1170
Голодный год - комментарий Александра Соколова, директора аналитического департамента, Pro-Consulting. finance.ua
Уже четверте засідання уряду поспіль прем'єр-міністр Микола Азаров починає з доповіді про ситуацію на полях, де зараз йде збирання врожаю. Формулювання прем'єра кожного разу різні, але суть їх не змінюється. "Незважаючи на посушливу осінь і морозну зиму, ми розраховуємо на хороший урожай. Це я вам кажу відверто", - випромінює оптимізм Азаров. За урядовими оцінками, урожай зерна в Україні в 2012 році досягне 46-47 млн тонн - цього вистачить і для покриття внутрішніх потреб, і для забезпечення експортних зобов'язань.
Але підрахунки чиновників з вулиці Грушевського не збігаються з тим, що фермери бачать на власних полях. "47 млн? Ну, що за маячня!" - коментує статистику кримський фермер Сергій Тур, голова обласного об’єднання Асоціації фермерів і приватних землевласників. За його словами, урожай в господарствах півострова знизився, в порівнянні з минулим роком, в три рази. "У першу чергу, винні умови перезимівлі, а навесні відразу почалася посуха, - говорить фермер. - Рослини отримали божевільний стрес: не було ні зростання, ні кущіння, колос порожній". Коли прийшов час збирання, селяни побачили, що рослини вижили тільки там, де на полях в розпал морозів залишалися рідкісні острівці снігу. Така ситуація не тільки в Криму, але і на всьому південному сході України. "Горить Херсон, Запоріжжя, Дніпропетровськ, - перераховує Тур. - Горять кукурудза, соняшник. У деяких господарствах їх хотіли скосити на корм, але кому? Худоби ж немає".
Реальний урожай в Україні, за оцінками незалежних експертів аграрної галузі, буде як мінімум на 7 млн тонн нижчим від урядового прогнозу, що на 15 млн т менше, ніж у минулому році. Цей провал обернеться для українських аграріїв мільярдними збитками і негативно вплине на всю економіку - зросте інфляція, знизяться надходження в бюджет.
Брехня для спасіння
Цього року Україна збере найгірший урожай за останні п'ять років, вважає президент Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Алекс Ліссітса. На його думку, урожай зерна знизиться до 40 млн тонн. Інші аналітичні центри також знизили свої очікування. "Наш останній прогноз - 41,4 млн тонн", - говорить директор консалтингової компанії "ПроАгро" Микола Верницький. Не скоригував прогнози тільки уряд.
За словами Верницького, цифри, які називають чиновники, не витримують критики. "Якщо підсумувати прогнози врожаю окремих культур - кукурудзи (22 млн тонн), пшениці (12 млн тонн), ячменю (7 млн тонн), які дають чиновники, все одно ніяк не виходить вийти на 46-47 млн тонн, - каже консультант. - Такі розбіжності особливо кричущі, враховуючи, що вже кінець липня, значна частина культур вже зібрана, і інтрига зберігається тільки по кукурудзі".
Про розбіжності офіційних показників врожаю з реальною ситуацією говорять і в парламенті. Депутат від БЮТ Микола Томенко заявив, що обладміністрації виконують директиву уряду про приховування реальних даних. Він планує звернутися до профільного міністерства за роз'ясненням, чому урожай завищується.
Але в Міністерстві аграрної політики в названих Азаровим цифрах впевнені. "Ми маємо на сьогодні зважену оцінку стану зернового ринку, - стверджує директор департаменту економічного розвитку та аграрного ринку Міністерства аграрної політики України Сергій Кваша. - Що стосується експертних прогнозів, то я хочу навести приклад минулого року, коли експертна оцінка Мінсільгоспу США (використовує в прогнозі врожаїв у всьому світі дані з супутників. - Фокус) говорила про те, що урожай в Україні складе 40 млн тонн. Як відомо, факт був зовсім інший". Чиновник зазначив, що різнобій в оцінках пояснюється неоднорідними показниками врожайності в різних регіонах країни і їх постійною зміною.
