Ринок будівельного інструменту в Україні розвивався останніми роками дуже динамічно. За оцінками експертів, річний товарообіг на ринку становить $20 млн. І тут головною причиною зростання фахівці називають будівельний бум. На ринку чітко визначилася тенденція переважання імпортного товару над вітчизняним, що пов'язувалося насамперед із цінами. Незважаючи на мита та витрати, пов'язані з ввезенням будінструменту в Україну, закордонні марки часто доступніші за українські. Водночас частка інструменту, що експортується з України, незначна. Тому основними гравцями українського ринку стали насамперед дистриб'ютори та офіційні представники закордонних торгових марок будівельного інструменту. Ринок є цілком дохідною нішою - і особливо на регіональному рівні - також для підприємців, які закуповують оптом у великих фірм інструмент відразу кількох брендів. У кожному регіоні закріпилися лідери на ринку будівельного інструменту.

Київські забудовники зіткнулися з нестачею великої кількості спецтехніки, необхідної для проведення будівельних робіт. За словами їхніх представників, ситуацією скористалися підрядники та приватники, які за останній рік змогли підвищити розцінки на свої послуги щонайменше на третину. Щоб не залежати від них, будівельні організації в спішному порядку змушені шукати різні виходи із ситуації: від купівлі дорогого обладнання в лізинг до запрошення фахівців із власною технікою з-за кордону. Зростання обсягів будівництва у столичному регіоні та збільшення кількості будкомпаній спровокували підвищений попит на спеціальну техніку.

Побоюючись повторення торішньої ситуації на ринку гіпсокартонних плит, оператори кинулися купувати кар'єри та будувати заводи. Цього року дефіциту товару точно не буде. Незважаючи на стабільно високий попит у розпал будівельного сезону (липень – серпень), на ринку гіпсокартонних плит все спокійно: споживачі на дефіцит не скаржаться. Нагадаємо, що минулого року спостерігалася зворотна ситуація. Протягом двох літніх місяців 2006 р. через нестачу товару вартість гіпсокартону збільшилася в 1,5-2 рази, і споживачі буквально сметали товар із полиць будівельних магазинів, супермаркетів та складів. Зараз плит начебто навіть надміру, а ціни після дефіциту знизилися, тому сьогодні один лист гіпсокартону (1,2 х 2,5 м) товщиною 9 мм (так званий стельовий) торговці пропонують по 34-36 грн. (11,7-12 грн. за 1 кв.м), товщиною 12 мм (стінний) – по 36-40 грн. (12-13,3 грн. за 1 кв.м); стіновий вологостійкий – 47-50 грн. (15,7–16,7 грн. за 1 кв.м).

Будь-яка річ, створена людьми, завжди мала і має дві іпостасі, користь, тобто функціональність і красу, тобто естетику. У творчому процесі багато чого спадає на думку зовсім інтуїтивно, спонтанно, як би, взяте, не інакше, як зі стелі, куди часто в пошуках кращого рішення звертається людський погляд. А якщо подивитися на нього буквально, що ж, насправді, він є, як то кажуть, на нинішньому етапі прогресивного розвитку цивілізації?

Незважаючи на динамічне зростання продажів у столиці підвісних стель, визнані лідери ринку – відомі європейські ТМ – втрачають свою частку через експансію до Києва китайських конкурентів, які запропонували аналогічну продукцію за нижчою ціною. Щоб не залишитися біля розбитого корита, вони зосереджують свої зусилля на просуванні продукції вищого цінового сегмента, якою останнім часом зацікавилися банки, готелі, приватні клініки та ресторани. Втім, забудовники застерігають, що тут їхні інтереси можуть перетнутися з виробниками натяжних стель, які активно розширюють свою присутність на ринку.

Суттєво підвищився попит на дорогі, дизайнерські та функціональні стелі. Динамічний розвиток ринку підвісних та натяжних стель в Україні обумовлений рядом переваг стельових систем, невисока вартість, легкість монтажу, зручність в експлуатації. Дотримання останньої умови можливе лише за наявності відповідної якості цього виробу.

Прогнози експертів щодо збільшення обсягів продажів будівельної (підпокрівельної та фасадної) плівки у 2007 р. збулися, причому з лишком. Нагадаємо, що оператори передбачали 30% зростання ринку цього року, а насправді продажі вже збільшилися на 35-40%. За попередніми оцінками компанії “ТПК” (м.Київ; виробництво та постачання комплексу будівельних матеріалів для дахів та фасадів; з 1992 р.; 1026 чол.), український ринок у 2007 р. потребуватиме 45-50 млн кв.м підпокрівельної плівки по порівняно з 30-32 млн кв.м у 2006 р.

