Проте українські ЛЕП швидше за все залишаться висіти в повітрі. У затвердженій Кабміном у 2006 році Енергетичній стратегії України передбачено, що загальна сума інвестицій у розвиток магістральних, міждержавних та розподільчих електромереж та трансформаторних підстанцій має становити 82,9 млрд гривень до 2030 року. Кілька років тому це був еквівалент 16,5 млрд доларів, сьогодні значно менше. Крім того, більшість існуючих ліній зносилося, часто їх просто не вистачає. Особливо ця проблема стосується атомних електростанцій, які не можуть видати до системи передбачену їх обладнанням потужність. При цьому деякі регіони та майже всі міста-мільйонники зазнають дефіциту електроенергії. Велика системна аварія в мережі, подібна до московської, у будь-який момент може статися в Києві, Одесі або в Криму. Це найвужчі місця української енергосистеми.
Після проведення травневих торгів «Керміконд» фактично перестав існувати, проте остаточно розпрощатися з ним ліквідатору заважали малоцінні активи, що залишилися у боржника (розукомплектоване обладнання та залишки нерухомості). Їх продаж та списання зайняли майже півтора роки, поки на початку 2010 р. не було зведено ліквідаційний баланс. З нього було зроблено нехитрий висновок: реалізація майна держпідприємства із Верхньодніпровська дозволила погасити всі його борги, проте жодних активів у боржника не лишилося. Наслідком цього стало винесене днями рішення Господарського суду Дніпропетровської області про завершення процедури ліквідації заводу та офіційне припинення його існування.
На вітчизняному ринку фотовольтаїки (використання сонячної енергії та відновлюваних джерел енергії) можна виділити три помітні гравці. Лідером у галузі є завод «Квазар». Це єдине підприємство в Україні, яке виготовляє фотовольтаїчні модулі, сонячні батареї та портативні системи енергопостачання, а також займається інсталяцією цих систем. Виробнича потужність заводу становить 190 МВт на рік - лише близько 0,1% світового ринку. Для виробництва фотовольтаїчних модулів використовують так званий «сонячний» кремній. У цьому сегменті в Україні працюють ще два гравці – «Пілар» та «Пролог Семікор». «Пілар» виготовляє як кремній у злитках, так і пластини з нього на двох заводах в Україні та Іспанії. Підприємство працює з 1991 року та є головним гравцем на українському ринку з часткою близько 80%. Його потужність з «вирощування» кремнію становить близько 160 МВт на рік (815 тонн). Завод в Іспанії виготовляє ще 600 МВт, що дозволяє йому бути помітним гравцем у світі. У свою чергу "Пролог Семікор" займається виключно виготовленням кремнію. Виробляє в середньому 170 тонн продукції на рік. Частка ринку підприємства в Україні – близько 20%.
За помірно-оптимістичного сценарію розвитку економіки передбачається зниження виробництва електрообладнання, електронного та оптичного обладнання у 2010 р. порівняно з 2008 р. на 19,9% (зокрема, виробництво лічильників електричних скоротиться в середньому на 17%). Дану динаміку зумовить прийняття нормативних правових актів, що стимулюють економію використовуваних ресурсів (води, електрики) у частині ЖКГ через використання електролічильників.
У 2009 р. обсяги виробництва в галузі впали на 45,1% порівняно з 2008 р. Найбільше падіння зафіксовано у виробництві транспортних засобів та обладнання (-58%), у виробництві машин та обладнання (-47,6%), у виробництві Відзначимо більше, ніж очікувалося на початку минулого року, зниження випуску вантажних вагонів (-58%), металоконструкцій (-45-50%), вантажних автомобілів (-79%). , тракторів (-77%). Прогнози на 2010 р. помірно позитивні. Зазначимо, що з кінця 2009 р. з повним завантаженням працюють такі великі машинобудівні підприємства як Новокраматорський машзавод (цього року планує завершити реконструкцію основних фондів), «Азовмаш» (торік завдяки великому контракту на постачання «ВЕБ-лізингу» 500 цистерн зумів). збільшити випуск цистерн на 7,5%), «Мотор-Січ» (виторг компанії за 9 міс. 2009 р. зріс на 78%, чистий прибуток у 24 рази – до 517 млн. грн., рекордні за всю історію компанії показники) , «Турбоатом», «Зоря-Машпроект», «Запоріжтрансформатор», «Електроважмаш», Стаханівський вагонобудівний завод (2010 р. має намір збільшити обсяги випуску вантажних вагонів у 3 рази), Херсонський суднобудівний завод (2009 р. збільшив обсяг виробництва на 20%).
