Найбільш помітний підйом і спад цін на цукор спостерігається двічі на рік - скачок у сезон варення й повидла, коли цукор розходиться, як гарячі пиріжки, і трохи повільніше, але зниження - в сезон цукроваріння... Саме в цю пору народ активно скуповує кулі й мішки солодкого піску на грядущий рік. В цьому році у любителів запастися жевріє надія на справді дешевий цукор, позаяк зібрали цукрового буряка і зварили його справді багато. Нам, споживачам, це, звісно, на руку. А от виробникам не позаздриш: вони тепер ламають голову, як би з урожаями в збитку не залишитися. Так що є тепер робота для влади і підприємців. Як то кажуть, і немає - погано, і що занадто, то нездорово.
Міністерство економіки передбачує введення річної тарифної квоти на ввіз цукру-сирцю з тростини в обсязі 260 тис. тонн. Про це сказано в проекті закону "Про встановлення тарифної квоти на ввіз в Україну цукру-сирцю з тростини", розробленому Мінекономіки й обнародуваному на його офіційному сайті. Цим документом також передбачене введення ставки ввізного мита на ввіз цукру-сирцю в межах установленої квоти у розмірі 2%. У разі ввозу в Україну обсягів цукру-сирцю, що перевищують вищевказаний розмір квоти, ставка ввізного мита стягується на загальних підставах. На думку Мінекономіки, введення квотування дозволить створити умови для конкуренції на внутрішньому ринку цукру й уникнути різких цінових коливань на цю продукцію.
Сахарная отрасль Украины остается высокорисковой. Власть имущие не выпускают из рук административных рычагов управления, и поэтому ситуация остается без изменений. Только в случае перехода действий власти на рыночные принципы можно ожидать позитивных изменений в отрасли. Как считают эксперты УАК, для регулирования внутренних цен на сахар должны применяться рыночные механизмы: финансовые интервенции (государственные закупки сахара) в начале сезона, когда рыночные цены низки, и товарные интервенции (продажа сахара из государственных запасов) в те периоды сезона, когда сахарные цены повышаются. Мощным инструментом влияния на сахарное ценообразование на внутреннем рынке можно назвать и правильное администрирование импорта данного продукта. Как считают специалисты УАК, необходимо квотировать льготный импорт. Но и этот механизм должен быть максимально рыночным и прозрачным, предусматривающим продажу импортных квот через биржи или на открытых аукционах.
Основной проблемой операторов рынка сахара в нынешнем сезоне станет необходимость реализовывать излишки. их объем может достигнуты млн. т. В нынешнем сезоне украинские сахаровары снова увеличат выпуск свекловичного сахара, что грозит обернуться для них старой проблемой — цены на внутреннем рынке могут упасть ниже установленного правительством уровня минимальных цен. Тогда сахарные заводы вместо запланированной прибыли рискуют сработать с минусовой рентабельностью. По всем прогнозам в нынешнем году урожай сахарной свеклы в стране ожидается в пределах 18–20 млн. т, из которых планируется произвести 2,1–2,2 млн. т сахара. При этом переходные запасы продукта на сезон 2006/2007 года, по данным Национальной ассоциации сахаропроизводителей Украины "Укрцукор", оцениваются на уровне 600 тыс. т и общее предложение сахара в новом сезоне достигнет 2,7–2,8 млн. т.
Пятый по величине украинский производитель сахара — "Астарта-Киев" — стала второй по объему привлеченных средств компанией в Польше. Но что более важно — IPO стало лишь частью пятилетнего плана развития. Доля рынка производителя сахара "Астарта-Киев" по продажам 3,2% (пять крупнейших компаний занимают менее 30% рынка). При этом на рынке официально функционируют более 150 сахарных заводов, из которых действующими являются около 75%. Серьезная фрагментация сегодня еще позволяет функционировать мелким производителям, поскольку основным потребителем сахара остается население (около 2/3 потребления). Вместе с тем после трех лет непрерывного роста отрасль готовится к увеличению промышленного потребления, а также к росту экспортных возможностей, которые обусловлены соседством с Россией (крупнейший импортер сахара) и ЕС (потенциально — крупный импортер).
