Теплові насоси сьогодні лише починають входити до практики. Про них мало що знають навіть будівельники, а на більшості підприємств взагалі про них не чули. Тим часом використання теплових насосів у системах опалення дозволяє заощаджувати енергію на обігрів приміщень та кондиціювання, витягуючи її з навколишнього середовища. Самі собою теплові насоси можуть виявитися неекономічними - ефективність їх залежить від грамотного поєднання з іншими системами опалення, що використовують газ, нафтопродукти або електрику. Можливо зараз ваше підприємство обігрівається саме такою системою. В цьому випадку, доповнивши її тепловим насосом, ви зможете надати їй більшої гнучкості і при цьому значно заощадити.
Обсяги вітчизняного виробництва компресорної техніки недостатні для насичення ринку. У промисловості широко використовуються техніка, за допомогою якої одержують стиснене повітря — різні компресорні установки. Сфера їх застосування досить велика — компресори використовують на будівництві, при буровибухових роботах, у шахтах, при видобутку нафти і газу, для піскоструминних робіт, фарбування, швидкісного прокладання оптико-волоконних ліній зв'язку. Тому й компресорна техніка відрізняється різноманіттям.
Вже не перший рік знос основних фондів на підприємствах чорної металургії нашої країни перевищує 60%. Не секрет і те, що наднормативні терміни експлуатації відрізняють сьогодні понад 80% українських доменних та мартенівських печей, понад 25% конвертерів та 90% прокатних станів. І ще одна констатація становища речей, що склався в цій сфері - на устаткуванні з наднормативними термінами експлуатації в Україні виробляється понад 50% металопродукції. Остання далеко не завжди конкурентоспроможна на світовому ринку, в т.ч. і тому, що її енергоємність у 2-2,5 рази вища за аналогічні показники для металопродукції, що випускається в ряді країн Європи та світу.
Український ринок електротехніки залежить від курсу євро. Український ринок електротехніки демонструє стабільні темпи зростання. Ні проривів, ні особливих проблем оператори ринку за останні рік два згадати не можуть. Весь цей час імпорту доводилося озиратися на євро, а вітчизняному виробнику — переважно орієнтуватися на нижній ціновий сегмент. Втім, цього року експерти теж не чекають на потрясіння і нових гравців на «полі» електротехніки. Утім, не всі виробники однаково реагували на зростання курсу євро. Дехто з імпортерів вирішив, що просте рішення — найкраще і підняло ціни на 12-20%. Дехто тримався приблизно півроку, а потім теж здався. Деякі ж фірми, схоже, мають намір не піддаватися паніці і ціни не підвищувати, тому, природно, продовжували зазнавати втрат.
Більшості верстатобудівних підприємств України довелося змінювати профіль виробництва. Наприклад, Львівський завод фрезерних верстатів (ЛЗФЗ) наразі заробляє на виготовленні гідророзподільників для автомобільних кранів (це 60% продукції підприємства). А от верстатів він випускає не більше півтора десятка на рік, причому більшу частину цього обсягу становлять недорогі гравірувально-копіювальні верстати вартістю 13-15 тис. гривень. Справа в тому, що фрезерні верстати, що є профільним продуктом ЛЗФЗ, призначені саме для механічної обробки, що застосовується, зокрема, у станкобудуванні, а оборотних засобів на оновлення виробничих потужностей у верстатобудівних заводів.
Оптовими покупцями підшипників є різноманітні ремонтні майстерні. Зокрема, автомобільні сервіси та спеціалізуються на ремонті стиральних машин. Так, автомобілісти дуже часто звертаються за так званими ступінчастими підшипниками, адже якість наших доріг досі не позбавляє шансу уникнути ремонту ходової частини жодному автомобілю. Серед найбільш поширених причин виходу з ладу підшипників можна назвати три: використання неправильного змащування (недотримання погодних, температурних, частотних умов обертання), часте і тривале використання повної потужності механізму, фізичне зношування (робота поза терміном експлуатації). Щодо першої причини...
За останні п'ять років капіталовкладення у вітчизняні металургійні заводи становили 18 млрд. грн. Модернізація металургії обертається золотим дощем для західних машинобудівних концернів, які отримують найбільші замовлення на цьому ринку. Українські підприємства виживають за рахунок замовлень. $610 млн. обійдеться «Інтерпайпу» будівництво нового електросталеплавильного заводу. Сума контракту дорівнює дворічному доходу Новокраматорського машинобудівного заводу (НКМЗ), одного з провідних виробників обладнання для сталеварів в Україні та СНД. Але будуватиме новий завод на базі обладнання італійського виробника Danieli, однієї з трьох світових компаній, які комплексно постачають обладнання для металургії. Наші машинобудівники вже не вперше залишаються за бортом великих замовлень щодо реконструкції у вітчизняному гірничо-металургійному комплексі. А гроші тут звертаються дуже чималі.
