В матеріалі міститься аналітична ніформація по ставленю українців до відпочинку під час війни. Розглянуто наступне: місце відпустки та відпочинку серед видів діяльності, місця відпочику українців: Україна vs закордон, ставлення українців до відпочинку під час воєнного стану, частота та тривалість відпочинку українців, зміни частоти відпочинку українців: до повномастштабного вторгнення vs після, причини рідшого відпочинку у розрізі статі, віку та рівня доходу, бажана компанія для відпочинку, бажана діяльність під час відпочинку, діяльність під час відпочинку востаннє у розрізі статі та рівня доходу, місця для відпочинку в яких українці зупинялись останнім часом, бажана локація відпочинку в Україні та закордоном серед українців, джерела інформації про місця відпочинку, критерії вибору місць для відпочинку в цілому та у розрізі статі, віку та рівня доходу, найважливіші критерії при виборі місць у розрізі статі, віку та рівня доходу, бар’єри вибору місць для відпочинку.

У матеріалі представлена аналітична інформація щодо ринку падл-тенісу в Україні. Розглянуто: стан та тенденції розвитку ринку спортивних розваг, частка гравців у теніс та бадмінтон, динаміка залучення населення України до спорту з 2018-2020 рр., короткі висновки.

У матеріалі представлена аналітична інформація щодо ринку падл-тенісу в Україні. Розглянуто: стан та тенденції ринку, кількість кортів і клубів на світовому ринку падл-тенісу в період 2016-2021 років, вартість матеріалів та обладнання для спорудження корту для падл-тенісу, динаміка кількості кортів на ринку падл-тенісу в Західній Європі, динаміка залучення населення України у спорт з 2018-2020 рр., коментар експерта ринку з його трендів розвитку, проблема ринку падл-тенісу в Україні, потенціалу для розвитку цього напряму бізнесу.

У публікації представлено аналітичну інформацію щодо ринку залів та майданчиків для ігрових видів спорту в Україні у 2020 році. Розглянуто: стан та особливості ринку ігрових спортзалів, тренди будівництва нових ігрових залів, попит на ігрові майданчики у вечірній час, помісячна динаміка попиту на оренду спортивних майданчиків з січня-грудень 2020 р., фактори, що впливають на ціну оренди на ринку ігрових спортзалів.

В огляді представлена аналітична інформація щодо ринку спортивних заходів у світі. Розглянуто: стан та тенденції розвитку спортивної індустрії в період пандемії, збитки, які зазнають спортивні клуби та федерації, заходи гравців.

У матеріалі представлені відомості щодо розробки та будівництва велоінфраструктури в Києві. А саме: огляд велодоріжок столиці, загальні дані велодоріжок у Києві (маршрут, рік будівництва, 2/1-сторонні велодоріжки, інші дані), карта велодоріжок столиці, концепція проекту, велопарки столиці, муніципальний прокат велосипедів.

У даному матеріалі представлені аналітичні відомості щодо вартості оренди велосипедів на прокат основними майданчиками Києва та їх короткий огляд.

У статті представлені відомості щодо розвитку спорту в Україні, розглядається: кількість населення, яке займалося спортом за підсумком 2015 р., порівняння з кількістю на 2014 р., тенденції розвитку спортивної інфраструктури країни, динаміка кількості українців, які займалися спортом з 2010-2015 рр. ., структура та приріст спортивних об'єктів, області України з найбільшим та найменшим приростом об'єктів.

Огляд містить інформацію щодо ринку спортивних заходів України на початку 2015 року. Розглядається таке: зміна ситуації з відвідуваністю матчів чемпіонату України, основні проблеми нинішнього календаря змагань, кількість глядачів після проведення 19 турів та порівняння цього показника з кількістю глядачів у минулому чемпіонаті, максимальна кількість проведення матчів за рік, скорочення клубів у топ-дивізіонах.

Матеріал, представлений у цьому огляді, містить інформацію щодо ситуації на українському ринку кінного спорту. Розглядається таке: кількість конюшень та кінних клубів елітного рівня в Київській області, найпопулярніші породи коней в Україні, тенденції попиту на ринку кінного спорту, особливості вибору тварини, вартість коней залежно від породи, вартість одягу та аксесуарів для кінного спорту.

У цьому огляді представлена інформація щодо ринку водних надувних атракціонів України. Розглядається ситуація на ринку, а також найбільш потрібні розваги, постачальники, організація бізнесу, ризики та інше.

В огляді подано інформацію щодо ситуації на українському ринку кінних прогулянок. Розглядається наступне: орієнтовні витрати на мінімальне екіпірування для вершника-початківця, особливості та нюанси при виборі кінного клубу, вартість занять верхової їзди в деяких клубах України у грудні 2011 року (назва, адреса, вартість одного заняття, вартість абонементу).

