно розвивається, на ринку підвісних стель відбувається постійне вдосконалення існуючих технологій або поповнення принципово новими. Прогрес найчастіше приходить до нас із Заходу, де промисловість, як відомо, розвивається набагато стрімкіше, ніж в Україні, яка рясніє гальмуючими факторами та властивою нам закостенілістю свідомості. Проте саме недосвідченість вітчизняного забудовника робить український ринок таким привабливим для імпортерів.
Технологія оформлення базової стелі за допомогою натягнутої тканини застосовувалася ще давніми римлянами та греками. І все ж таки прийнято вважати, що натяжні стелі з'явилися в Швеції в 60-х роках минулого століття. Пізніше французи довели до досконалості технологію виготовлення ПВХ-плівки, завоювавши авторитет виробників найякісніших і дорогих натяжних стель. До речі, саме тому натяжні стелі досі називають французькими.
Товар, що реалізується на ринку: сандвіч-панелі. Обсяги продажів (у роздрібних цінах): за 8 місяців 2008 р. - 1,4-1,5 млн кв.м на $80-85 млн; за 8 місяців 2007 р. - 1,0-1,1 млн кв.м на $55-60 млн. Кількість виробників: близько 30, з них п'ять - великих; великих імпортерів - чотири. Структура продажів у 2007 р. (у кількісному вираженні): вітчизняна продукція – не менше 65%, імпортна – не більше 35%.
Ринок гіпсокартону, що досі доставляв торговцям почуття глибокого задоволення, починає їх розчаровувати. У першому півріччі 2008 р. він уперше за останні кілька років припинив зростання. Учасники ринку побоюються, що криза має системний характер. На продажу тисне відразу кілька негативних факторів: різке падіння активності на ринку нерухомості, надлишкові виробничі потужності, подорожчання продукції та імпорт недорогих альтернативних матеріалів, що наростають, від заповзятливих китайців. Фінансові результати двох останніх років не втомлювалися радувати продавців гіпсокартону. У 2006 р. у Києві (близько чверті українського ринку) було реалізовано 15 млн кв. м цього матеріалу на суму $38 млн, а 2007 р. — уже 20 млн кв. м — на $70 млн. Такий тренд ринку надихнув його учасників, які мали всі підстави очікувати, що 2008 р. він підросте не менш як на 30% у натуральному вираженні.
Уповільнення темпів зростання ринку ДКП дає операторам привід сподіватися, що цього року дефіциту гіпсокартонних плит в Україні не буде. Нагадаємо: через підвищений попит у попередні два роки українським споживачам цієї продукції не вистачало. Особливо дефіцит відчувався у 2006 р., а оптові та роздрібні ціни на ДКП у зв'язку з цим різко зросли у півтора-два рази. Але не лише уповільнення темпів продажу дозволить уникнути дефіциту гіпсокартону на ринку. Справа в тому, що у 2008 р. було введено нові та додаткові потужності з виробництва гіпсокартонних листів у Донецькій області. Зокрема, у березні 2008 р. ЗАТ "Лафарж Гіпс" офіційно відкрило новий завод у м. Артемівську, який здатний випускати до 15 млн кв.м ДКП на рік. Обсяг інвестицій у виробництво становив EUR30 млн.
Близько третини столичного ринку фальшпідлог відвоювали китайці. Хоча ринок фальшпідлог у Києві почав розвиватися порівняно недавно, європейські компанії вже встигли відчути конкуренцію з боку азіатів. Усього за кілька років виробники з Піднебесної змогли відвоювати близько третини столичного ринку та продовжують нарощувати свою присутність. У відповідь деякі компанії з Європи розглядають можливість запуску виробництва в Україні, що дозволить їм істотно знизити ціни.
У 2007 році в лізинг було придбано будівельних та дорожніх машин на суму близько 3 млрд доларів. Річні темпи зростання цього сегмента протягом останніх 5 років випереджали темпи зростання всього російського ринку лізингу (крім 2007 року). Обсяг лізингових угод із будівельною та дорожньою технікою подвоювався практично щороку. Рівень концентрації в секторі будівельної та дорожньої техніки значно нижчий, ніж на російському ринку лізингу в цілому. Лізингових компаній, що спеціалізуються переважно на цьому сегменті, практично немає. Більшою чи меншою мірою тут працюють практично всі гравці.
Ринок будівельного інструменту в Україні розвивався останніми роками дуже динамічно. За оцінками експертів, річний товарообіг на ринку становить $20 млн. І тут головною причиною зростання фахівці називають будівельний бум. На ринку чітко визначилася тенденція переважання імпортного товару над вітчизняним, що пов'язувалося насамперед із цінами. Незважаючи на мита та витрати, пов'язані з ввезенням будінструменту в Україну, закордонні марки часто доступніші за українські. Водночас частка інструменту, що експортується з України, незначна. Тому основними гравцями українського ринку стали насамперед дистриб'ютори та офіційні представники закордонних торгових марок будівельного інструменту. Ринок є цілком дохідною нішою - і особливо на регіональному рівні - також для підприємців, які закуповують оптом у великих фірм інструмент відразу кількох брендів. У кожному регіоні закріпилися лідери на ринку будівельного інструменту.
