В огляді представлена аналітична інформація щодо ринку вторинних акцій в Україні. Розглянуто: обсяг транзакцій на вторинному ринку приватних компаній у 2021 році, кількість приватних, інституційних інвесторів, венчурних фондів та сімейних офісів на платформі, перевага та схема роботи опціонів, графік вестингу, короткі висновки.
Ця аналітична робота містить відомості щодо ринку послуг з управління активами України у 2015 році. Розглянуто: структуру інструментів інвестування страхових компаній України та ЄС, ключові тенденції розвитку ринку, нормативи розміщення страхових резервів (ризик, лайф), перелік активів з низьким рівнем ризику, мінімальні частки страхових резервів, перелік вимог до лістингу для акцій, вплив рейтингів на включення активів у страхові резерви, динаміка рейтингів окремих неплатоспроможних банків з січня 2013-травень 2015 р., структура всіх біржових контрактів/контрактів з облігаціями за 2014 та 7 міс. 2015 р. та інше.
Компанії з управління активами (КУА), створені банками, скористалися активним припливом депозитів до банківської системи та переорієнтували частину коштів найбільш ризикованих клієнтів у керовані ними фонди. Завдяки цьому їхня частка зросла за рік більш ніж удвічі – до 18% від активів пайових фондів. Основною перевагою банківських КУА є доступ до мережі мережі материнських компаній. Решта учасників ринку мережу своїх офісів розширювати не планують, але обіцяють посилення конкуренції.
27 жовтня уряду вдалось зібрати 1,25 млрд. грн. За традицією останнього місяця більше половини залучених грошей дав продаж ОВДП з погашенням відразу після виборів — у квітні 2010 р. Їх розміщення дало 725,6 млн. грн. Ще одну велику суму – 303,4 млн. грн. - дали бюджету півторарічні папери.
Держфінпослуг просить на порятунок кредитної кооперації 1 млрд. грн. В іншому випадку близько 30% кредитних спілок ризикують розоритися. Минулого тижня голова Держфінпослуг Віктор Суслов, а також представники ринку кредитних спілок (КС) заявили, що система кредитної кооперації потребує рефінансування у розмірі 1 млрд грн. Більше того, стало відомо, що регулятор і асоціації, що представляють ринок КС, направили відповідну програму антикризових заходів до Кабміну, Верховної Ради та Нацбанку. За словами Віктора Суслова, найближчим часом очікується розгляд цього питання Кабміном. "Стабілізувати ситуацію в КС, не вклавши туди жодної гривні рефінансування, неможливо", - заявив голова Держфінпослуг на прес-конференції 6 липня. При цьому представники ринку зазначають, що близько 500 млн. грн. могли б бути спрямовані на допомогу КС у поверненні депозитів населенню, на підтримку короткострокової ліквідності установ, а ще 500 млн грн. - На підтримку основного виду діяльності КС - кредитування населення.
Інвестиційні фонди зазнали відпливу коштів. Найбільше постраждали відкриті фонди, менше — закриті. Проте сьогодні експерти констатують — відтік майже припинився. Дані Української асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ) показують, що з початку цього року відбулася зупинка відтоку коштів з відкритих фондів — найчутливішої до настрою населення групи фондів. Якщо за минулий рік вони втратили майже 57% коштів, то з початку 2009 р. лише 4%. Щоправда, кількість фондів суттєво зросла, і з різних ІСІ картина припливу-відтоку різна.
Обсяг інвестицій в основний капітал за перший квартал упав майже на 40% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 25,1 млрд. грн., а порівняно з торішнім середньорічним квартальним значенням — більш як удвічі, повідомив Держкомстат. У першому кварталі відзначається згортання інвестиційної активності компаній щодо своїх проектів практично у всіх секторах. З іншого боку, змінилася структура джерела фінансування. Зокрема, у рази впали інвестиції з держбюджету, суттєво скоротилася частка кредитування (з 15-20% останніми роками – до 11,8%). Відповідно, різко зросла частка власних коштів підприємств — майже до 70% (21,1 млрд. грн.).
