Цей огляд містить інформацію щодо ситуації на українському ринку суднобудування. Розглядається таке: реєстраційна книга суден в Україні (реєстраційний номер, номер IMO, позивний, рік побудови, назва судна, судновласник, порт приписки, прапор, символ класу, тип, валова ємність, довжина, ширина, висота борту, чиста ємність, головні двигуни , Тип, сумарна потужність, дедвейт).
Матеріал, поданий у цьому огляді, містить інформацію щодо ситуації на українському ринку судів. Розглядається таке: проблеми флоту під українським прапором, середній вік торговельних суден валовою місткістю понад 500 р.т. в Україні на початок 2013 року, основні причини кризового стану судноплавної галузі України, світовий досвід державного регулювання судноплавства, досвід російського міжнародного реєстру судів, особливості українського реєстру судів.
Огляд представлений у даному огляді містить інформацію щодо ситуації на ринку суховантажних суден річка-море України. Розглядається наступне: аналіз стану існуючого флоту, частка України в структурі перевезень по Дунаю в 2010 році, обсяг українського експорту, що йде річкою в період кризи 2008 року, кількість буксирів, штовхачів, самохідних суховантажних суден і несамохідних суховантажних барж, що працюють на Дунаї році та з них під українським прапором, вік українських суден на Дунаї, середній вік усіх транспортних суден, що перебувають під наглядом регістру судноплавства України, проекти судів внутрішнього та змішаного річка-море плавання, загальні річні експлуатаційні витрати на судна.
В огляді подано інформацію щодо ситуації на українському ринку малого флоту. Розглядається таке: цілі відтворення національного морського флоту, річні темпи зростання обсягів морських перевезень в Азовському, Чорному та Середземному морях, кількість суден змішаного плавання, що використовуються на перевезеннях та їх вантажопідйомність, дата спорудження суден змішаного плавання в Україні, використання суден типу », середній вік судів типу «річка — море» наприкінці 2002 року, методи для відтворення морського флоту в Україні.
В останні роки галузь вже отримала низку податкових та митних пільг, спрямованих на підвищення прибутковості її підприємств, але, певне, для претендентів на приватизацію цього недостатньо. У зв'язку з цим парламентом розглядається черговий пакет пільг у вигляді державних гарантій щодо кредитів суднобудівних заводів, компенсації ним частини відсоткових витрат за кредитами, а також додаткових податкових послаблень. Все це має позитивно вплинути на металургію та внутрішній ринок металу в цілому, адже суднобудування залишається одним із пріоритетних напрямів збільшення споживання металу в країні. За різними оцінками на сьогодні суднобудівні підприємства України завантажені в середньому на ...
За підсумками II кварталу чистий прибуток підприємств галузі досяг 11,3 млн. дол. при плані 1,8 мільйона. До бюджетів усіх рівнів виплачено близько 19 мільйонів доларів. Середньомісячна заробітна плата з початку року збільшилась на 14%. З початку року підготовлено проекти документів для підвищення ефективності космічної діяльності, прийнято зміни бюджетного кодексу щодо надання гарантій на залучення кредиту з метою забезпечення подальшого виконання проекту "Циклон-4", підготовку до запуску за програмою "Дніпро" космічного апарату "Січ-2", розвиток російсько-української співпраці (підготовка проекту програми
За прогнозами Міністерства економічного розвитку України, ці заходи, що стимулюють, дозволять збільшити обсяги виробництва на 35 %. За попередніми оцінками, суднобудівники зможуть щорічно будувати не менше 30 суден і здійснювати поточний ремонт ще близько 100. На нашу думку, зазначені заходи (насамперед пільговий режим оподаткування) покликані стимулювати насамперед експортний потенціал галузі. Це дозволить зробити «прорив» як у суднобудуванні, так і в...
За оцінками АТ УГМК, у 2010 р. ємність українського ринку судоліста склала 16,7 тис. т, за сім місяців 2011 р. суднобудівні та судноремонтні заводи закупили 19,2 тис. т. Проте ці показники в рази нижчі за рівень 2008- 2009 р., коли завантаження українських верфей було набагато вищим. У 2010 р. основними постачальниками сталевого листа, сертифікованого для використання у суднобудівній галузі, були...
Проте сьогодні близько 80% продукції, що виробляється українськими "космічними" підприємствами, поставляється до Росії. Але у довгостроковій перспективі цей ринок є ненадійним. Москва планує до 2012 вийти на замкнутий цикл свого ракетного виробництва. Тому Україні необхідно співпрацювати не лише з Росією, а й активніше працювати в альянсах із західними агентствами. Але у серйозних спільних проектах із ЄС наша країна не бере участі. Для цього потрібно платити гроші. Вступний квиток до Європейської космічної асоціації коштує близько 10 млн. євро – гроші для держави некритичні. Натомість натомість Україна могла б отримати частку у реальному спільному проекті. Цього року Україною заплановано здійснити лише п'ять
Проте реалізація бразильського проекту постійно відкладалася. За українсько-бразильським договором 2002 р. перший український запуск мав відбутися не пізніше 30 листопада 2006 р. У 2004 р. час запуску перенесли на 2007 р., потім на 2009 р. Остання озвучена дата - 2010 р. ракети "Циклон-4", спроектовані конструкторським бюро "Південне". Це модифікація сімейства ракет "Циклон", створених на базі балістичної ракети Р-36 (за класифікацією НАТО – SS-9 Scarp). Також на базі балістичної ракети створено "Дніпро". Фактично, це РС-20 (SS-18 Satan). Унікальна конструкція має стартову масу 211 т, довжину 34 м, діаметр 3 м і здатна вивести на орбіту висотою 300-900 км космічний апарат або групу супутників масою до 3,7 т. Один запуск "Дніпра" коштує близько
У 2010 році на космічну програму планується виділити 200 млн. грн. за необхідних обсягів фінансування у 300 млн. грн. На утилізацію твердого ракетного палива мають спрямувати 270 млн. грн. за запитом 310-320 млн. грн. У 2008 р. із 253 млн. грн. на космічну програму перераховано 223 млн. грн. (90%), на утилізацію ракетного палива – 236 млн. грн. із 240 запланованих (98%). У 2009 р. за прогнозного показника фінансування космічної програми на рівні 272 млн. грн. у бюджеті передбачили лише 90 млн. грн. грн., із яких виділили 82 млн. грн. За програмою утилізації твердого ракетного палива із необхідних 374 млн. грн. у бюджеті 2009 р. передбачили