В Україні існує близько 100 професійних кінних клубів, з них 40 – у Київській області. У цьому ніша зайнята менш як 50%; попит на кінні прогулянки та навчання верхової їзди зріс цього року порівняно з минулим на 50%; весь ринок кінних послуг займають вітчизняні клуби. Іноземні інвестори не поспішають розвивати цей напрямок; вартість години прокату коня у кінних клубах у середньому становить близько 150 грн, навчання верховій їзді – від 200 грн (залежно від навичок клієнта та кваліфікації тренера); існує низка організацій, які займаються конярством в Україні: Міністерство аграрної політики України (департамент тваринництва), Корпорація конярства України та Державний концерн «Союз власників коней української верхової породи», які затверджують ідентифікацію коней та контролюють процес розвитку конярства. Особливості ведення бізнесу: відкриття кінного бізнесу - це

Якщо американські гірки російського виробництва обходилися замовнику $750 тис. плюс 18% від суми за встановлення, то вінницький завод пропонував свій атракціон за $180 тис. «Собівартість — $150 тис., $30 тис. становила прибуток», — розповідає Валентин Архіпов. Наразі цей атракціон коштує $410 тис. Прибуток заводу варіюється від 20-30% залежно від терміновості замовлення. Юрій Венгринюк, директор центрального парку Чернівців, на території якого працює чотири вінницькі атракціони, підтверджує, що продукція підприємства найдоступніша на просторах

За оцінками фахівців в Україні існує лише близько 680 доріжок, тобто одна доріжка припадає більш ніж на 65 тис. чол., а загальна кількість клубів у кращому випадку наблизилась до 100 (для порівняння: у США — понад 5 тис., а в сусідній Росії - близько 600). Така невелика кількість місць для гри зумовлює підвищений інтерес до українського ринку боулінгу не лише вітчизняних бізнесменів, а й зарубіжних інвесторів, у тому числі з Німеччини та балтійських країн. На відкриття нового боулінг-клубу потрібно від $500 тис. (за умови розміщення у торговельно-розважальному центрі). Запропонувавши відвідувачам окрім гри різноманітні додаткові послуги, заклад цілком зможе демонструвати рентабельність у 25–35%.

Так і не привчивши киян ховатися від літньої спеки на ковзанках, власники майданчиків підраховують втрати: відвідуваність упала як мінімум наполовину, тоді як витрачатися на підтримку льоду в робочому стані все одно доводиться. Оскільки городяни не оцінили навіть 50% знижки на квитки, деякі ковзанки вирішили на літо стати роллердромами. Хоча ажіотажу там теж не спостерігається, невисокі витрати на обслуговування та відсутність конкуренції дозволяють трекам почуватися порівняно непогано.

Зимова погода принесли власникам столичних ковзанок та лижних спусків непогані гроші. Щодня вони обслуговували понад 20 тис. клієнтів, що дозволило їм зібрати за час свят касу майже в 15 млн грн. Більше заробити підприємцям завадили обмежені можливості майданчиків. Так, представник комплексу «Протасів Яр» повідомив, що у них на нинішніх канікулах було щонайменше на третину клієнтів більше, ніж за аналогічний час минулого року — близько 5–6 тис. осіб щодня. За його словами, потенційних відвідувачів могло б бути у кілька разів більше, проте невисока пропускна спроможність траси не дозволила прийняти всіх бажаючих.

Кінний бізнес може принести мільйони тому, хто ризикне ним зайнятися. Охочих багато, але реально заробляють одиниці. Поява трирічного німецького жеребця змусила відірватися від обіду і потягтися за табличками заміського клубу верхової їзди «Конюшня Бутенка», що сидять на балконі, учасників аукціону. Зважаючи на все, лот початковою вартістю $40 тис. їх надихнув - з молотка він пішов за $68 тис. І це була далеко не найбільша сума, озвучена під час торгів. Через півгодини, після тривалої боротьби та невпинного миготіння аукціонних табличок, ще один лот - семирічний спортивний кінь - був куплений за $190 тис. Стверджувати, що цей специфічний бізнес - виключно віяння двадцять першого століття, було б несправедливим. За радянських часів у нас діяло безліч кінних заводів, розвивався кінний спорт, проводилися стрибки.

Ринок аквапарків в Україні знаходиться на початку свого розвитку. Сьогодні в Україні є 11 досить успішних аквапарків. Ще близько десятка знаходяться у проектній стадії або планується побудувати, такі як: проект у Борисполі, чотири аквапарки у Херсонській області, аквапарк у Чернівцях, ТРК вздовж Київ – Житомирського шосе, київський аквапарк у Гідропарку. Старт розвитку аквабізнесу було закладено на південних берегах Криму, де є відповідні кліматичні та екологічні умови, а також значні туристичні потоки. Саме на ПБК у 2001 р. на околицях Ялти поблизу селища Сімеїз розпочав свою роботу піонер галузі – аквапарк «Блакитна затока». Актуальність водних розважальних послуг після появи першого вітчизняного аквапарку стала очевидною, що спонукало інвесторів вітчизняного ринку нерухомості вкладати гроші у будівництво схожих розважальних комплексів.

За статистикою, близько 20% населення активно займаються спортом, але в Україні офіційно поки що не підраховано, скільки «спортивних метрів» має припадати і скільки насправді припадає на кожного мешканця. Виконавчий директор Асоціації спортивної індустрії України Георгій Копилов вважає, що якщо провести всі розрахунки станом на поточний момент, одиницею виміру буде навіть не метр, а сантиметр. Іноземний досвід свідчить, що у кожні 5 тис. чол. повинен бути один спорткомплекс площею в середньому 800-1000 кв. м, а для елітного європейського комплексу є неприпустимим і співвідношення 1 тис. чол. на 1000 кв. м. В Україні ж про такі цифри можна лише мріяти. Наприклад, у Тернополі на все місто один спортклуб, решта — підвальні приміщення розміром 100х100 м.

Зв'язатися з нами