Криза змусила фонди прямих інвестицій (private equity funds) змінити лідерів. Більшість інвесторів, які працюють на ринках, що розвиваються, вірять у перспективи бізнесу — на відміну від фондів, націлених на розвинені держави. 78% інституційних інвесторів планують розширити свою присутність у деяких країнах, що розвиваються, протягом найближчих п'яти років. Для порівняння: лише 43% фондів, що вкладають в активи західних економік, планують у той же період збільшити інвестиції. Такі результати п'ятого щорічного дослідження, проведеного Асоціацією фондів прямих інвестицій на ринках, що розвиваються (EMPEA) і фондом Coller Capital. Аналітики опитали 156 інституційних інвесторів (представників пенсійних та хедж-фондів, страхових компаній та багатих сімей з різних регіонів світу).
Найбільш висока ймовірність дефолтів до кінця року існує за облігаціями компаній сектору нерухомості та роздрібних торгових мереж. Отже, головним механізмом виживання на ринку залишиться реструктуризація запозичень. Альтернативою домовленостей із кредиторами буде банкрутство компаній, що не завжди дозволяє повернути вкладені кошти. Ситуація з борговим навантаженням рітейлерів подібна до ринку нерухомості. Банки не рефінансують борги, а терміни виконання зобов'язань по облігаціях порушуються, і з паперів з'являється дедалі більше технічних дефолтів. Останні півроку компанії заявляли, що шукають інвестора чи продають якісь об'єкти. Але угод поки що не відбулося жодної. Отже, зараз ринок починає намацувати можливості реструктуризації зобов'язань.
Українські компанії перестають платити за своїми боргами. За підрахунками експертів, на початок квітня кількість дефолтів за корпоративними облігаціями вже досягла 90 і продовжує збільшуватися. Щоправда, поки що у більшості випадків йдеться про так звані технічні дефолти: боржники намагаються домовитися з інвесторами про відстрочки, реструктуризацію та інші поступки, не відмовляючись від виплат загалом. Проте вже у другому півріччі фінансисти прогнозують стрімке зростання кількості справжніх дефолтів із повною відмовою від погашення корпоративних облігацій. У першому кварталі 2009 р. було зафіксовано 16 випадків технічних дефолтів: дев'ять із них припало на будівельний сектор, і вони були пов'язані зі зривом термінів здачі нової нерухомості в експлуатацію, а сім — на корпоративний сектор. Вітчизняні інвесткомпанії, які є одними з основних покупців цінних паперів (після банків), дали менш оптимістичні оцінки.
На початку 2009 року індекс ПФТС продовжив падати: -15% із 1 січня по 13 лютого. Торгів на головному фондовому майданчику країни — біржі ПФТС — зараз практично немає, денний обіг акціями не перевищує 2 млн грн (на початку 2008-го біржові торговці укладали угоди в середньому на 100–200 млн грн щодня). У січні на тлі кризи у банківському секторі стрімко дешевшали акції великих українських фінустанов — папери Укрсоцбанку та Райффайзен Банку Аваль втратили 35% та 43% вартості відповідно. Наразі акції двох банків котируються на рівні номіналу. Загострення газового конфлікту у січні призвело до обвалу акцій хімічного підприємства «Стирол» на 30%. Січневе падіння котирувань українських акцій спричинило чергове зниження прибутковості відкритих пайових інвестфондів: з початку січня по 11 лютого, за даними Української асоціації інвестиційного бізнесу, інвестори ПІФів втратили в середньому 1,74% вкладень.