Скепсис експертів, одначе, міністерству подолати не вдається. "Наша система статистики залишилася радянською і дає масу можливостей для маніпуляцій, в тому числі і з обсягами врожаю, - зазначає Андрій Новак, голова Комітету економістів України, що консультує Верховну Раду. - В СРСР будь-який колгосп блискуче справлявся з цим, заробляючи ордени. Це в українських чиновників в крові".
Видавати бажане за дійсне чиновників можуть змусити майбутні парламентські вибори і необхідність створити видимість стабільності в країні. "А ще потрібно показати міжнародним фінансовим організаціям, що у нас все під контролем і можна продовжувати з нами співпрацювати", - говорить Новак. Олександр Соколов, голова аналітичного департаменту компанії Pro-Consulting, вважає, що завищення прогнозів урожаю може переслідувати й економічну мету - зниження навантаження на держбюджет. "Якщо зараз спливуть дані про серйозний недобір врожаю, це може спровокувати паніку та ажіотажне зростання цін на зерно, а значить, і на продукти харчування, зокрема на хліб, - пояснює Соколов. - Нівелювати подорожчання доведеться інтервенціями на ринку, за які потрібно буде заплатити бюджету".
Ефект доміно
Збитки агросектора в поточному сезоні експерти УКАБ оцінюють в 40 млрд грн. Тільки 5,5 млрд грн. з них викликані поганою погодою. Більш істотно те, що українські ціни на зерно нижчі від світових: через це аграрії втратять 29 млрд грн., а підвищення вартості оренди землі збільшить їхні витрати в цьому році ще на 4,5 млрд.
Сильніше за інших постраждають через неврожай дрібні і середні господарства, на які припадає понад 70% ринку зернових. Великі агрохолдинги використовують новітні технології, які мінімізують вплив погоди на врожай. Засновник і найбільший акціонер компанії "Миронівський хлібопродукт" Юрій Косюк стверджує, що незалежно від того, яка була погода, врожайність на полях компанії за останні шість-сім років коливалася не більше ніж на 10%.
У той же час директор з виробництва агрохолдингу Ukrlandfarming Віктор Спаський зазначає, що цього року погодні умови, в першу чергу посуха, були настільки несприятливими, що ніякі агротехнології не здатні повністю їх нівелювати. "На півдні, в Криму, де засуха була найбільш сильною, ми фіксуємо деяке зниження врожайності. Але за рахунок технологій наші показники все одно в 1,5-2 рази вищі, ніж у невеликих виробників у цьому регіоні", - говорить він, уточнюючи, що в інших регіонах, в центрі, на заході, компанія все ж зуміла вийти на прогнозні показники врожайності. А ось меншим господарствам, звичайно, доведеться туго.
"Урожай в нашому регіоні в три рази нижчий, ніж в минулому році, а ціни зросли на 15%, - говорить фермер Тур. - Цей сезон - суцільна катастрофа, як мінімум для півдня країни".
Споживачам неврожай відгукнеться зростанням цін на продукти харчування. Світові ціни на сільгосппродукцію зростають другий місяць поспіль, і ця тенденція охоплює все більше країн. Погода в цьому році привела до різкого зниження врожаїв в більшості країн-постачальників зерна, в першу чергу, в Росії, ЄС і США, що і зумовило зростання цін. Всього за півтора місяці вартість пшениці на світових ринках зросла майже на $100, з $230/т до $330/т. Тонна кукурудзи за місяць додала майже $40, подорожчавши до $280/т. А ціни на сою минулого тижня і зовсім встановили історичний рекорд, досягнувши $601,89 за тонну.
"Українське зерно ще не встигло відреагувати на світові тенденції, але це неминуче відбудеться, - говорить Верницький. - Зростання цін на зерно потягне за собою, в першу чергу, ціни на м'ясо та молоко, а також на крупи і борошно". Наприклад, у собівартості свинини на корми припадає 60%, і через зростання цін на кукурудзу ця складова вже виросла на чверть. Ось і плюс 15% до ціни кінцевого продукту.
