Тісто для пісочно-відсадних сортів печива можна готувати як у тістомісильних машинах різних конструкцій (Еscher, Effedue, Laser), так і в планетарних міксерах (StarMix, Еscher, Steno). Оскільки пісочне печиво за способом формування буває відсадним та виїмним, то для цієї стадії процесу використовують тістовідсадну машину та різання струною. Ці операції можуть бути виконані однією машині. Відсаджувальні машини ABM серії MUF (Італія) завдяки набору насадок призначені для виробництва широкого асортименту печива відсадного, крім того, вони можуть комплектуватися штампами для струнного різання. Машини фірми АВМ прості та зручні в обслуговуванні, дозволяють легко переходити з одного виду печива на інше та забезпечують продуктивність до

Головним критерієм вибору за наявності альтернатив є ціна. Покупці воліють дешевше обладнання, навіть якщо воно дає випічку найгіршої якості, і дуже неохоче переходять на дороге. Виняток становлять ті компанії, які вже використовують якісне дороге обладнання – купивши його вкотре, вони вже не хочуть купувати найгірше. Дороге обладнання має незаперечні переваги. Наприклад, пароконвектомати Convotherm (Німеччина) дозволяють пекти вироби в закритому обсязі, де створюється підвищений тиск. Це скорочує втрату вологи та зменшує температуру випічки – до 140°С проти 165°С у звичайних пароконвектоматів, а також скорочує час випічки та знижує упікання на 15-25%. Має значення і вентиляція – у дорогого пароконвектомату повітря рухається поступово, що покращує якість. Однак за все це треба платити – ціна конвектомату Convotherm приблизно вдвічі вища порівняно з

У цьому огляді представлена інформація щодо ринку теплового кухонного обладнання України, а саме: ситуація на ринку, сегментація ринку теплового кухонного обладнання, основні виробники кухонного обладнання, представлені на ринку, переваги українських рестораторів при виборі кухонного обладнання, основні тенденції ринку кухонного обладнання.

В Україні, повторюючи західний тренд, збільшується кількість міні-пивоварень із виробництва «живого пива». Але якщо за кордоном невеликі підприємства виробляють понад половину всього пива, то у нас менше 10%.

Якщо первинний ринок деревообробного обладнання переживає не найкращі часи, то вторинний почав розвинутися інтенсивніше. Хоча, як стверджує Василь Хлуд, голова наглядової ради АТ “Маркетліс”, до кризи він перебував на початковому етапі формування. Нині ж уживаного обладнання продається чимало. За різними оцінками, частка “беушних” верстатів у структурі продажів зросла з 10% у 2008 р. до 30-35% у 2010 р. “І якщо раніше уживане обладнання в Україну імпортували, то тепер оператори...

Деякі оператори запевняють, що дороге обладнання зараз продати легше, ніж просте та дешеве. Лідери ринку деревообробки (виробники меблів, вікон, дверей), незважаючи ні на що продовжують, хай і не в таких обсягах, як до кризи, інвестувати в обладнання, чого не скажеш про дрібні та середні компанії, яким не до інвестицій. Лідери продовжують купувати верстати. Майже однаково скоротилися обсяги реалізації і простого дешевого, і високоточного дорогого обладнання". Крім того, багато операторів запевняють, що порівняно добре продається обладнання для ...

Причому, за даними Держкомстату, якщо з Італії та Польщі обладнання якось імпортується, то постачання з Піднебесної зійшли нанівець. Гравці ринку також зазначають, що з вересня 2008 р. помітно зменшилася кількість операторів, що активно працюють. "Багато компаній перестали рекламувати свою продукцію, брати участь у спеціалізованих виставках, відмовилися від складських та частини офісних приміщень, скоротили кількість співробітників" - каже пан Плеханов. За чутками, не найкращі часи переживають навіть порівняно великі гравці ринку деревообробного обладнання, зокрема деякі київські оператори. За словами Павла Колесникова, насамперед постраждали компанії, які продавали обладнання.

Постачальники як одне з основних джерел припливу техніки в Україну відзначили південно-східну Азію. Проте на ринку пропонувалося також італійське обладнання, техніка турецьких виробників, а також обладнання німецьких фірм. Серед популярних компаній виділялося обладнання фірми Sigma – італійського виробника, відомого на вітчизняному ринку своїми тістомісами та міксерами. Популярністю користувалися тістоміси виробництва італійської фірми VimaEberto, а також тісторозгортальні машини ряду інших італійських компаній: Rollmatic, Technopast, Fiorini. У секторі обладнання для шокової заморозки на ринку були популярними агрегати компанії Irtek (Італія). У секторі конвекційних печей найчастіше запитували печі італійських компаній Unox та Technoeсo. На ринку також позиціонувалися пароконвектомати виробництва фірми