Раздувая шумиху вокруг перепроизводства сахара, отечественные сахаровары пытаются выбить для себя более комфортные условия работы. В начале сентября Украинская аграрная конфедерация (УАК; г. Киев; объединяет сельхозпроизводителей всех отраслей аграрного направления; с 1998 г.) распространила пресс-релиз, в котором рассказала о трех возможных сценариях развития "сахарного кризиса" в Украине, два из которых предполагают закрытие сахарных заводов. Как ни странно, поводом для паники послужил не дефицит сахарной свеклы, на который традиционно жаловались сахарники в начале сезона, а ее переизбыток. В 2006 г. аграрии засеяли этой культурой 825 тыс. га, что более чем на 20% превышает прошлогодние показатели. Урожай свеклы, по прогнозам УАК, составит 18,2 млн. т, из которых можно получить около 2,1 млн. т сахара.
Прогнозы экспертов о скором приходе в украинскую сахарную отрасль иностранных инвесторов получили первое практическое подтверждение. Не так давно стало известно, что компания Pfeifer&Langen совместно с Гвидавским сахарным заводом (Волынская обл.) создала ООО "Западная сахарная группа". Изначально фирма займется дистрибуцией продукции германских сахарозаводчиков (ТМ Kоlner Zucker и Diamant Zucker), в дальнейшем же возможно начало производства сахара под данными торговыми марками на украинских мощностях. Pfeifer&Langen является одним из крупнейших в ЕС производителем белого золота: в его собственности числится порядка 20 заводов в Германии, Румынии, Польше и Франции, а годовой оборот превышает 700 млн. евро. Специалисты не сомневаются, что создание СП с украинскими бизнесменами является для корпорации переходным этапом на пути полного поглощения Гвидавского сахарного завода.
Бурякоцукровий комплекс України стоїть на порозі великих змін. Часткова переорієнтація цукрових галузей багатьох країн на виробництво паливного етанолу, зменшення субсидій на вирощування солодких коренів для єврофермерів дають українським цукровикам шанс розправити плечі. Чи скористаються вони ним? Кілька місяців тривають суперечки щодо обгрунтованості цін на солодкий продукт, та він дешевшати істотно не поспішає. Згідно з повідомленнями Мінекономіки, якщо в другій декаді лютого кілограм цукрового піску подорожчав на 4,4% - до 4 грн. 53 коп., то в другій декаді березня (незважаючи на те, що до початку сезону консервацій ще далеко) змінився у ціні лише з 4,55 до 4,54 грн/кг. Не порадував споживачів глобальними змінами цінників цукор і в перші десять днів квітня - в середньому він подешевшав ще на копійку: з 4,54 до 4,53 грн/кг. Таке враження, що хтось стримує логічний процес обвалу невмотивовано високих цін, адже запаси солодкого піску в країні станом на 1 квітня оцінювалися в 1,4 млн. т за середнього щомісячного споживання - 150 тис. т.
Цукор в Україні виробляють із вітчизняної (цукрові буряки) та імпортованої (тростинний цукор-сирець) сировини. У 2005 р. валовий збір цукрових буряків (у заліковій вазі) становив 15,5 млн. тонн, що на 6,8% менше порівняно з попереднім роком (табл. 1). При цьому досягнуто підвищення урожайності коренеплодів на 4,2% в умовах зменшення зібраної площі на 10,5%. Отже, посівні площі під цукровими буряками в України продовжують скорочуватися. Виробництво цукрових буряків зосереджено переважно у сільськогосподарських підприємствах: у 2005 р. на них припадало 78,5% загального обсягу виробництва, проте залишається значною питома вага особистих селянських господарств у виробництві цієї сільськогосподарської продукції (21,5%), але ці господарства в 2005 р. порівняно з минулим роком знизили виробництво коренеплодів на 13,5%.