Приблизно таке ж зростання цін очікується і на молочні продукти, і на продукти птахівництва. У хлібній галузі, де питома вага борошна в собівартості вища, ціни можуть підскочити і на 20%. В результаті вже в листопаді можна буде спостерігати прискорення інфляції. Економісти також попереджають, що приписки можуть зіграти злий жарт із самим урядом: реальні доходи бюджету будуть нижчими від запланованих. Зниження валютних надходжень від зернового експорту створить додатковий тиск на національну валюту і може стати одним з факторів її девальвації. "Намалювати можна що завгодно, будь-який рекорд, будь-яку цифру, - говорить Новак з Комітету економістів. - Але економіку не обдуриш".
Але підрахунки чиновників з вулиці Грушевського не збігаються з тим, що фермери бачать на власних полях. "47 млн? Ну, що за маячня!" - коментує статистику кримський фермер Сергій Тур, голова обласного об’єднання Асоціації фермерів і приватних землевласників. За його словами, урожай в господарствах півострова знизився, в порівнянні з минулим роком, в три рази. "У першу чергу, винні умови перезимівлі, а навесні відразу почалася посуха, - говорить фермер. - Рослини отримали божевільний стрес: не було ні зростання, ні кущіння, колос порожній". Коли прийшов час збирання, селяни побачили, що рослини вижили тільки там, де на полях в розпал морозів залишалися рідкісні острівці снігу. Така ситуація не тільки в Криму, але і на всьому південному сході України. "Горить Херсон, Запоріжжя, Дніпропетровськ, - перераховує Тур. - Горять кукурудза, соняшник. У деяких господарствах їх хотіли скосити на корм, але кому? Худоби ж немає".
Реальний урожай в Україні, за оцінками незалежних експертів аграрної галузі, буде як мінімум на 7 млн тонн нижчим від урядового прогнозу, що на 15 млн т менше, ніж у минулому році. Цей провал обернеться для українських аграріїв мільярдними збитками і негативно вплине на всю економіку - зросте інфляція, знизяться надходження в бюджет.
Брехня для спасіння
Цього року Україна збере найгірший урожай за останні п'ять років, вважає президент Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Алекс Ліссітса. На його думку, урожай зерна знизиться до 40 млн тонн. Інші аналітичні центри також знизили свої очікування. "Наш останній прогноз - 41,4 млн тонн", - говорить директор консалтингової компанії "ПроАгро" Микола Верницький. Не скоригував прогнози тільки уряд.
За словами Верницького, цифри, які називають чиновники, не витримують критики. "Якщо підсумувати прогнози врожаю окремих культур - кукурудзи (22 млн тонн), пшениці (12 млн тонн), ячменю (7 млн тонн), які дають чиновники, все одно ніяк не виходить вийти на 46-47 млн тонн, - каже консультант. - Такі розбіжності особливо кричущі, враховуючи, що вже кінець липня, значна частина культур вже зібрана, і інтрига зберігається тільки по кукурудзі".
Про розбіжності офіційних показників врожаю з реальною ситуацією говорять і в парламенті. Депутат від БЮТ Микола Томенко заявив, що обладміністрації виконують директиву уряду про приховування реальних даних. Він планує звернутися до профільного міністерства за роз'ясненням, чому урожай завищується.
Але в Міністерстві аграрної політики в названих Азаровим цифрах впевнені. "Ми маємо на сьогодні зважену оцінку стану зернового ринку, - стверджує директор департаменту економічного розвитку та аграрного ринку Міністерства аграрної політики України Сергій Кваша. - Що стосується експертних прогнозів, то я хочу навести приклад минулого року, коли експертна оцінка Мінсільгоспу США (використовує в прогнозі врожаїв у всьому світі дані з супутників. - Фокус) говорила про те, що урожай в Україні складе 40 млн тонн. Як відомо, факт був зовсім інший". Чиновник зазначив, що різнобій в оцінках пояснюється неоднорідними показниками врожайності в різних регіонах країни і їх постійною зміною.
Скепсис експертів, одначе, міністерству подолати не вдається. "Наша система статистики залишилася радянською і дає масу можливостей для маніпуляцій, в тому числі і з обсягами врожаю, - зазначає Андрій Новак, голова Комітету економістів України, що консультує Верховну Раду. - В СРСР будь-який колгосп блискуче справлявся з цим, заробляючи ордени. Це в українських чиновників в крові".
