За оцінкою колекторської компанії (КК) X-Point, вже восени обсяг замовлень на повернення боргів з боку банків збільшився на 25—30%, і ця цифра постійно зростає. Водночас, сьогодні, за оцінками Асоціації колекторського бізнесу України (АКБУ), в роботу колекторським компаніям передано не більше 10—15% проблемної заборгованості фінансово-кредитних установ. Ринок колекторських послуг поки що відкритий, проникнення в банківський сегмент порівняно невелике, а послуги з повернення проблемних та безнадійних боргових зобов'язань недостатньо структуровані. З іншого боку, за підрахунками АКБУ обсяг ринку вже зараз становить близько 2,5 млрд. грн. — тобто послуги колекторів стають уже популярнішими. "Безумовно, у такій ситуації фінансово-кредитні установи все частіше вдаються до допомоги колекторських компаній, - коментує експерт. - Підвищений попит на послуги колекторів не може не позначитися на тенденціях розвитку цього ринку. Практично щодня ми дізнаємося про появу нових і нових гравців. За нашими оцінками, сьогодні в Україні працюють до 15 великих колекторських компаній, а також близько 40—50 невеликих регіональних структур, які позиціюють себе такими: поточного року ми очікуємо, що ринок колектингу пройде стадію формалізації, доформування, і до кінця року залишиться близько 10 сильних гравців.
Спроба президента та Мін'юсту захистити населення від колекторського рекета поки зазнала невдачі. Незважаючи на заборону Мін'юсту банкам надавати інформацію про позичальників колекторам, існуванню цього виду бізнесу поки що нічого не загрожує. Адже частина даних була передана ним раніше і «робота» із проблемних заборгованостей триває. А поки що закон для колекторів «не писаний», як і раніше, вони зможуть обирати заходи на боржників на свій розсуд. Випадки невиплати за кредитами, що почастішали, «штовхають» банки на залучення колекторських компаній до «вибивання» боргів. Проте минулого тижня Мін'юст заборонив фінустановам передавати колекторам інформацію про позичальників.
Міністерство юстиції має намір запропонувати заборонити діяльність колекторських компаній як незаконну. Пропозиція цілком лягає в канву популістських пропозицій і вже прийнятих рішень, спрямованих на додатковий захист позичальників, які постраждали від кризи. Юристи вважають задум міністерства абсурдним. Kолекторські компанії як сегмент фінансово-банківської діяльності повинні мати ліцензії, проте українське законодавство такий вид діяльності не передбачає, тому робота фірм зі стягнення боргів є незаконною. Це фірми, які створилися нещодавно та взяли основним змістом своєї господарської діяльності виконувати доручення банків та збирати борги. Діяльність таких фірм сьогодні перебуває поза законом.
За географією діяльності факторинг ділиться на внутрішній (сторони за договором купівлі-продажу та чинник перебувають у країні) і зовнішній (продавець та її клієнт є резидентами різних країн). При обслуговуванні таких поставок здебільшого використовується схема непрямого факторингу, коли він відбувається розподіл обов'язків між двома фінансовими установами, які у ролі чинника від кожної із сторін. Основна частка операцій факторингових компаній не лише в Україні, а й у світі посідає внутрішній факторинг.
Факторинг на ринку фінансових послуг в Україні виник порівняно недавно. IT-компанії почали використовувати його, коли зростаючі інвестиції у виробництво та складські запаси роздрібних мереж зажадали акумуляції коштів поряд із зниженням рівня оборотності товарів. Ми працюємо з цим інструментом протягом двох років, і наші партнери вже оцінили його переваги. Значною мірою саме факторинг дозволив їм збільшити оберти в кілька разів.