Когда в Украине началась консолидация сахарной промышленности вокруг пяти крупнейших игроков, некоторые из них не испытывали трудностей с привлечением свободных денежных средств. Так, один из лидеров рынка - компания "УкрРос" - свой первый сахарный завод "Пальмира" в Черкасской области купила за деньги российского партнера - холдинга "Разгуляй-УкрРос". Вскоре "УкрРос" стал собственником еще пяти заводов в Харьковской, Тернопольской и Днепропетровской областях и вложил значительные средства в их материально-техническую базу. Концерн "Укрпроминвест" помимо сахарных заводов включает в себя несколько кондитерских фабрик, автомобильных предприятий и судостроительную верфь. Это дает возможность при необходимости перебрасывать деньги из одного направления бизнеса в другое. У "Астарты" такого маневра не было.
Рынок подсолнечника Украины по-прежнему активен. Цены укрепились на уровне 1190-1250 грн. за тонну EXW (1160-1210 грн. за тонну EXW на прошлой неделе) и 1220-1280 грн. за тонну CPT-порт (1220-1260 грн. на прошлой неделе). B России также происходит укрепление рынка подсолнечника. Этому способствует активизация спроса со стороны европейских стран после снижения предложения подсолнечника со стороны Болгарии и Румынии.
Ассоциация «Укролияпром» повысила прогноз экспорта подсолнечника в 2 раза до 400 тысяч тонн в 2006/2007 маркетинговом году (сентябрь 2006 - август 2007). За 5 месяцев текущего маркетингового года было экспортировано 42 тыс. тонн подсолнечника. Экспорт масличных культур активизировался, и в течение февраля, по прогнозам, будет вывезено на экспорт 60 тысяч тонн подсолнечника. В 2006/2007 маркетинговом году при сохранении таких прогнозов экспорта подсолнечника в Украине будет произведено около 2-х миллионов тонн подсолнечного масла. За 5 месяцев этого сезона было произведено 900 тыс. тонн подсолнечного масла, 510 тыс. тонн было экспортировано, при этом переработано около 2-х млн. тонн подсолнечника.
Сладкая жизнь украинцев зависит сегодня от урожайности сахарной свеклы в России и Европе. Теперь требуется не просто вырастить максимум сахарной свеклы на гектаре, но и вложить в это минимум средств. Основными причинами снижения цены на сахар стал бурный рост сахарной отрасли за последние два-три года, укрупнение производителей и расширение посевных площадей. С уверенностью можно сказать, что украинские аграрии честно поработали на результат: благодаря активным увеличениям посевных площадей и профессиональному подходу к выращиванию свеклы в 2007 г. украинцы будут есть дешевый сахар. Однако эксперты утверждают, что полагаться на 100% на то, что такие высокие показатели сохранятся и в будущем, нельзя. Ценообразование на сахарную продукцию в Украине не только очень чувствительно к европейским рыночным колебаниям, но и напрямую зависит от урожайности свеклы в Европе.
Украина с начала текущего маркетингового года (МГ, июль 2006 г. - июнь 2007 г.) и по стоянию на 29 марта 2007 г. экспортировала 6,6 млн. т зерна. Как сказали в министерстве агарной политики, экспорт пшеницы за этот период составил 2,4 млн. т, тогда как за аналогичный период 2005/06 МГ - 4,6 млн. т. Экспорт ячменя в текущем МГ составил 3,7 млн. т против 3 млн. т в предыдущем МГ, кукурузы - 0,46 млн. т (в 2005/06 МГ - 2 млн. т). Минагрополитики прогнозировало экспорт зерна из Украины в текущем МГ на уровне 9,5 млн. т.
Гідрометеорологічний центр побоюється негативного впливу на зимівлю та розвиток у весняний період озимих культур під урожай 2007 року при утриманні досить високої температури повітря й надалі. Про це йдеться в агрометеорологічних висновках Гідрометцентру про вплив погодних умов на сільське господарство. Утримання й надалі досить високих температур повітря може призвести до загального послаблення рослин, зниження загартовування й негативно вплинути на подальшу зимівлю й розвиток рослин в весняний період. Також активний розвиток хвороб восени сприяє накопиченню інфекцій у рослинах, які після відновлення вегетації восени можуть вплинути на масове погіршення фітосанітарно-го стану посівів озимих культур.
