У статті подано аналітичну інформацію щодо ринку шкіргалантереї України. Розглянуто: новини ринку, основні тенденції українського ринку шкіргалантереї, фактори, що впливають на ринок, зростання ринку в динаміці з 2014-2018 рр., частка вітчизняної шкіргалантереї («Made in Ukraine»), частка імпорту на ринку, основні проблеми ринку, короткі висновки та оцінка найближчих перспектив розвитку ринку.
У матеріалі представлені відомості щодо ринку хутряних виробів України. Розглянуто: ключові правила купівлі хутряних виробів, особливості вибору місця, щільності вовни, якості вироблення, типу хутра, якості пошиття, кольорове хутро.
Стаття містить аналітичну інформацію щодо ринку шуб України, представлено наступне: тенденції споживчого попиту на зиму 2016 року, згідно з прогнозом, темпи зростання цін на куртки цього сезону, розцінки на зимовий верхній одяг, середня вартість зимових чобіт за підсумками зими 2015 року, зміна цін на них у річному порівнянні.
Дослідження надає інформацію щодо ринку хутряних виробів України у 2015 році. Розглянуто: тенденції ринку, темп його падіння у звітному році, темп скорочення імпорту та експорту виробів з хутра, фактори, що вплинули на зниження попиту, кількість вітчизняних гравців, які пішли з ринку та причини їхнього догляду, обсяг світового/європейського ринку хутра, динаміка обсягів експорту та імпорту хутряної сировини за останні 5 років, ринки збуту українського хутряного продукту, короткі висновки.
Матеріал, представлений у цьому огляді, містить інформацію щодо ситуації на українському ринку виробів зі шкіри. Розглядається наступне: тенденції на ринку виробів зі шкіри, динаміка обсягів виробництва обробленої шкіри в Україні з 2003 по 2009 рр., обсяги експорту та імпорту необробленої шкіри, шкіряних виробів та взуття в Україні за підсумками 2009 року, динаміка обсягів виробництва шкіряного взуття в Україні 2003 по 2010 рр., частка експорту на ринку виробів зі шкіри, основні країни-постачальники виробів зі шкіри в Україну, середня митна вартість пари імпортного взуття, кількість суб'єктів господарювання, які займаються виробництвом взуття в Україні, основні регіони України, в яких виробляється взуття , основні виробники виробів зі шкіри в Україні, ситуація на світовому ринку взуття
В огляді подано інформацію щодо ситуації на українському ринку хутряних виробів. Розглядається таке: основні тенденції розвитку ринку виробів з хутра, рентабельність ферм, у яких вирощують звірів в Україні, вплив екологічного руху на ринок хутряних виробів, роздрібний товарообіг хутряного продажу, частка країн євразійського регіону у структурі роздрібного товарообігу хутряними виробами, кількість щорічного вирощування хутра , рентабельність виробництва на норкових фермах в Україна
Цей огляд містить інформацію щодо ситуації на українському ринку шкіряних та хутряних виробів. Розглядається таке: темпи зростання сегменту хутряних виробів в Україні, обсяг ринку шкіряних виробів в Україні, особливості тенденцій розвитку ринку шкіряних та хутряних виробів, частка імпортної продукції на українському ринку шкіряних та хутряних виробів, обсяги виробництва шкіряних рукавичок та рукавиць в Україні у 2013 році, перевага споживачів серед магазинів шкіряних та хутряних виробів в Україні, найбільші ритейлери взуття та шкіряних виробів в Україні.
Матеріал, представлений у цьому огляді, містить інформацію щодо українського шкіряного ринку. Розглядається таке: ситуація та основні тенденції на ринку, державне регулювання галузі, рівень рентабельності вирощування ВРХ в Україні, продавці необроблених шкір ВРХ, кількість виробників необроблених шкур в Україні, частка експорту на вітчизняному ринку шкіряного напівфабрикату, темпи зростання вартість закупівлі шкур, сумарні виробництв двох найбільших промислових зон з виробництва шкіри в Туреччині.
Огляд містить матеріал щодо ситуації на ринку шкіряного одягу України. Наведено дані щодо обсягів виробництва шкіряного одягу, а також обсяги експорту та імпорту одягу зі шкіри в Україні в 2011 році.
У цьому огляді представлена інформація щодо ринку одягу з хутра України. Розглядається ситуація на ринку, кількість підприємств, присутніх у даному сегменті, обсяги виробництва продукції в Україні, а також обсяги експорту та імпорту одягу з хутра.
У цьому огляді представлена інформація щодо ринку хутра в Україні. Розглядається ситуація на ринку, основні тенденції українського ринку хутра, обсяг імпорту хутряної продукції в Україну, попит, цінова політика, аукціони та інше.