На ринку відкритих інвестиційних фондів почали повною мірою виявлятись наслідки кризи. Першою і поки що єдиною на ринку компанією з управління активами (КУА), яка припинила викуп інвестиційних сертифікатів в учасників своїх відкритих та інтервальних фондів, виявилася "Конкорд Ассет Менеджмент" (м.Київ; з 2004 р.; 50 чол.). 4 лютого КУА прийняла рішення тимчасово призупинити викуп та розміщення сертифікатів фондів "Достаток", "Стабільність" та "Перспектива" (інтервальний). Це означає, що учасники цих інститутів спільного інвестування (ІСІ) тепер не зможуть забрати свої гроші, навіть якщо згодні продавати інвестсертифікати за заниженою ціною та фіксувати збитки. За даними КУА "Конкорд Ассет Менеджмент", за IV квартал 2008 р. учасники фондів пред'явили до викупу в середньому понад третину розміщених сертифікатів. У зверненні КУА до клієнтів зазначається, що на ринку, що переживає кризу, така ситуація призвела до значного зменшення вартості чистих активів фондів. "Найбільш ліквідні цінні папери та кошти фондів (які були розміщені Компанією на банківських депозитних рахунках) повністю використані для виконання вимог норми законодавства щодо своєчасного розрахунку з інвесторами", - йдеться у повідомленні КУА. За даними компанії, викуп інвестсертифікатів припинено на місяць. Втім, із звернення до інвесторів стає зрозуміло, що це обмеження може розтягнутися на невизначений термін.
Відкриті ПІФи, які показали рекордну збитковість минулого року, обіцяють інвесторам у 2009 р. солідні заробітки. Їх мотивують уже не примарними прогнозами щодо відродження вітчизняного фондового ринку, а законодавчим розширенням із лютого повноважень інвестфондів. Минулий рік став найневдалішим для відкритих інвестфондів за всю їхню історію. Протягом січня–грудня інвестори вивели з ПІФів 166,05 млн грн., а їхня середня прибутковість впала до мінус 43,55%. Досі з фондів не забирали кошти з такою запопадливістю: за середньої прибутковості у 73,9% у 2007 р. приріст інвестицій склав 310,26 млн грн. За інформацією Української асоціації інвестиційного бізнесу, вартість чистих активів відкритих фондів у 2008 р. зменшилася одразу на 227,9 млн. грн. (До 273 млн грн.). Лідером скорочення активів став "Парекс Український Збалансований фонд", у якого вони знизилися на 82,8% (204,5 млн грн.), друге місце в антирейтингу посів фонд "Класичний" ІГ "Кінто", у якого вартість чистих активів впала на 61% (66,3 млн. грн.), третє — фонд «Конкорд Стабільність» (мінус 24,5 млн. грн.).
З 13 лютого інвестфондам дозволяється вкладати у банківські депозити та держоблігації не 30 та 25% активів відповідно (як зараз), а вже по 50%. Одночасно знімаються всі обмеження на купівлю акцій та корпоративних облігацій. Нагадаємо, що зараз ПІФи можуть купувати акції не більш як на 40% активів, а облігації – на 20%. При цьому, щоправда, незмінним залишилося колишнє табу, що забороняє вкладати в ЦП одного емітента понад 5% активів. Крім того, корпоративним фондам, які раніше не мали права купувати нерухомість, дозволили вкладати в цю галузь до 60% активів, а венчурам — до 100% (старим законом останнім дозволялося витрачати на нерухомість не більше 50% активів). Причому якщо раніше венчурним фондам можна було придбати виключно цільові будівельні облігації, які будкомпанії викуповували після зведення об'єктів, то з 13 лютого вони зможуть вкладатися і в саму нерухомість. «Наразі інвестфонду вкрай складно продати будівельні облігації як самим забудовникам, так і учасникам фінансового ринку. Тому єдиний вихід для них — обміняти такі папери на квадратні метри.
Затяжна криза на вітчизняному фондовому ринку поставила у скрутну ситуацію учасників закритих інститутів спільного інвестування (ІСІ). Закриті фонди створюються певний термін і після його завершенні мають продати активи і розрахуватися з інвесторами. Очевидно, що учасники фондів, закінчення терміну дії яких посідає пік фондової кризи, приречені на втрату своїх інвестицій та фіксування збитків. Керуюча компанія просто буде змушена продавати знецінені в результаті кризи ЦП, які в умовах зростання ринку могли б забезпечити учасникам фонду високий інвестиційний дохід. Інша річ відкриті ІСІ, які створюються на необмежений термін. У таких фондах інвестори мають можливість роками чекати на кризу, розраховуючи на відновлення зростання вартості акцій на фондовій біржі і, відповідно, на повернення інвестицій. За даними Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), близько 50 пайових та корпоративних інвестиційних фондів у своїх документах вказали як термін закінчення діяльності 2008-2009 років. За словами фондовиків, щонайменше чотири закриті ІСІ з високою часткою участі фізосіб повинні будуть завершити свою діяльність протягом року.