Великі м'ясопереробні підприємства активізували свої закупівлі обладнання цього року. Наприклад, компанія «Глобинський м'ясокомбінат», яка сьогодні займає одне з лідируючих місць за обсягами виробництва, вкладала кошти не лише у технічне оснащення, а й створила власну сировинну базу. Якщо ж оцінювати рівень обладнання в цілому по всіх підприємствах галузі, то «десятка» лідерів ринку має в своєму розпорядженні таку виробничу техніку, аналогів якої в ряді випадків немає і на великих європейських підприємствах. Тобто, у плані технічному, вітчизняні компанії мають все необхідне для виробництва якісного та безпечного м'ясного продукту, і здатні забезпечити обсяги виробництва набагато більші, ніж

Чергу лідерів споживчих переваг продовжує компанія Autotherm (Німеччина), яка виготовляє коптильне обладнання: камери гарячого копчення, установки для смаження та запікання, універсальні камери. На даний момент ця техніка користується гарним попитом, оскільки патентні розробки на неї варті особливої ​​уваги, адже допомагають м'ясопереробним підприємствам почуватися впевненіше у виробничому процесі. Лідером попиту також є обладнання фірми Deighton (Англія) для формування, паніровки та обсмажування напівфабрикатів, а також техніка компанії Formcook (Швеція). У секторі пакувального обладнання добре зарекомендувала себе техніка виробництва таких німецьких фірм як Vama, Comet, Variovac, італійських – PFM, G.Mondini та інших відомих на ринку компаній. У секторі обладнання для нарізки та сортування м'ясоковбасної продукції дуже популярна техніка виробництва фірми Tries (Німеччина). Оператори українського ринку обладнання вважають, що список його основних гравців до кінця 2009 р. залишиться незмінним. У компаній, що складають корпус великих та середніх постачальників обладнання, асортимент пропозицій добре збалансований:

Найбільшу активність у питаннях створення СП виявив дніпропетровський «Південмаш», який зараз організує потужності для збирання та обслуговування своєї продукції в Казахстані та на Кубі спільно з тамтешніми партнерами (одне СП підприємства вже працює в Єгипті). Керівництво тракторного виробництва ракетного заводу не коментує подробиці зарубіжних проектів. Але зрозуміло, що розраховувати на реалізацію техніки там підприємству дозволяють його колишні заслуги. У 60–70-х роках минулого століття «Південмаш» розпочав постачання тракторів до Африки, Азії та Латинської Америки. Лише на Чорний континент у свій час було поставлено понад 30 тис. тракторів та комплектів навісного обладнання. Тепер завод розраховує за допомогою своїх кубинських партнерів повернутися в Америку.

Як стверджують експерти, близько 93% українського ринку меблевого обладнання (у грошовому вираженні) зосереджено в руках імпортерів, а на місцевих виробників припадає близько 7%. Причому майже всі імпортери деревообробного обладнання, за рідкісними винятками, ввозять і обладнання для виробництва меблів. У цьому імпортують весь спектр устаткування, включаючи інструменти. Здебільшого обладнання в Україну надходить із Німеччини та Італії. Але з кожним роком зростають постачання з Китаю. Крім того, на вітчизняному ринку представлена ​​продукція із ...

У 2008 році легка промисловість впала на 3,4%, хоча у 2007 році її зростання становило 0,4%. Нині важко всім. Це підтверджує статистика: за перші п'ять місяців 2009 року в усіх підгалузі легкої промисловості спостерігається суттєвий спад. Так, на тлі 31,9% падіння всієї промисловості (за 5 місяців порівняно з аналогічним періодом 2008 року) легпром упав на 35,3%. Якщо проаналізувати всі товарні групи, то більш-менш задовільні показники протягом перших п'яти місяців 2009 року (порівняно з аналогічним періодом 2008 року) продемонстрували лише виробники суконь та сарафанів — 101,2% та виробники валіз, господарських сумок, саквояжів, чохлів. одягу, портфелів - 112,9%. Виробники взуття досягли за п'ять місяців лише 84,4% аналогічного торішнього показника. Виробники тканин з хімічних волокон — 77,8%, ватно-бавовняних товарів — 83,7%, панчішно-шкарпеткових — 89,8%, пальто, напівпальто — 82%, чоловічих штанів та бриджів — 81,9%, верхнього трикотажного одягу - 67,7%, чоловічих костюмів - 64,9%, жакетів, піджаків, джемперів - 58,3%, тканин вовняних - 60%, лляних - 0,6%, бавовняних - 50,7%, ворсових та махрових - 37 ,6%, светрів та блайзерів - 48,8%. У нас дуже мало виробляється льону. Україна конкурентоспроможна у світі переважно завдяки швейній галузі. Отже, загалом у всіх підгалузі легкої промисловості спостерігається стабільне падіння. Нагадаю, що у 2008 році 62,8% підприємств отримало прибуток

Традиційна осіння спеціалізована виставка обладнання для виробництва продуктів харчування Inprodmash'2009, за оцінками учасників ринку, вважалася одним із найбільших майданчиків в Україні для контактів виробників заліза з потенційними замовниками. На жаль, у 2009 р., порівняно з 2008 р., кількість експонентів та площа виставки скоротилися на 30% та 20% відповідно, тобто. повернулися до стану 2005-2006 років. На виставку не приїхали деякі великі іноземні виробники, мабуть, вважаючи, що проблеми з кредитуванням, чергове піку української національної валюти і передвиборні перегони, що стартували в країні, — не найкращі умови для місцевих компаній, щоб інвестувати в обладнання.