По итогам 2006 г. рентабельность производства зерновых и зернобобовых культур возросла до 6,9% против аналогичного показателя 3,1% в 2005 г, сообщили в Госкомстате. Наиболее существенное повышение уровня рентабельности зерновых культур зафиксировано в предприятиях Кировоградской (с 12,6% до 20,7%), Черкасской (с 5,1% до 17,4%), Винницкой (с 6,2% до 13,3%), Николаевской (с 1,8% до 11,2%) и Одесской (с 6,4% до 10,9%) областей. По итогам 2006 г. прибыль от выращивания зерновых культур была отмечена в 18 регионах Украины (в 2005г. - в 14 регионах).
Ніхто не може сказати, коли закінчиться Друга велика зернова війна. Ніхто не може гарантувати, що у цій війні будуть переможці. Наразі на всіх фронтах передсвяткове затишшя, яке вже в січні може знову перетворитися на свист словесних снарядів між урядом та експортерами, шалені атаки і гуркіт зернових канонад. Так чи інакше зерновий ринок завжди перед новорічними святами скидав оберти, і на ринку протягом місяця - до середини січня приблизно - завжди було затишшя. Цього сезону період затишшя розпочався ще в жовтні, після того, як уряд розв'язав з трейдерами війну за урожай-2006. Бліцкриг в урядовців не вийшов. Бо частина зерна (і досить чимала) таки попливла за кордон. А інша частина, оточена з усіх боків урядовими постановами та заборонами, знаходиться в портових елеваторах, у вагонах, в трюмах кораблів і чекає нагоди почати наступ. Слід зауважити, що за таких воєнних дій втрати трейдерів надзвичайні.
Хаотичні рухи урядовців на ринку зерна змусили задуматися про запаси продовольства в країні. Після слів міністра економіки Володимира Макухи про небажаний експорт пшениці стало зрозуміло, що негаразди у нас з основним - з продовольчою пшеницею. Задаватися питанням, то ж скільки у нас зерна, безглуздо. Рахували запаси продовольства всі, кому не лінь. Але так і не порахували, бо чіткої системи звітності про зібраний врожай і про його використання в нашій країні просто не існує. Проблема не в цифрах статистики, яким хочете - вірите, хочете - не вірите, проблема в тому, що державні мужі з профільного аграрного відомства не уявляють, скільки господарства і якого збіжжя збирають і як потім використовують.
Давно було зрозуміло, що великого врожаю пшениці в 2006 не буде. Вчені кажуть, що врожайність озимої пшениці, яка є основою щорічного врожаю зерна, становитиме в середньому по Україні 25-27 ц/га. Валовий збір зерна при прогнозованій збиральній площі близько 4,5 млн./га становитиме 11,3-12,2 млн. тонн проти 17,7 млн. тонн у 2005 році. Масове колосіння рослин озимої пшениці на переважній частині території України очікується протягом другої п'ятиденки червня, що на 4-5 днів пізніше звичайних строків. Процес формування та наливу зерна проходитиме також уповільнено при помірному термічному режимі, що позитивно вплине на величину зерен. Згідно з агрометеорологічним прогнозом на липень, внаслідок можливого негативного впливу підвищених температур та низької вологості повітря період дозрівання зерна може скоротитися, що частково знизить сформований потенціал продуктивності озимих за рахунок можливого, особливо в південних регіонах, запалу зерна, однак за таких умов підвищується імовірність формування зерна з високими якісними показниками.
На сегодняшний день на отечественном рынке зерна можно наблюдать спад активности по реализации пшеницы. Влияет на данную ситуацию то, что компании-производители и трейдеры ожидают резкого повышения стоимости зерна. В то же время, спрос начал активизироваться, и компании, желающие приобрести пшеницу, пытаются успеть до скачка цен запастись объемами зерна. Главной причиной для данной ситуации является снижение объемов зерна на рынке и повышенный спрос на продукты зернопереработки.