У центрі уваги в Україні протягом минулого тижня (з 29 січня по 5 лютого) були політичні події. Хоча Верховна Рада не підтримала вотум недовіри уряду Тимошенко, проте саме собою це голосування свідчить про те, що передвиборча боротьба за крісло президента набирає обертів, тим самим підвищуючи політичну напруженість та обмежуючи перспективи зростання вартості українських активів. Поки влада б'ється над пошуком шляхів виходу з банківської кризи та намагається домовитися про чіткі правила рекапіталізації банків, населення відмовляється їм довіряти. За повідомленнями АУБ, у січні громадяни зняли із депозитів 16 млрд. грн. (у грудні минулого року – лише 100 млн. грн.). Це призвело до зростання ставок овернайт до 45-60%, в деякі дні "зашкалюючи" за 100%. Зрозуміло, що у такому режимі банківська система довго працювати не зможе. На таких новинах індекс ПФТС прискорив падіння, за тиждень знизившись на 9,06%. Покупці не поспішали виходити ринку. Падінню індексу також сприяло зниження курсу гривні на 4,4%.
З середини лютого компанії з управління активами матимуть можливість продовжувати період дії закритих інвестиційних фондів (пайових чи корпоративних). 14 січня було оприлюднено закон, згідно з яким термін дії фондів, вартість чистих активів яких за 12 місяців знизилася більш ніж на 20%, може бути збільшено на 2 роки. КУА зобов'язана викупити цінні папери тих інвесторів, які не підтримають рішення щодо продовження терміну роботи фонду. Проте, швидше за все, таких інвесторів буде небагато — більшість вкладників зацікавлені у отриманні прибутку, а не збитків.
Українська економіка поступово уникає сировинної орієнтації: вперше в історії лідером із прибутку в рейтингу «ТОП-100. Найкращі компанії України» став представником «нової економіки». Основні профіт-центри зміщуються від промисловості у бік фінансового сегмента та сервісних компаній. Ще одним прикладом, що підтверджує стрімке зростання ринку послуг, стало збільшення ритейлерами приросту чистого доходу на 60%. Це пов'язано з тим, що споживачі цих ринків отримали можливість витрачати більше грошей.
На початку 2008-го портфельні та стратегічні інвестори почали переоцінювати ризиковість своїх вкладень. Інвестиції в країни Східної Європи, у тому числі Україну, завжди вважалися ризиковими, однак такими, що приносять високий дохід. Приймаючи ризик інвестицій у нашу країну, закордонні компанії розраховували отримання надприбутку від вкладень. З настанням світової фінансової кризи портфельні інвестори вийшли із ризикових інструментів. Результат – обвал українського фондового ринку. Стратегічні інвестори перестали вкладати у розвиток своїх компаній в Україні, хоча ще рік тому мали намір зайняти лідируючі позиції на багатьох ринках у нашій країні.
Фонд операцій з нерухомістю (ФОН) – щось середнє між інвестфондом нерухомості та фондом фінансування будівництва. Фонди нерухомості (пайові чи корпоративні) залучають гроші вкладників та інвестують їх у будівельні облігації, фінансують будівництво об'єктів, купують та продають нерухомість, акції будівельних компаній. Мета фонду нерухомості – максимально примножити гроші інвестора. Багато фондів диверсифікують інвестиційні портфелі: купують акції та облігації компаній, які не пов'язані з нерухомістю. А окремі фонди нерухомості, незважаючи на назву, зовсім не інвестують у будівельний сектор.