Існують і малі кустарні ферми, але їхня частка в бізнесі зовсім незначна. Їхня точна кількість не відома у зв'язку з тим, що такі господарства ніхто не реєструє. В останні роки спостерігається значне зростання попиту на українське хутро. Обсяги експорту "м'якого золота" більш ніж на 40% перевищують імпорт. Активізація руху Зелених змусила парламенти Англії та Нідерландів ухвалити закони про повну заборону звірівництва в країні. Розгляд відповідного законопроекту ведеться і в Данії, чиє хутро славиться у всьому світі високою якістю та унікальністю. Активна протидія хутряному звірівництву призвела до того, що зараз подібні виробництва переносять до країн, де до цього бізнесу поки що не застосували законодавче табу. Наприклад, в Україну. Експансія світового ринку може принести власникам
Відсутність грамотних ветеринарів змушує кожного підприємця вивчати хвороби та проблеми своїх звірів самостійно. Якщо власник ферми займається цією справою 4–5 років, він знає вже набагато більше будь-якого ветеринара. «Сім'я шиншил складається з чотирьох самок та одного самця. Для здорового потомства важливо, щоб не було кровозмішення - схрещування пар-родичів (до чотирьох поколінь). Тому селекційна робота має на увазі співпрацю між фермерськими господарствами — обмін самцями (або їхня купівля) для схрещування. Їздити ж за кордон із цією метою — величезна морока: для того, щоби привезти легально кількох звірків, потрібно зібрати безліч документів, дозволів та висновків, — ділиться досвідом Орест Стахів. — До того ж, європейським фермерам значно легше возити шкурки на аукціон до Данії, ніж нашим. У нас перевезти хутро через митницю проблема». Ще одна складність - вироблення шкірки. В Україні дуже мало спеціалістів, які вміють якісно обробляти хутро. «Ми, якщо плануємо продати шкурки за кордон, відправляємо їх на вичинку до Польщі ($5
За даними Держстату, у 2011 р. кролівники виростили в Україні близько 27 тис.т кролів у живій вазі (див. “Реалізація на забій”). За оцінками пана Вакуленка, цей показник не перевищує 20 тис.т. Офіційні дані з виробництва кролів та оцінки експертів хоч і відрізняються, проте свідчать про те, що за 25 років воно скоротилося більш ніж у шість разів. За різними оцінками, у країні 4-6 великих виробників кролятини. Це компанії, які містять понад 1,5 тис. кроликоматок (“потужність” кроликоферми визначається за кількістю маточного поголів'я — кролиць, які приносять кроликів, яких потім відгодовують та забивають). Крім того, вирощуванням кроликів займаються як мінімум 20-30 фермерських господарств (з маточним поголів'ям у 300-500 особин). Але згадані гравці утримують не більше ніж 5% вітчизняного ринку кролятини — близько 95% загального поголів'я кролів в Україні розводять
70-80% собівартості хутряних виробів посідає сировину – хутряні шкурки. За останні роки поголів'я хутрового звіра в Україні різко скоротилося. У промислових масштабах вирощується лише норка. Найбільша ферма з вирощування цього популярного хутрового звіра розташована на Черкащині і становить близько 20 тис. особин. Усього ж українське поголів'я налічує 65 тис., хоча ще п'ять років тому було 85 тис. Виною тому – постійне зниження попиту на вигляд норки, яке розводиться в Україні. Сьогодні в ціні хутро скандинавського вигляду, довжина ворсу якого набагато коротше. Вітчизняні ферми лише починають обзаводитися такими звірятками. І в найближчому майбутньому їхнє хутро буде дуже дорогим і
Більш ніж удвічі впав і обсяг закупівель заморського хутра – з $10 млн у 2008 році до $3,9 млн у 2009-му. Замінити імпорт на вітчизняну продукцію було складно. Найбільша звіроферма у сусідньому селі Павлівка, за словами Шкабрія, наприкінці 2009 року практично припинила постачання шкурок норки та песця. Більше того, частина кустарних виробників, каже Зарубінський, під час кризи взагалі на якийсь час відійшли від справ і, щоб вижити, розпродували раніше закуплену сировину за непридатними цінами до сусідньої Угорщини. Втім, у нинішньому році, зазначає колишній льотчик, справи пішли на поправку, і початок осені показав попит, що зростає.
Близько 70% шуб, що продаються в Україні, — імпортні. По-перше, гравцям хутряного ринку цей вид діяльності приносить найбільший прибуток – дохідність становить від 200 до 400%. По-друге, виробництво хутряних виробів в Україні слабшає з кожним роком. За даними асоціації «Укрлегпром», 2008 року вітчизняні фабрики випустили майже 15 тис. одиниць одягу з натурального хутра, але вже 2009-го цей показник скоротився до 5,5 тис.
Призабуті в наших широтах сильні холоди, які стояли вже другий місяць, змусили киян розщедритися. Столичні продавці шуб та дублянок констатують збільшення продажів на 10–30%. Підвищений попит в умовах мізерного через кризу асортименту дозволили магазинам реалізувати за явно завищеними цінами навіть вироби сумнівної якості, хоча на світових хутряних біржах вартість сировини, навпаки, знизилася. Але морози змусили киян забути про економію. Адміністратор салону «Імперія хутра» каже, що у них продажі цього сезону збільшилися принаймні на 10%.
Мінекономіки наприкінці травня повідомило про початок антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну ворсового та довговорсового, а також махрового полотна з Китаю та Кореї. Заявника у цій справі - ТОВ "Фабрика штучного хутра" (ФІМ, м. Жовті Води) - не можна запідозрити у бажанні переділити ринок махрових рушників. Але, як з'ясувалося, азіатські хіміки так спонукали у виробництві синтетики, що деяка їх продукція з успіхом використовується як замінник хутра. Як повідомив директор ТОВ "Фабрика штучного хутра" Євген Шихарєв, під виглядом довговорсового полотна в Україну найчастіше імпортується матеріал, яким виробники примудряються замінити штучне хутро у підкладках одягу та взуття, автомобільних чохлах та інших усіляких виробах. Це якраз та продукція, яку випускає жовтоводське підприємство.
Шкіри виглядають жахливо та дуже погано пахнуть. У нас не Франція і не Голландія: ніхто корову шампунем не митиме. У половині випадків підприємство купує кота у мішку. Не можна сказати відразу, якісна шкіра вийде чи ні. Якість, а точніше шлюб, визначається за кількістю шрамів, левова частка яких припадає на побої та укуси комах. Загалом в Україні дуже складно знайти якісну шкіру. Найчастіше це пояснюється особливостями національного ставлення до тварин, яке дуже відрізняється від європейського.