Треба сказати, що найпопулярнішими є фінські сауни — на них припадає 80% усіх парних закладів України. А вся справа в тому, що люди хочуть високих температур та сухої пари. Крім того, їх найлегше організувати в міських умовах. Якщо для традиційної російської лазні потрібні справжня кам'яна піч, казан і вогонь, тут знадобиться електропіч. Вона забезпечує постійну температуру, а пара виникає при збризкуванні каменів водою. Хоча вологість можна наздогнати парогенератором. Задаєш будь-який температурний режим, і розумний пристрій його підтримуватиме. Любителі попаритися по-старому, звичайно, зможуть відшукати класичні лазні у когось на дачі. Але для бізнесу безпечнішим і гігієнічнішим є таки другий варіант. Не треба морочитися з установкою складних димарів, печі, думати про чадні гази та відкритий вогонь.
Навіть якщо реформаторам вдасться навести лад із договорами про спільну діяльність, це не усуне справжніх причин, через які НАК "Надра України" не розвивається і зазнає збитків (у першому кварталі цього року вони склали 7 млн. грн.). Нинішня реформа, щоб не перетворитися просто на переділ сфер впливу, має піти далі. Головне, що треба пролобіювати реформаторам, - право компанії торгувати копалинами. Адже вона проводить розвідку надр та видобуток ресурсів, але фактично не націлена на отримання прибутку від їхнього продажу. Наразі, згідно із законодавством, вона змушена передавати продукцію за символічними цінами іншим державним компаніям. Тоді як продаж ресурсів за ринковими цінами дозволив би НАК звільнитися від кабальної залежності від держбюджету та вкладати отримані кошти у свій розвиток.
В даному огляді представлено інформацію щодо ринку весільних послуг України у 2006 році. Розглядається таке: кількість весільних агенцій у м. Києві, обсяг ринку весільних послуг у грошовому вираженні, рентабельність, сезонність ринку весільних послуг, оператори ринку весільних послуг, цінова політика на організацію весілля, середній бюджет весілля.
Про казуїстику у правовому регулюванні ліцензійних правил для надрокористувачів докладно писав у січні минулого року. Коротко нагадаємо, що історія розпочалася у 2004 р., коли у Законі про Держбюджет з'явилася стаття, яка зобов'язує продавати ліцензії на розвідку та розробку родовищ на аукціонах. При цьому згідно з вищевказаною нормою правила проведення аукціонів мали визначатися спеціальним законом. Таким чином, видача ліцензій на розробку та освоєння надр виводилася з-під дії Закону України "Про ліцензування". У тому ж 2004 р. уряд без жодних пояснень терміном на один рік ухвалив спеціальну постанову, якою визначив Порядок продажу та переоформлення ліцензій на надрокористування (далі цей Порядок затверджувався щорічно постановами Кабміну).
Мінерально-сировинна політика СРСР будувалася на принципі самозабезпечення та оптимального розвитку окремих комплексів видобутку корисних копалин. У результаті було створено технологічні ланцюжки, що дозволяли економічно використовувати мінерально-сировинні ресурси. Ліквідація СРСР призвела до часткового, а в більшості випадків, повного розпаду цих «ланцюжків», що завдало шкоди як добувачам, так і споживачам мінеральної сировини. На жаль, державні органи нових країн усунулися від управління дослідженням та використанням цих ресурсів, передавши майже всі права приватному сектору, тоді як у світі в руках держави знаходиться, наприклад, в Австралії 30-40%, Великобританії – 33-35, Канаді – 40 , США - 50-70, Японія - 75-80% національних природних ресурсів.
Лише $260 млн. інвестицій необхідно для нарощування видобутку урану в Україні. Гра коштує свічок: за прогнозами аналітиків, ціна на уран на світовому ринку наступного року подвоїться і перевищить $200 за 1 кг. Проте Україна ніяк не може знайти ці кошти. На початку грудня глава Мінпаливенерго заявив про можливу приватизацію уранодобувних підприємств. Кому може дістатися український уран, дещо раніше пояснив глава "Енергоатому". Росія та Україна активно обговорюють можливість залучення російських інвестицій у проекти з видобутку урану.
Обсяги друку фотографій у столиці за перше півріччя 2006 р. порівняно з аналогічним періодом минулого року зменшились приблизно на 20%. Такий невтішний висновок учасників ринку фотопослуг. Всьому виною, на їхню думку, збільшення в Києві кількості власників цифрових фотоапаратів, які далеко не завжди виводять зображення на папір.
