Сьогодні для проведення якісної геологічної розвідки та оцінки родовища потенційному інвестору необхідно буде викласти $3-10 млн. "Для того, щоб підняти родовище до розробки, ще потрібно як мінімум $100 млн.", - каже експерт Інституту геологічних наук НАН України. А якщо інвестор планує побудувати на базі мідної копальні ще й завод зі збагачення руди та налагодити інфраструктуру, загальний кошторис зросте як мінімум до $300 млн. і коливатиметься в залежності від обсягів видобутку, що плануються. Але гра коштує свічок – заробити на українській міді у світлі зростання її вартості можна досить добре. За підрахунками експертів, грошовий потенціал лише Волинського рудного району становить близько
У січні-квітні 2010 року порівняно з січнем-квітнем 2009 року експорт марганцевої руди з України зріс у 6,9 раза і склав 2,33 тис. тонн, на 160 тис. дол. Як повідомлялося, у березні експорт марганцевої руди становив 0 ,14 тис. тонн, на 10 тис. дол. У 2009 році порівняно з 2008 роком експорт марганцевої руди зменшився на 82,3% і склав
Так, за 4 місяці 2010 р. Марганецький ГЗК збільшив виробництво марганцевого концентрату в 9,47 раза, до 228,3 тис. т. У той же час Орджонікідзевський ГЗК за вказаний період наростив виробництво марганцевого концентрату майже в 4 рази, до 203,9 тис. т. Також підприємство виробило 109,1 тис. т марганцевого агломерату (у січні-квітні ця продукція не випускалася). Нагадаємо, що у січні-березні 2010 р. українські гірничорудні підприємства виробили
Так, за 4 місяці 2010 р. Марганецький ГЗК збільшив виробництво марганцевого концентрату в 9,47 раза, до 228,3 тис. Водночас Орджонікідзевський ГЗК за вказаний період наростив виробництво марганцевого концентрату майже в 4 рази, до 203,9 тис. т. Також підприємство виробило 109,1 тис. т марганцевого агломерату (у січні-квітні ця продукція не випускалася). Нагадаємо, що у січні-березні 2010 р. українські гірничорудні підприємства виробили
Метизна галузь України за минулий рік надолужила майже все втрачене в невдалому 2009 році. Обсяг виробництва зріс на 20%, причому по всій номенклатурі виробів, за винятком цвяхів. Забивати цвяхи стали помітно менше. Схоже, настав час закручувати гайки. Принаймні випуск кріплення в країні збільшився майже на 70%. Але не єдиним кріпленням живі метизники. Канати, арматурні пасма та дріт (навіть колючий) теж продавалися досить жваво. Випуск перших та других збільшився приблизно на 40%, дротяної продукції – на 20%. При цьому з усього обсягу випущених українськими підприємствами металовиробів (а це 270 тис. тонн) понад 200 тис. тонн припало саме на дріт. Якщо говорити про тоннаж в інших категоріях, то минулорічні результати такі: сталевих канатів вироблено близько 29,4 тис. тонн, фібри – 10 тис. тонн, арматурних пасм – 8,4 тис. тонн, сітки – 6,8 тис. тонн, машинобудівного кріплення – 1,6 тис. тонн. Виробництво цвяхів хоч і склало 13,3 тис. тонн, але це на 14,3% менше, ніж було у 2009. Розстановка сил у метизній галузі за рік суттєво не змінилася. Позиції лідера міцно утримує
Українська вогнетривка промисловість виробляє більшість видів вогнетривів, починаючи від широко поширеної алюмосилікатної та динасової до магнезіальної продукції. Лідер галузі - "Запорожогнеупор". Крім нього, діють Часовоярський та Великоанадольський вогнетривкі комбінати, Красногорівський, Кондратьєвський, Пантелеймонівський вогнетривкі та Червоноармійський динасові заводи. Магнезіальні вогнетриви в Україні випускає “Запоріжвогнетрив” та Пантелеймонівський завод. Як повідомили у Міністерстві промислової політики, вся магнезіальна сировина імпортується — переважно з Китаю та Росії. Втім, пострадянський лідер із виробництва магнезіальної сировини — однойменна російська група “Магнезит” багато в чому вичерпала свою традиційну сировинну базу на Уралі і тепер розвиває нові родовища в Китаї, маючи намір освоювати Західний Сибір.
Розвиток мідної промисловості на Волині неминуче призведе до величезних екологічних проблем у цьому регіоні, який має значний рекреаційний потенціал. Крім того, розробка родовищ означатиме вилучення з обороту до мільйона гектарів сільгоспугідь, лісів і боліт, які можливо будуть перетворені на отруйний навколо "місячний ландшафт". Крім того, потрібно врахувати, що виникнуть величезні відвали порожньої породи в міру роботи гірничо-збагачувальних комбінатів, які займатимуть також сільгоспугіддя та землі лісового фонду. Різко збільшиться рівень забруднення вод у басейні Прип'яті, а відтак – і Дніпра; і це - "на довершення" до радіаційного забруднення після аварії на ЧАЕС. Потрібно також врахувати, що видобуток і збагачення мідних руд, а також виплавка міді - виробництва надзвичайно енергоємні, а в України в найближчі роки - у міру виведення з експлуатації енергоблоків на АЕС, що відпрацювали свій рядок, - можуть зменшитися
За експертними оцінками, запаси самородної міді тут становлять понад 25 млн т чистого металу на площі 10 тис. кв. км, у тому числі на двох зазначених родовищах – мінімум 2 млн. т. Ще за радянських часів тут допускалося будівництво мідного гірничо-збагачувального комбінату для отримання концентрату з подальшим виплавленням металевої міді на одному з металургійних підприємств УРСР. І навіть з урахуванням високих потреб Союзу та слабкої включеності його до глобальної торгівлі констатувалося, що створення такого виробництва дозволить СРСР стати великим експортером міді до Європи. Не говорячи про те, що мідним пластам на Волині, за геологічними даними, супроводжують золото, срібло, платина, паладій, комерційне використання яких не менш вигідне. Загалом країною відомо близько 150 рудопроявів міді. Інакше кажучи, за належного підходу Україна здатна стати лідером світової мідної промисловості, а також пов'язаних з нею перспективних напрямків.