Одним із найвдаліших інтер'єрних рішень сьогодні вважають натяжну стелю. У порівнянні з іншими стельовими системами встановлюється він легко, швидко та чисто. Ефектні сучасні системи є не що інше, як модернізовані трансформації античного драпірування стелі, хоча навряд чи нагадують свій давньоримський прототип. Ідея, як завжди, геніальна та проста: необхідно натягнути полотно на весь стельовий простір та закріпити. Нині для натяжної стелі використовують термопластичну полівінілхлоридну плівку або поліефірну тканину, а також спеціальні рами кріплення (багет), виготовлені з ПВХ або алюмінію.

Держкомлісгосп створив держпідприємство "з моніторингу ринку лісоматеріалів". Деревообробники побоюються збільшення обсягів експорту та зростання цін на сировину. Не встигли вітчизняні деревообробники на "круглому столі" висловитися за створення в Україні структури моніторингу ринку сировини для деревообробної промисловості, як Державний комітет лісового господарства (Держкомлісгосп) своїм наказом №196 від 12.06.07 р. "Про організацію роботи державного підприємства "Торговий дім "Крона" створив структуру, покликану формувати політику реалізації української деревини. До речі, вже котрий рік поспіль Держкомлісгосп радує ринок нестандартними ходами, змушуючи неабияк хвилюватися українських деревообробників. Пам'ятається, минулого року лісове відомство скасувало проведення аукціонів із продажу деревини в I кварталі 2007 р., посилаючись на затвердження нового Положення про організацію торгів, що призвело до плутанини на ринку. Не став винятком і цей рік.

На ринку будівельних матеріалів профільований лист виявив свій сталевий характер. Використовуваний ще в будівництві «радянських» будівель і достоїн до наших днів, він зарекомендував себе як матеріал з хорошими фізикотехнічними характеристиками та широким функціональним призначенням. Завдяки цьому обсяги його продажу постійно зростають і сьогодні. Втім і в майбутньому експерти не бачать причин для песимістичних прогнозів.

Український ринок жалюзі ділять між собою вітчизняні представники малого та середнього бізнесу. На початковому етапі впровадження жалюзі ринку їх позиціонували як штори для офісів. І вони справді дуже швидко заполонили бізнес-центри, а от у квартири та заміські котеджі українців починають приходити лише зараз. Виробники постійно експериментують із забарвленнями, матеріалами, оформленням, роблячи жалюзі одним із найбільш затребуваних елементів декору. Експерти відзначають, що, незважаючи на конкуренцію в цьому сегменті, що постійно збільшується, попит на жалюзі продовжує зростати.

Гіпсокартон - один з найбільш перспективних та затребуваних будівельних матеріалів. Більшість оздоблювальних робіт, що проводяться сьогодні, припускають його використання в силу, перш за все, екологічності матеріалу. Гіпсокартон незамінний при підготовці стін до остаточного оздоблення, влаштуванні підлог та стель, виготовленні декоративних, звукопоглинаючих та вогнезахисних покриттів. Це основа «сухого» будівництва, що дозволяє швидко і максимально дешево провести ремонт або перепланування в будь-якому приміщенні. Фахівці прогнозують: якщо в Україні не збільшиться виробництво гіпсокартону, виникне дефіцит, ціни зростуть, і країни-імпортери не зможуть вплинути на ситуацію. Закордон нам не допоможе.

Збільшення попиту на пересувні ліси насамперед пов'язане з тим, що в країні все більше будується житлових будинків заввишки 80-100 м, де найефективніше використовувати саме моторизовані підйомники. Крім того, на відміну від традиційних лісів, на встановлення, монтаж підйомників потрібно менше часу. Вони порівняно недорогі: вартість сучасних "платформ", що ввозяться в Україну, сьогодні коливається від EUR30 тис. до EUR80 тис. за кожну. Крім того, широко розвивається ринок вентильованих фасадів, де традиційні ліси та "люльки" не такі ефективні. Витяги в основному ввозяться з Італії, Іспанії та Німеччини. Тенденція збільшення попиту на щоглові витяги в 2007 р. продовжиться зі зростанням обсягів висотного будівництва. Що ж до опалубних систем, то за останні два роки на український ринок вийшли нові виробники, такі як Pafilis. а. (Греція), Utinor, Deko (Франція), Sba (Ізраїль), Mesa Imalat, Intek, Eyuboglu (усі - Туреччина), "Робуд" (Росія) та ін.

Ринок внутрішніх оздоблювальних матеріалів, незважаючи на розмаїття вибору, досі не задовольняє потреб споживачів. Популярне донедавна слово «євроремонт» нині практично втратило сенс. Застарілі технології вже майже ніхто не використовує, а застосуванням у ремонті житлових чи офісних приміщень сучасних оздоблювальних матеріалів наразі нікого не здивуєш. Потреби споживачів у втіленні оригінальних дизайнерських рішень з урахуванням модних тенденцій змушують їх бути вимогливішими до асортименту та якості оздоблювальних матеріалів. Натомість, це стимулює операторів ринку до активного пошуку відповідного формату для реалізації продукції.