На території України можна знайти 96 видів корисних копалин, 70 із них — розробляти. Вугілля, нафта, газ, титан, залізні та марганцеві руди – лише основні види покладів. В українських надрах перебуває більша частина відомих на Землі копалин. За даними Державного фонду геології, вартість розвіданих корисних копалин у нашій країні становить $7,5 трлн. Для порівняння: вартість російських надр, згідно з інформацією Мінприроди Росії, лише вчетверо перевищує український показник. За 100 років експлуатації родовищ Кривбасу Україна отримала 6 млрд. тонн залізняку. Якщо порівнювати зі здобиччю в інших країнах з одного конкретного басейну, то це колосальні обсяги, що не мають світових аналогів.
Вітчизняний ринок фотопослуг твердою ходою рухається у бік як європейських стандартів, а й ціноутворення. За останні 20 років український ринок фотопослуг зазнав кардинальних змін. За часів СРСР середньостатистичний громадянин відвідував фотоательє лише з особливих випадків: замовити весільну зйомку, зробити фото до сімейного альбому або "клацнутися" на документи.
Кількість хімчисток на душу населення в Україні в десятки разів менша, ніж у європейських країнах. Проте й у нас уже достатньо закладів для того, щоби ефективно вирішувати побутові проблеми. Складнощів на шляху до чистоти виникає всього дві: по-перше, далеко не всі хімчистки пропонують повний перелік послуг, по-друге, клієнт часто змушений стояти в черзі. Хімчисток в Україні поки що небагато, а клієнтів у них достатньо. Тому поки що вони можуть встановлювати націнки в 50-100% за складність та терміновість. Багато хто вже цілком по-європейськи приймає замовлення через Інтернет.
Через п'ять місяців з початку року Мінприроди нарешті провело перший поточного року аукціон із продажу ліцензій на надрокористування. Міністерство запропонувало до продажу 37 ліцензій, проте інтерес у покупців викликали лише 18 спеціальних дозволів, ознайомлювальну документацію щодо яких викупили 22 компанії. А заявки на участь в аукціоні подали лише 19 претендентів. Як і в попередні роки більшість об'єктів було реалізовано за стартовою ціною, оскільки на них претендувало тільки по одній компанії. Ставки почали підвищуватися лише під час продажу двох не найперспективніших ліцензій, на які претендувало по дві структури. Інших протистоянь на більш «ласі шматочки» не вийшло. Аукціон став схожим на традиційні конкурентні торги, коли на продаж виставили ділянку родовища облицювального каменю чарнокіту. Внаслідок торгів більш ніж скромна ціна ділянки — 15,4 тис. грн. - Зросла до 200,4 тис. і дісталася компанії BlackSeaGranite, Lie.
Український ринок весільних послуг твердою ходою рухається у бік європейських та американських традицій. Це раніше нареченим просто пропонували підібрати тамаду, музиканта, фотооператора та автомобіль.
Досить важливими напрямами діяльності геологів у поточному році будуть розвиток наукових досліджень у сфері нафти та газу, підготовка методики та технології здійснення геофізичних робіт, насамперед із сейсморозвідки та геофізичних досліджень свердловин з метою створення об'ємних зображень середовища. Також значну увагу геологи приділятимуть науковому прогнозуванню нафтогазових покладів та розвитку технологій буріння у зв'язку з пошуком вуглеводнів, зокрема у складних гірничо-геологічних умовах, а також впровадженню технології буріння горизонтальних та інших свердловин на етапах пошуків та розвідки родовищ вуглеводнів.
Казуїстика з правовим регулюванням ліцензійних правил для надрокористувачів почалася ще в 2004 р. Тоді в Законі про Держбюджет -2004 з'явилася стаття, в якій було сказано, що ліцензії на розвідку та розробку родовищ повинні продаватися на аукціонах, а не видаватися в Держкомприроди, як це було раніше. Причому згідно з цією нормою Закону правила проведення цих аукціонів мали визначатися спеціальним законом. Таким чином, ліцензування надрокористувачів по суті виводилося з-під дії Закону про ліцензування. Більше того, так і не приступивши до розробки законопроекту про аукціони, у 2004 р. уряд, без будь-якого виразного правового пояснення, прийняв ухвалу, якою визначався.