Більший попит простежується на домашній та побутовий холод, але вистачає замовників і серед виробників та заготівельників, м'ясокомбінатів, холодокомбінатів. Щоправда, більше холодильного обладнання потребує східна та центральна Україна, де краще розвивається промисловість. Виробництво укомплектовується більш якісними компрессорами, холодильними агрегатами, пультами. Керівників цікавити комплексний підхід, аби «холодильні» спеціалісти приїхали, заміряли приміщення, зробили розрахунок холодильної системи, привезли її, змонтували, запустили та взяли на обслуговування. У супермаркетах оператор може спокійно стежити за всім обладнанням на моніторі, управління повністю автоматизоване.
Український ринок систем безпеки пропонує роботу як малим підприємствам, так і науковим інститутам. Ринок систем безпеки – специфічний сектор. За обсягами цей ринок широкий (можна нарахувати до 250 підприємств, з них близько 50 великих) і дозволяє підрозділити компанії, що працюють у цьому секторі, на ті, які самі розробляють свій продукт, і такі, що займаються удосконаленням чужих винаходів. При цьому точний обсяг ринку обчислити важко, але в будь-якому випадку рахунок йде на мільйони доларів. та інші), - ВПК все ще тримає позиції в даному сегменті.
На вітчизняному ринку підшипників ось уже півроку тліє конфлікт між вітчизняними виробниками та імпортерами. Виробники, а це АТ "Харківський підшипниковий завод" (ХАРП) та ВАТ "Луцький підшипниковий завод", які разом з ВАТ "Вінницький підшипниковий завод" випускають близько 16% всіх підшипників, що споживаються в Україні, заявляють, що країну наповнила дешева китайська продукція. Щоб стримати імпорт, харків'яни та лучани пролобіювали запровадження ДМСУ обмежень на ввезення в Україну підшипників, вироблених у Китаї та інших країнах далекого зарубіжжя. Однак обмеження протрималися.
За 2005 р. обсяги імпорту китайських водяних насосів збільшились у 16 разів. Серед постраждалих – постачальники української та італійської продукції.
За 2005 р. обсяги імпорту китайських водяних насосів збільшились у 16 разів. Серед постраждалих – постачальники української та італійської продукції. Останні кілька років український ринок водяних насосів переживає поновлення. Все популярнішими стають відцентрові насоси. За даними операторів, їх продаж вдвічі перевищує продаж побратимів - вібраційних насосів. Напевно, тому основна боротьба за споживача йде саме у сегменті відцентрових помп.
Економісти прогнозують, що якщо темпи модернізації обладнання найближчим часом суттєво не прискоряться, то до 2005 р. близько 90% основних фондів машинобудівних підприємств будуть повністю зношеними. Вже сьогодні зношування верстатного парку вітчизняної промисловості перевищує 52%. 60-95% машин у заводських цехах старше 20-25 років. Фахівці вважають перспективним розвиток ринку модернізації обладнання. Поки промислові монстри з багатотисячними колективами зайняті зміцненням власних позицій на зовнішніх ринках, за задоволення попиту місцевих верстатників взялися невеликі інноваційні компанії, що пропонують капітальний ремонт металорізального обладнання всіх типів.
Обладнання для обробки дерева в Україні виробляють асоціація «Укрспецлісмаш» (16584) 000 «Астра»(2055), 000 «Говер» (8011) 000 «Ліс та К» (3834), ВАТ «Лесдеревмаш» (5065), ПП «Магр »(4248), 000 «Катран»(22110), ін. З розвалом СРСР ситуація не покращилася - швидше, навпаки Для розробки та постановки у виробництво будь-яких верстатів (в т. ч. і деревообробних) необхідні значні інвестиції, які у 90- х роках не давали ні держава, ні представники приватного капіталу. Не дають грошей і сьогодні. За відгуками операторів ринку, сьогодні не менше 95% продукції українських виробників купують малі приватні виробництва - майстерні, артілі та цехи, що виготовляють заготовки (дошка та брус) або готову продукцію поштучно (не серійно) та з великою часткою ручної праці. з'явилися лише