В матеріалі міститься аналітична інформація по ринку ОПК в Україні за 2024 рік. Розглянуто наступне: топ-5 оборонних підприємств України у 2024 році за виторгом, загальний виторг топ-5 оборонних підприємств України, спеціалізація топ-5 оборонних підприємств, топ-5 за виробництвом військових транспортних засобів, топ-5 за виробництвом зброї та боєприпасів, топ-5 за виробництвом машин і устатковання спеціального призначення, топ-5 за виробництвом літальних апаратів, топ-5 за виробництвом автотранспортних засобів, топ-5 за оборонними дослідженнями й експериментальними розробками.
В огляді представлено аналітичну інформацію щодо ринку ВПК в Україні. Розглянуто наступне: стан та тенденції військово-промислового комплексу України, структура та діяльність ВПК України, вплив військових дій, сучасний стан, military tech, сучасний тренд військового сектору, перспективи розвитку ВПК.
У цьому огляді представлена аналітична інформація щодо ринку дронів. Розглянуто: середня вартість поразки однієї мети за допомогою цивільного БПЛА, середня ціна цивільного дрона з механізмом скидання, середня вартість ракет та ефективність використання, короткі висновки.
У матеріалі представлена аналітична інформація щодо ринку дронів в Україні. Розглянуто: виробництво FPV-дронів в Україні, насиченість війська дронами від загальної потреби, перелік виробників та їх вартість, переваги та недоліки FPV-дронів.
У матеріалі представлена інформація щодо військово-промислового комплексу України. Розглянуто: стан та новини військово-промислового комплексу України, пріоритетні галузі для інвестицій, тенденції ринку зброї в Україні та світі, короткі висновки.
В огляді представлена аналітична інформація щодо ринку оборонно-промислового комплексу (озброєння та військової техніки) України у 2021 році. Розглянуто: стан та тенденції ринку оборонно-промислового комплексу, щорічний обсяг виділених коштів на галузь охорони та безпеки, фактори, що впливають на ринок, топ-10 компаній оборонно-промислового комплексу України за підсумками 2020 року, топ приватних компаній ОПК України за виручкою у 2020 році році, топ експортерів українського ОПК, топ-10 компаній експортерів українського ОПК за виручкою у 2020 році, структура ринку у розрізі топ-10 компаній.
В огляді представлено аналітичну інформацію щодо ринку оборонно-промислової галузі України, підсумки роботи «Укроборонпром». Розглянуто: місце «Укроборонпром» у світовому рейтингу топ-100 світових виробників зброї за підсумками 2020 року, сукупний дохід від продажу ОВТ «Укроборонпром» за підсумками року, поріг входження в рейтинг-2019, за підсумками 2018, прогноз.
У публікації представлений рейтинг найбільших виробників зброї у світі та місце України в даному рейтингу. Розглянуто: місце українського ЦК у ТОП-100 рейтинг найбільших світових виробників озброєння, доходи концерну у 2020 році від продажу озброєння та військової техніки, державне регулювання ринку.
У матеріалі подано аналітичну інформацію щодо ринку ракетного озброєння України. Розглянуто: сума, виділена на розвиток ринку ракетного озброєння України на найближчі 10 років, плани розвитку до 2031 року.
У матеріалі представлена аналітична інформація щодо ринку оборонно-промислової галузі України за підсумками 2020 року. Розглянуто: основні зміни у роботі «Укроборонпром», реформування «Укроборонпром» у динаміці за 2019-2020 роки. (портфель замовлень, чистий дохід, операційний прибуток, прибуток до оподаткування, обсяг сплачених податків, дивіденди.
У матеріалі представлені звітні відомості щодо виробництва та ремонту військової техніки в Україні за підсумками 2019 року. Розглянуто: кількість переданої (відремонтованої та модернізованої) військової техніки та агрегатів, кількість переданих одиниць ракетно-артилерійського озброєння, бронетехніки, автомобільної та інженерної техніки, одиниць авіаційної техніки та обладнання, висококоткового озброєння та боєприпасів.
У матеріалі подано аналітичні відомості щодо ринку оборонно-промислового комплексу України. Розглянуто: загальний обсяг виробництва, експорту та імпорту, загальний обсяг ринку продукції оборонно-промислового комплексу України з 2016-2019 рр., згідно з прогнозами, основні постачальники оборонного та військового обладнання для збройних сил України, провідні підсектори та можливості.