На обсяги виробництва підприємств енергетичного машинобудування криза вплинула найменше. Виручка компаній цього сектору економіки минулого року зросла на 10% у доларовому еквіваленті, у гривні оборот галузі збільшився на 65% рік до року. продукції. Клієнти українських компаній зазвичай іноземні держмонополії зі стабільним фінансуванням.
В огляді представлена наступна інформація: ситуація на українському ринку підшипників, основні гравці на українському ринку підшипників, особливості ринку, внутрішній ринок кулькових підшипників, обсяги виробництва основними операторами, фактори, що впливають на ринок підшипників, інформація про харківський підшипниковий завод, порівняльний аналіз випуску продукції двома найбільшими підприємствами галузі, обсяги виробництва найбільших підприємств підшипникової галузі України, сильні та слабкі сторони ринку та інше.
Виторг компаній цього сектора економіки минулого року зріс на 10% у доларовому еквіваленті, у гривні оборот галузі збільшився на 65% рік до року. Основні ринки збуту вітчизняного енергетичного машинобудування – Росія та країни Середньої Азії: у середньому підприємства сектора експортують понад 80% виробленої продукції. Клієнти українських компаній зазвичай іноземні держмонополії зі стабільним фінансуванням.
Енергетична галузь закінчила 2008 р. з рекордним падінням виробництва електроенергії та в умовах заморожування тарифів. Це означає, що інвестиційне навантаження на ціну кіловат-години вкотре переноситься на невизначене майбутнє. За мізерні цифри інвестицій у оновлення галузі чинний міністр ніколи не відповідає. Юрій Продан про це чудово знає, а тому повністю віддається рейтинговим газовим склокам. За даними Мінпаливенерго, у грудні минулого року виробництво електрики в об'єднаній енергосистемі скоротилося порівняно з груднем 2007 р. на 11,9% - до 16 863 млн. кВт-год. Крім падіння товарної виручки, енергетиків наприкінці року очікував і ще один сюрприз - у листопаді уряд заморозив тарифи по всьому технологічному ланцюжку виробництва та постачання електроенергії до 1 квітня 2009 р.
Проблеми з ліквідністю, які зазнавали вітчизняні метпідприємства наприкінці минулого року, негативно позначилися на економічній діяльності машинобудівних заводів, які виготовляють обладнання для гірничо-металургійного комплексу. Більшість контрактів було або скасовано, або у разі відкладено за термінами. Наприклад, "Азов-маш", у 2008 р. збільшив випуск продукції вагонобудування на 13,2%, тоді як виробництво продукції важкого машинобудування у зв'язку зі скороченням замовлень від металургів скоротилося на 33%. У листопаді вітчизняні замовники (зокрема, Полтавський ГЗК та "Азовсталь") повідомили Новокраматорський машзавод про свою нездатність розплатитися за замовлене обладнання.
За радянських часів основою нашої промисловості були наукомісткі галузі з високим ступенем переробки — понад 30% промвиробництва складали машинобудування та металообробка. Сьогодні це місце зайняла металургія, яка в усьому світі вже вважається "сировинною". Безумовно, держава має систематично підтримувати сьогоднішню основу нашого експортного потенціалу. Але для забезпечення прискореного економічного зростання на найближчі два десятиліття нам життєво важлива структурна перебудова економіки, значне підвищення частки високотехнологічних виробництв.
Привабливість ринку СНД очевидна. Так, за даними експертів, у 2008 р. виробники насосів різної спрямованості заробили на ринку СНД не менше $1 млрд. З них $100 млн. припало на насоси загальнопромислового значення (вакуумні, шахтні, хімічні, для потреб харчопрому та комунального сектора тощо) .). Ринок насосів під потреби атомної енергетики ще цікавіший. Відомо, що на період з 2009-го по 2015 рік на будівництво АЕС у світі буде витрачено $370 млрд. З цієї суми $20-23 млрд. припаде на закупівлю насосних агрегатів.
Різке скорочення попиту на внутрішньому ринку цього року змусило виробників металургійного обладнання різко збільшити експорт. Втім, у 2010 р. машзаводи працюватимуть за нечисленними, хоч великими контрактами. А відновлення повноцінного зростання споживання продукції розпочнеться не раніше 2011 р., коли відновиться світова кон'юнктура металоринків. Проблеми з ліквідністю, які зазнавали вітчизняні метпідприємства наприкінці минулого року, негативно позначилися на економічній діяльності машинобудівних заводів, які виготовляють обладнання для ГМК.