Видавати бажане за дійсне чиновників можуть змусити майбутні парламентські вибори і необхідність створити видимість стабільності в країні. "А ще потрібно показати міжнародним фінансовим організаціям, що у нас все під контролем і можна продовжувати з нами співпрацювати", - говорить Новак. Олександр Соколов, голова аналітичного департаменту компанії Pro-Consulting, вважає, що завищення прогнозів урожаю може переслідувати й економічну мету - зниження навантаження на держбюджет. "Якщо зараз спливуть дані про серйозний недобір врожаю, це може спровокувати паніку та ажіотажне зростання цін на зерно, а значить, і на продукти харчування, зокрема на хліб, - пояснює Соколов. - Нівелювати подорожчання доведеться інтервенціями на ринку, за які потрібно буде заплатити бюджету".
Ефект доміно
Збитки агросектора в поточному сезоні експерти УКАБ оцінюють в 40 млрд грн. Тільки 5,5 млрд грн. з них викликані поганою погодою. Більш істотно те, що українські ціни на зерно нижчі від світових: через це аграрії втратять 29 млрд грн., а підвищення вартості оренди землі збільшить їхні витрати в цьому році ще на 4,5 млрд.
Сильніше за інших постраждають через неврожай дрібні і середні господарства, на які припадає понад 70% ринку зернових. Великі агрохолдинги використовують новітні технології, які мінімізують вплив погоди на врожай. Засновник і найбільший акціонер компанії "Миронівський хлібопродукт" Юрій Косюк стверджує, що незалежно від того, яка була погода, врожайність на полях компанії за останні шість-сім років коливалася не більше ніж на 10%.
У той же час директор з виробництва агрохолдингу Ukrlandfarming Віктор Спаський зазначає, що цього року погодні умови, в першу чергу посуха, були настільки несприятливими, що ніякі агротехнології не здатні повністю їх нівелювати. "На півдні, в Криму, де засуха була найбільш сильною, ми фіксуємо деяке зниження врожайності. Але за рахунок технологій наші показники все одно в 1,5-2 рази вищі, ніж у невеликих виробників у цьому регіоні", - говорить він, уточнюючи, що в інших регіонах, в центрі, на заході, компанія все ж зуміла вийти на прогнозні показники врожайності. А ось меншим господарствам, звичайно, доведеться туго.
"Урожай в нашому регіоні в три рази нижчий, ніж в минулому році, а ціни зросли на 15%, - говорить фермер Тур. - Цей сезон - суцільна катастрофа, як мінімум для півдня країни".
Споживачам неврожай відгукнеться зростанням цін на продукти харчування. Світові ціни на сільгосппродукцію зростають другий місяць поспіль, і ця тенденція охоплює все більше країн. Погода в цьому році привела до різкого зниження врожаїв в більшості країн-постачальників зерна, в першу чергу, в Росії, ЄС і США, що і зумовило зростання цін. Всього за півтора місяці вартість пшениці на світових ринках зросла майже на $100, з $230/т до $330/т. Тонна кукурудзи за місяць додала майже $40, подорожчавши до $280/т. А ціни на сою минулого тижня і зовсім встановили історичний рекорд, досягнувши $601,89 за тонну.
"Українське зерно ще не встигло відреагувати на світові тенденції, але це неминуче відбудеться, - говорить Верницький. - Зростання цін на зерно потягне за собою, в першу чергу, ціни на м'ясо та молоко, а також на крупи і борошно". Наприклад, у собівартості свинини на корми припадає 60%, і через зростання цін на кукурудзу ця складова вже виросла на чверть. Ось і плюс 15% до ціни кінцевого продукту.
Приблизно таке ж зростання цін очікується і на молочні продукти, і на продукти птахівництва. У хлібній галузі, де питома вага борошна в собівартості вища, ціни можуть підскочити і на 20%. В результаті вже в листопаді можна буде спостерігати прискорення інфляції. Економісти також попереджають, що приписки можуть зіграти злий жарт із самим урядом: реальні доходи бюджету будуть нижчими від запланованих. Зниження валютних надходжень від зернового експорту створить додатковий тиск на національну валюту і може стати одним з факторів її девальвації. "Намалювати можна що завгодно, будь-який рекорд, будь-яку цифру, - говорить Новак з Комітету економістів. - Але економіку не обдуриш".