Як стверджують експерти, 93% українського ринку деревообробного обладнання зосереджено в руках імпортерів, а на місцевих виробників припадає близько 7% усіх продажів. Причому з-за кордону, за словами фахівців, ввозиться весь спектр обладнання, включаючи інструменти. Хоча превалює на ринку саме вітчизняний інструмент (понад 70% продажів). Здебільшого обладнання в Україну ввозять із Німеччини та Італії. Збільшуються також обсяги продажів верстатів із Китаю та Тайваню. Крім того, на вітчизняному ринку представлено продукцію з Польщі, Чехії, Данії та інших країн. Серед лідерів ринку оператори називають таких імпортерів, як

запевняє Тетяна Марченко, менеджер із продажу швейних машин у магазині "МегаМаркет". Крім того, на ціну може вплинути, як реалізовані додаткові функції, наприклад, режим виконання петель. Останній буває двох видів: петля-автомат (петля виконується автоматично за один прийом, при цьому машина сама розгортає тканину) та напівавтомат, коли необхідно перемикати режими вручну. За "автомат" доведеться доплатити, проте жінки, які часто займаються шиттям, запевняють, що якщо йдеться про одиничні вироби, то на "автоматі" можна заощадити. Хоча не дуже часто шиють, швидше за все, не заощаджують. У київських магазинах найчастіше можна знайти машинки, вартість яких - $110-400 і які стосуються електромеханічного типу, який вважається базовим для приватного використання (особистих потреб). Найдешевшою машинкою, знайденою автором у традиційних столичних магазинах, виявилася Brother JS-23 за 545 грн. (її ж в інтернет-магазині пропонують за 508 грн.). Такі машини виконують базові рядки і мають електронну педаль, від інтенсивності натискання яку залежить швидкість шиття. "Крім того, зручно, якщо є автоматичний заправник нитки - тоді не потрібно докладати зусиль для її заправки, особливо якщо зір неважливий", - радить Тетяна Марченко.

Зокрема, було наголошено, що у вітчизняну легку промисловість практично не інвестуються кошти. Якщо у 1990 році інвестиції в основний капітал становили 909 млн.грн., то у 2007 році цей показник зменшився у 15 разів, тоді як основне технологічне обладнання зношене на 70-80%. Також було порушено питання упорядкування ввезення на митну територію України одягу та інших виробів, які вже використовувалися. "Масове ввезення в Україну товарів групи "секонд хенд" має негативний вплив на внутрішній ринок і створює негативний імідж країни, - зазначалося в дискусії. Так, обсяги імпорту тільки товарів групи "секонд хенд" за 2007 рік перевищили майже в 4 рази обсяги вітчизняного виробництва одягу Коментуючи ситуацію, учасники зустрічі вказали на необхідність забезпечення галузі сировиною, матеріалами та технологічним обладнанням:

У цьому огляді наведено інформацію про ринок обладнання для легкої промисловості. Розглядаються тенденції у сегменті швейного обладнання, оператори ринку, ситуація у регіонах, ціни на продукцію, прогнози.

У Росії історично хліба споживається більше, ніж у європейських країнах, тому випікання хліба та хлібобулочних виробів на невеликих пекарнях в даний час є досить прибутковим бізнесом. Загальний обсяг виробництва та споживання хлібобулочних виробів у Росії становить 9,0 млн тонн. Це наполовину менше, ніж 10 років тому, тобто. відзначається тенденція зниження споживання хлібобулочних виробів. Місткість хлібного ринку в Україні становить приблизно 4-4,5 млн. т на рік. Однак, якщо вірити даним, випікається його вдвічі менше. Порівняно з 1990 р. обсяги виробництва впали втричі та продовжують знижуватися.

Обладнання для професійного приготування їжі можна віднести до групи товарів стабільного попиту, не схильних до коливань ринку. Впливає лише рівень загального матеріального благополуччя: його зростання формує попит більш дороге і технологічне устаткування. Іноді відбувається сплеск ажіотажного попиту спецтовари (наприклад, устаткування суші-барів). Але загалом все стабільно: ринок обладнання для кухонь кафе, барів та ресторанів зростає до 20—30% щорічно. Минулого року він виріс на $300 млн. Експерти стверджують, що результати поточного року будуть ще більшими.

Зв'язатися з нами