Виробництво насосів для промисловості та атомної енергетики залишається одним із прибуткових напрямків. Гравці ринку пов'язують це з виконанням російських інвестпрограм у галузі енергетики, а також з покращенням ситуації на основних сировинних ринках. Цього року ми очікуємо, що прибуток підприємства зросте практично вдвічі порівняно з минулим, розповідає генеральний директор ЗАТ «НВО «Гідромаш». За розрахунками його планового відділу, реалізація насосів принесе компанії цього року не менше 111 млн. грн. доходу порівняно з торішніми 63,8 млн. грн.
Попит на електроінструменти за поточний рік впав більш ніж удвічі – забудови стоять, замовлень на обладнання практично немає. Основний удар припав на дорогий професійний інструмент імпортного виробництва. Прагнучи заощадити, будівельники вважають за краще не купувати нове обладнання, а ремонтувати вже існуюче. За даними маркетолога ВАТ «Завод «Фіолент», обвал ринку України за перше півріччя 2009 р. становив 60-70% порівняно з минулим роком і повернувся на рівень 2006-2007 років. Оборот ринку електроінструменту за аналізований період становив близько 27-37 млн. дол. Це все обумовлено зупинкою практично всього великого та середнього будівництва в Україні. За підрахунками Держкомстату, обсяги виконаних у поточному році будівельних робіт стосовно аналогічних періодів минулого року знизилися в середньому на 42-45%.
Сьогодні споживачі все частіше віддають перевагу системам теплої підлоги перед традиційними радіаторами. Втім, зараз цей ринок тимчасово завмер на рівні минулого року. Проте оператори сподіваються компенсувати свої втрати з настанням осені. В умовах постійно зростаючої вартості газу та централізованого теплопостачання споживачі все частіше шукають альтернативний спосіб обігріти квартиру чи котедж. Підлоговий обігрів став широко застосовуватися в Україні з початку 90-х років. і сьогодні на вітчизняному ринку представлені обидва напрямки – електрокабельне обігрів та водяна тепла підлога. Причому, якщо раніше електричні системи застосовувалися як додаткове (комфортне) обігрів, то сьогодні електричні системи обігріву все частіше застосовуються як основний вид опалення.
У 2010 році підприємства енергетичного машинобудування освоюватимуть нові ринки збуту, активно розширюючи географію поставок, а обсяги виробництва підприємств енергетичного машинобудування криза вплинула найменше. Виторг компаній цього сектора економіки минулого року зріс на 10% у доларовому еквіваленті, у гривні оборот галузі збільшився на 65% рік до року. Основні ринки збуту вітчизняного енергетичного машинобудування – Росія та країни Середньої Азії: у середньому підприємства сектора експортують понад 80% виробленої продукції. Клієнти українських компаній зазвичай іноземні держмонополії зі стабільним фінансуванням.
Загалом в енергетиці у 2008 р. освоєно 4,9 млрд. грн. капітальних вкладень, що на 17,3% більше, ніж позаминулого року. Здебільшого гроші витрачалися на розвиток магістральних ліній електропередач, що перебувають у державній власності. Ще частина коштів прямувала на спорудження Дністровської та Ташлицької ГАЕС, які вже давно перетворилися на загальнонаціональні довгобуди. Однак про здачу великих об'єктів у галузі поки не йдеться.
Підприємства енергетичного та нафтогазового машинобудування – єдині в галузі, на які поки що не вплинула економічна криза. За 10 місяців року виробництво у цих сегментах зросло на 25,1% та 27% відповідно. Учасники ринку пояснюють збереження темпів зростання тим, що мають велику диверсифіковану мережу замовників в Україні та за кордоном, а також тривалістю інвестиційних циклів в енергетичній галузі. Це дозволяє виробникам енергоустаткування вести свою діяльність на умовах довгострокового планування. В даний час найбільші заводи галузі сформували портфелі замовлень на 2009 р., які за своїми обсягами перевищують показники цього року.
Підприємства енергетичного та нафтогазового машинобудування – єдині в галузі, на які поки що не вплинула економічна криза. За 10 місяців року виробництво у цих сегментах зросло на 25,1% та 27% відповідно. Учасники ринку пояснюють збереження темпів зростання тим, що мають велику диверсифіковану мережу замовників в Україні та за кордоном, а також тривалістю інвестиційних циклів в енергетичній галузі.