Україна посіла 14-те місце у світовому рейтингу експортерів озброєнь СІПРІ, або ту ж позицію, що й у 2008 р. з обсягом експорту $233 млн. Тим часом, у 2007 р., за уточненими даними СІПРІ, країна була на 7-му місці з обсягом $774 млн. Трійку лідерів світового рейтингу СІПРІ в 2009 р. очолили США з експортом $6,795 млрд., 2-е місце у РФ -$4,469 млрд., 3-є у Німеччини - $2,473 млрд. Показники експорту обсягом понад $1 млрд за підсумками 2009 р. також у Франції - $1,851 млрд., що посіла 4-ту позицію в рейтингу, і у Великобританії - $1,024 млрд. - 5-е місце. За підсумками 2005-2009 років. Україна вийшла на
Початкова вартість постачання 96 машин серії БТР-ЗЕ1 Guardian оцінена тайською пресою в $117,6 мпн. За масштабами цей контракт поступається лише аналогічним контрактом 2009 р. між Україною та Іраком. Багдаду протягом двох років має бути поставлено 336 бронетранспортерів класу БТР-4 Busefalus на $400 млн. Торік іракський контракт змусив українську бронетанкову промисловість рухатися. Але початок роботи розкрив проблеми, що давно накопичилися, зокрема
Офіційно це було зроблено за непридатними цінами - у 10-100 разів дешевше за нові аналоги. Наприклад, загальна вартість дев'яти проданих вертольотів Мі офіційно становила лише менше ніж $1,5 млн., тобто. кожен вертоліт продано приблизно за ціною нового автомобіля "Мерседес". Понад сто машин БТР офіційно продано ще дешевше – за 6,8 млн. грн., тобто. менш ніж за $1 млн. при середній ціні за одну машину менш ніж $10 тис. Наприклад, нові зразки російських БТР коштують близько $250 тис., американські аналоги (типу ASV Guardian) - до $700 тис. Не дивно, що навіть за існування тіньових схем , що подорожчали б/у-техніку, на неї існує значний попит у країнах Африки та Південно-Східної Азії. Основними покупцями виступили
Схоже, що в Україні виникла нова традиція. Щороку армійські чиновники просять уряд виділити додаткові кошти потреб армії. 2008 р. тодішній міністр оборони закликав Кабмін збільшити фінансування відомства, оскільки армії загрожує голод. Цього року роль прохача дісталася командувачу Сухопутних військ Збройних Сил України. Збройні Сили України не можуть утримувати надмірне майно, в умовах хронічного недофінансування військ – це розкіш.
Росія намагається потіснити Україну з кенійського ринку озброєнь. Поки що росіяни провалюють замовлення. Контракт «Рособоронекспорту» на постачання до Кенії трьох вертольотів Мі-17 перебуває під загрозою зриву. Якщо замовник не укласти угоду, Україна може мати шанс закріпити свої позиції на ринку озброєнь Кенії. 2007 року український держпосередник з експорту та імпорту озброєння та військової техніки (ВВТ) ДК «Укрспецекспорт» відкрив для роботи ринок Кенії.
Зберігати стару зброю може бути не тільки невигідно, але й небезпечно. В Україні це наочно демонструють щорічні вибухи та пожежі на складах боєприпасів. Попри це сьогодні на території країни зберігається понад 700 тис. тонн боєприпасів на 54 складах у різних регіонах. Тож від трагедії, подібної до вибухів у Новобогданівці чи пожежі в Лозовій, не застрахований жоден регіон країни. Хто винен, що Україна є суцільним складом застарілих боєприпасів, як їх утилізують, і хто на цьому заробляє?
Сучасний бойовий бронетранспортер піхоти повинен мати двомісну броньовану вежу, двигун у лобовій частині корпусу праворуч чи ліворуч від водія та десантне відділення, звідки піхотинці, що сидять по обидва боки корпусу, поспішають через кормові броньовані двері. Однак тут БТР-3 успадкував усі слабкі місця своїх попередників. Його вежа ("бойовий модуль") управляється лише однією людиною. Це не дозволяє ефективно використовувати комплекс озброєння, що включає автоматичну гармату з двостороннім живленням, спарений кулемет, телекеровані протитанкові ракети, автоматичний гранатомет та блок димових гранатометів. БТР Guardian також зберіг вихід і посадку військовослужбовців через бортові двері і моторно-трансмісійне відділення, скомпоноване в кормі поряд з десантним (у разі загоряння машини через таке розташування моторного відсіку різко зростає небезпека, що всередині військовослужбовці згорять живцем).
За часів СРСР у Миколаєві, Феодосії та Севастополі існував найбільший центр військового суднобудування, де створювалися кораблі різних класів аж до авіаносців. Проте за роки незалежності український флот поповнився лише двома кораблями ще радянської розробки: у 1997 році в дію вступив корвет "Луцьк", а 2005-го - "Тернопіль". Причому в останньому випадку з моменту закладання до введення корабля до складу флоту минуло 14 років. Обидва корвети будувалися на "Ленінській кузні", тоді як профільні заводи в Миколаєві взагалі залишалися без замовлень. За таких умов в Україні майже не лишилося ні висококласних конструкторів, ні досвідчених військових суднобудівників. Кадри, що збереглися, не мають досвіду роботи з сучасними технологіями, які за п'ятнадцять років пішли далеко вперед. Тому можливість Міноборони здійснити за чотири роки свої амбітні плани викликає у фахівців великі сумніви.