Київські забудовники зіткнулися з нестачею великої кількості спецтехніки, необхідної для проведення будівельних робіт. За словами їхніх представників, ситуацією скористалися підрядники та приватники, які за останній рік змогли підвищити розцінки на свої послуги щонайменше на третину. Щоб не залежати від них, будівельні організації в спішному порядку змушені шукати різні виходи із ситуації: від купівлі дорогого обладнання в лізинг до запрошення фахівців із власною технікою з-за кордону. Зростання обсягів будівництва у столичному регіоні та збільшення кількості будкомпаній спровокували підвищений попит на спеціальну техніку.
Побоюючись повторення торішньої ситуації на ринку гіпсокартонних плит, оператори кинулися купувати кар'єри та будувати заводи. Цього року дефіциту товару точно не буде. Незважаючи на стабільно високий попит у розпал будівельного сезону (липень – серпень), на ринку гіпсокартонних плит все спокійно: споживачі на дефіцит не скаржаться. Нагадаємо, що минулого року спостерігалася зворотна ситуація. Протягом двох літніх місяців 2006 р. через нестачу товару вартість гіпсокартону збільшилася в 1,5-2 рази, і споживачі буквально сметали товар із полиць будівельних магазинів, супермаркетів та складів. Зараз плит начебто навіть надміру, а ціни після дефіциту знизилися, тому сьогодні один лист гіпсокартону (1,2 х 2,5 м) товщиною 9 мм (так званий стельовий) торговці пропонують по 34-36 грн. (11,7-12 грн. за 1 кв.м), товщиною 12 мм (стінний) – по 36-40 грн. (12-13,3 грн. за 1 кв.м); стіновий вологостійкий – 47-50 грн. (15,7–16,7 грн. за 1 кв.м).
Будь-яка річ, створена людьми, завжди мала і має дві іпостасі, користь, тобто функціональність і красу, тобто естетику. У творчому процесі багато чого спадає на думку зовсім інтуїтивно, спонтанно, як би, взяте, не інакше, як зі стелі, куди часто в пошуках кращого рішення звертається людський погляд. А якщо подивитися на нього буквально, що ж, насправді, він є, як то кажуть, на нинішньому етапі прогресивного розвитку цивілізації?
Незважаючи на динамічне зростання продажів у столиці підвісних стель, визнані лідери ринку – відомі європейські ТМ – втрачають свою частку через експансію до Києва китайських конкурентів, які запропонували аналогічну продукцію за нижчою ціною. Щоб не залишитися біля розбитого корита, вони зосереджують свої зусилля на просуванні продукції вищого цінового сегмента, якою останнім часом зацікавилися банки, готелі, приватні клініки та ресторани. Втім, забудовники застерігають, що тут їхні інтереси можуть перетнутися з виробниками натяжних стель, які активно розширюють свою присутність на ринку.
Суттєво підвищився попит на дорогі, дизайнерські та функціональні стелі. Динамічний розвиток ринку підвісних та натяжних стель в Україні обумовлений рядом переваг стельових систем, невисока вартість, легкість монтажу, зручність в експлуатації. Дотримання останньої умови можливе лише за наявності відповідної якості цього виробу.
Прогнози експертів щодо збільшення обсягів продажів будівельної (підпокрівельної та фасадної) плівки у 2007 р. збулися, причому з лишком. Нагадаємо, що оператори передбачали 30% зростання ринку цього року, а насправді продажі вже збільшилися на 35-40%. За попередніми оцінками компанії “ТПК” (м.Київ; виробництво та постачання комплексу будівельних матеріалів для дахів та фасадів; з 1992 р.; 1026 чол.), український ринок у 2007 р. потребуватиме 45-50 млн кв.м підпокрівельної плівки по порівняно з 30-32 млн кв.м у 2006 р.
Одним із найвдаліших інтер'єрних рішень сьогодні вважають натяжну стелю. У порівнянні з іншими стельовими системами встановлюється він легко, швидко та чисто. Ефектні сучасні системи є не що інше, як модернізовані трансформації античного драпірування стелі, хоча навряд чи нагадують свій давньоримський прототип. Ідея, як завжди, геніальна та проста: необхідно натягнути полотно на весь стельовий простір та закріпити. Нині для натяжної стелі використовують термопластичну полівінілхлоридну плівку або поліефірну тканину, а також спеціальні рами кріплення (багет), виготовлені з ПВХ або алюмінію.
Держкомлісгосп створив держпідприємство "з моніторингу ринку лісоматеріалів". Деревообробники побоюються збільшення обсягів експорту та зростання цін на сировину. Не встигли вітчизняні деревообробники на "круглому столі" висловитися за створення в Україні структури моніторингу ринку сировини для деревообробної промисловості, як Державний комітет лісового господарства (Держкомлісгосп) своїм наказом №196 від 12.06.07 р. "Про організацію роботи державного підприємства "Торговий дім "Крона" створив структуру, покликану формувати політику реалізації української деревини. До речі, вже котрий рік поспіль Держкомлісгосп радує ринок нестандартними ходами, змушуючи неабияк хвилюватися українських деревообробників. Пам'ятається, минулого року лісове відомство скасувало проведення аукціонів із продажу деревини в I кварталі 2007 р., посилаючись на затвердження нового Положення про організацію торгів, що призвело до плутанини на ринку. Не став винятком і цей рік.
На ринку будівельних матеріалів профільований лист виявив свій сталевий характер. Використовуваний ще в будівництві «радянських» будівель і достоїн до наших днів, він зарекомендував себе як матеріал з хорошими фізикотехнічними характеристиками та широким функціональним призначенням. Завдяки цьому обсяги його продажу постійно зростають і сьогодні. Втім і в майбутньому експерти не бачать причин для песимістичних прогнозів.