Аналітичний огляд містить інформацію щодо ринку сірників України. Розглядаються такі показники: ситуація на ринку, частки української сірникової фабрики на вітчизняному ринку за 2005/2008 рр., державне регулювання галузі (квоти, мита), обсяг ввезення сірників на територію України за 2011 рік та 11 міс. 2012 р., вартість імпорту сірникової продукції з країн Митного Союзу, частка української сірникової фабрики на українському сірниковому ринку.
В аналітичній статті містяться дані щодо ринку сірників України. Розглядається таке: динаміка ставки спеціального мита, починаючи з 6 листопада 2012 року, обсяг імпорту сірників в Україну за 8 міс. 2012 р., структура імпортних поставок у географічному розрізі (Росії, Білорусії), ставка мита за постачальниками Росії та Білорусії, основний виробник українських сірників з 2008 року, показники доходу сірникового заводу.
У цьому аналітичному дослідженні подано інформацію щодо ситуації на українському ринку сірників. Розглядається таке: щомісячна динаміка обсягу виробництва сірників в Україні з травня 2007 по квітень 2012 рр., структура ринку продукції, що розглядається на підприємствах, частка продукції у загальному виробництві порівняно з попереднім періодом.
Огляд містить аналітичну інформацію щодо ринку сірників та запальничок України. Розглядається ситуація на ринку, а також обсяги виробництва сірників та запальничок та кількість підприємств, які їх виробляють у 2010 та 2011 рр., поквартальні обсяги імпортних, а також експортних поставок сірників та запальничок в Україну.
Аналіз, що міститься у зазначеному огляді, представлені показники з українського ринку сірників, а саме: розмір квоти на імпорт, його структура в географічному розрізі (Росія, Білорусь, інші країни), розмір цієї квоти на наступний рік, розмір ставки ввізного мита для сірників з Росії та Білорусії, частки імпорту у структурі споживання товарів в Україні, скорочення обсягів виробництва та продажу на внутрішньому ринку сірників.
Споживання сірників в Україні щорічно зменшується. Враховуючи відміну мит на їх імпорт, вітчизняному виробнику просто ніде розвернутися. Українці щорічно спалюють близько 1,5 млрд. сірникових коробок, витрачаючи на це близько $20 млн. Левову частку вітчизняного ринку сірників - близько 82% - займають російські та білоруські виробники. Решта 18% – це продукція єдиної української фабрики, розміщеної у поліській глибинці Рівненської області. ДП "Рівненська сірникова фабрика" та ТОВ "Українська сірникова фабрика" знаходяться на одній території та працюють за договором про спільне виробництво сірників.
Україна припинила антидемпінгове розслідування щодо імпорту сірників та залізорудної сировини з Росії. Україна раніше вже проводила розслідування щодо виробників сірників. За його результатами українська влада встановила нульову ставку імпортного мита для основного постачальника – Плітспічпрому "Балабаново", а для решти російських виробників мито становить 8,8% від митної вартості.
У жовтні стало відомо про підготовку до приватизації Рівненської сірникової фабрики, що почалася наступного року. Претендентами на її покупку можуть стати українські деревообробники, зокрема, «Уніпліт». Державний комітет лісового господарства та Фонд державного майна України у жовтні видали спільний наказ про початок передприватизаційної підготовки підприємства. Відповідно до цього документа передбачається завершити всі необхідні для продажу фабрики роботи до осені наступного року. Насамперед йдеться про корпоратизацію (перетворення з держпідприємства у відкрите акціонерне товариство), необхідну для проведення конкурсу з продажу акцій компанії.
Профільні ринки в Україні практично заповнені — не секрет, що підприємства, які розпочали роботу наприкінці вісімдесятих — на початку дев'яностих, і зуміли пережити власне становлення, зараз досить міцно стоять на ногах. Щоправда, тут важливо врахувати наявність «даху», що забезпечує повну безпеку бізнесу та непричетність до нього контролюючих структур. І лише одна галузь залишилася не те щоб недоторканою — вона практично не розвивається. Зрозуміло, бо насправді сірниковий бізнес переживає такі ж бурхливі пристрасті, як будь-яка інша сучасна сфера. І перспектив у неї не менше. Але про все по порядку.