Орієнтовано-стружкові плити почали виробляти у другій половині 1970-х років у Канаді, а на українському ринку їх почали продавати близько десяти років тому. І досить жваво: за словами експертів, щорічні темпи зростання ринку ОСБ-плит становлять 90-100%. Винятком став хіба що 2005 р., коли обсяг продажів збільшився на 10-15%. Валерій Попенко, директор ТОВ "Укр.ОСБ" (м.Київ), пов'язує відносне затишшя з невисокою активністю будівельників — замовників даної продукції, викликаної відомими подіями в Україні. Та й інші опитані оператори посилалися на політичні, а не на економічні причини. Офіційна статистика думку фахівців підтверджує. До 2005 р. і в 2006 р., порівняно з 2005 р., обсяги імпорту (що дорівнює обсягам ринку)

У 2007-2008 рр., на думку експертів, варто очікувати на стабільне збільшення обсягів продажів басейнів на 35%. Водночас ще на 15% зростуть обсяги будівництва басейнів "під ключ", і на 10% зменшаться обсяги продажу продукції низького цінового сегменту. Великі надії оператори пов'язують із підготовкою України до проведення фінальної частини Чемпіонату з футболу Євро-2012, що може дати потужний імпульс розвитку ринку, насамперед унаслідок розвитку спортивної та туристичної інфраструктур. Якщо говорити лише про готельний бізнес, то, наприклад, лише у Києві до 2010 р. орієнтовно має бути побудовано близько 17 готелів категорії не нижче чотирьох "зірок". А це означає, що в цих готелях мають бути якщо не басейни (для 5-зіркових готелів це обов'язкова вимога), то хоча б spa-центри. "Ми очікуємо, що ринок відреагує на це збільшенням темпів розвитку на 20-30% щороку", – каже Олег Полуянов.

Зростання виробництва ДСП в Україні склало 41,6% Виробництво деревостружкових плит (ДСП) в Україні в січні-червні 2007 року зросло на 41,6% порівняно з аналогічним періодом 2006 року - до 802 тис. ум. куб. м. У тому числі ламінованих ДСП виготовлено 540 тис. ум. куб. м – на 43,9% більше, ніж у першому півріччі минулого року. Прес-служба Мінпромполітики зазначає, що випуск ДСП лідирує за темпами зростання у деревообробній промисловості України, приріст виробництва у якій за підсумками шести місяців загалом становив 30,3%.

Столичні забудовники переходять використання рідких штукатурок. Нинішнього року ходовим оздоблювальним матеріалом у Києві стали рідкі будівельні суміші, продаж яких зріс за шість місяців на 50–60%. Першими на нову тенденцію відреагували імпортери, які встигли суттєво наростити постачання та потіснити позиції місцевих виробників сухих сумішей. Останні мають намір найближчим часом взяти реванш, освоївши виробництво цього продукту на власних потужностях або розмістивши замовлення на виготовлення на стороні. Застосовувати рідкі штукатурки, які є відносно новим продуктом, столичні забудовники почали лише останніми роками. Тому грошова ємність цього ринку поки невелика, лише $4 млн за підсумками 2006 р.

в Україні було вироблено 1,15 млн. куб.м ДСП (за щорічної потреби 1,3-1,4 млн. куб.м), з яких 288 тис. куб.м було експортовано. Нестачу компенсували за рахунок імпорту - минулого року в Україну було завезено 435 тис. куб.м ДСП (див. "Імпорт ДСП..."). Щоб забезпечити потреби внутрішнього ринку, виробники ДСП в Україні збільшують обсяги виробництва. За 9 місяців 2006 р. порівняно з аналогічним періодом 2005 р. вони збільшилися майже на 10% (див. "Виробництво ДСП в Україні..."). Однак навіть якщо дефіцит буде усунено, недоліком вітчизняної плити часто залишається низька якість. "Українські ДСП хоч і дешевші за імпортні мінімум на 10%, але, як і раніше, за якісними характеристиками часто їм поступаються"

Обсяг внутрішнього ринку експерти оцінюють у 30-35 млн. кв. м на рік. За інформацією операторів, "Уніпліт" випускає 10 млн кв. м плит на рік, "Фанпліт" – 12 млн. кв. м (потужності обох підприємств завантажено практично на 100%). Тому, "щоб отримати плити, нам доводиться вистоювати величезні черги і в "навантаження" брати фанеру", - нарікає пан Добринін. За чутками, "Уніпліт" якраз і затіяв антидемпінгове розслідування для того, щоб отримати інвестиції на модернізацію лінії з виробництва ДВП. На це до 2009 р. планується витратити близько $7 млн. Як уже було сказано, керівництво ТОВ "Уніпліт" поговорити на цю тему відмовилося. Споживачі плит побоюються, що українські виробники ДВП за таких тепличних умов підвищать вартість своєї продукції. Бізнесмени стверджують, що вони мають можливість ввозити російські ДВП під іншим, близьким до змісту, митним кодом.