Після реформи ЖКГ, що обіцяється більшістю кандидатів у президенти, більше чверті боргів у цій сфері буде передано колекторам. За підрахунками, під час реформування ЖКГ колекторські компанії працюватимуть із понад 25% прострочених боргів за воду, енергоносії та інші послуги комунальників. На даний момент із професіоналами зі збору боргів стикаються не більше 5% комунальних боржників, директор з маркетингу та продажу колекторської компанії Verdict.
Потенційні заробітки колекторських компаній у найближчі роки становитимуть 2-3 млрд грн. За прогнозами експертів, до кінця поточного року обсяг проблемних кредитів у банківській системі зросте до 50-65 млрд. грн. При цьому 60% проблемної заборгованості припадатиме на корпоративних клієнтів банків. Це і є потенційним фронтом робіт для колекторських компаній. Проте досі колектори не можуть похвалитися значним охопленням ринку невигідних кредитів. Причин тому кілька.
Небанківські фінансові компанії витісняють банки із ринку факторингу. Багато банків майже повністю припинили надання послуг факторингу своїм корпоративним клієнтам. Ринок факторингу швидше мертвий, ніж живий. Банки зазнають дефіциту фондування під такі операції, тому змушені відмовлятися від їх надання
27 жовтня уряду вдалось зібрати 1,25 млрд. грн. За традицією останнього місяця більше половини залучених грошей дав продаж ОВДП з погашенням відразу після виборів — у квітні 2010 р. Їх розміщення дало 725,6 млн. грн. Ще одну велику суму – 303,4 млн. грн. - дали бюджету півторарічні папери.
Держфінпослуг просить на порятунок кредитної кооперації 1 млрд. грн. В іншому випадку близько 30% кредитних спілок ризикують розоритися. Минулого тижня голова Держфінпослуг Віктор Суслов, а також представники ринку кредитних спілок (КС) заявили, що система кредитної кооперації потребує рефінансування у розмірі 1 млрд грн. Більше того, стало відомо, що регулятор і асоціації, що представляють ринок КС, направили відповідну програму антикризових заходів до Кабміну, Верховної Ради та Нацбанку. За словами Віктора Суслова, найближчим часом очікується розгляд цього питання Кабміном. "Стабілізувати ситуацію в КС, не вклавши туди жодної гривні рефінансування, неможливо", - заявив голова Держфінпослуг на прес-конференції 6 липня. При цьому представники ринку зазначають, що близько 500 млн. грн. могли б бути спрямовані на допомогу КС у поверненні депозитів населенню, на підтримку короткострокової ліквідності установ, а ще 500 млн грн. - На підтримку основного виду діяльності КС - кредитування населення.
Інвестиційні фонди зазнали відпливу коштів. Найбільше постраждали відкриті фонди, менше — закриті. Проте сьогодні експерти констатують — відтік майже припинився. Дані Української асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ) показують, що з початку цього року відбулася зупинка відтоку коштів з відкритих фондів — найчутливішої до настрою населення групи фондів. Якщо за минулий рік вони втратили майже 57% коштів, то з початку 2009 р. лише 4%. Щоправда, кількість фондів суттєво зросла, і з різних ІСІ картина припливу-відтоку різна.
Обсяг інвестицій в основний капітал за перший квартал упав майже на 40% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 25,1 млрд. грн., а порівняно з торішнім середньорічним квартальним значенням — більш як удвічі, повідомив Держкомстат. У першому кварталі відзначається згортання інвестиційної активності компаній щодо своїх проектів практично у всіх секторах. З іншого боку, змінилася структура джерела фінансування. Зокрема, у рази впали інвестиції з держбюджету, суттєво скоротилася частка кредитування (з 15-20% останніми роками – до 11,8%). Відповідно, різко зросла частка власних коштів підприємств — майже до 70% (21,1 млрд. грн.).
Криза змусила фонди прямих інвестицій (private equity funds) змінити лідерів. Більшість інвесторів, які працюють на ринках, що розвиваються, вірять у перспективи бізнесу — на відміну від фондів, націлених на розвинені держави. 78% інституційних інвесторів планують розширити свою присутність у деяких країнах, що розвиваються, протягом найближчих п'яти років. Для порівняння: лише 43% фондів, що вкладають в активи західних економік, планують у той же період збільшити інвестиції. Такі результати п'ятого щорічного дослідження, проведеного Асоціацією фондів прямих інвестицій на ринках, що розвиваються (EMPEA) і фондом Coller Capital. Аналітики опитали 156 інституційних інвесторів (представників пенсійних та хедж-фондів, страхових компаній та багатих сімей з різних регіонів світу).
Найбільш висока ймовірність дефолтів до кінця року існує за облігаціями компаній сектору нерухомості та роздрібних торгових мереж. Отже, головним механізмом виживання на ринку залишиться реструктуризація запозичень. Альтернативою домовленостей із кредиторами буде банкрутство компаній, що не завжди дозволяє повернути вкладені кошти. Ситуація з борговим навантаженням рітейлерів подібна до ринку нерухомості. Банки не рефінансують борги, а терміни виконання зобов'язань по облігаціях порушуються, і з паперів з'являється дедалі більше технічних дефолтів. Останні півроку компанії заявляли, що шукають інвестора чи продають якісь об'єкти. Але угод поки що не відбулося жодної. Отже, зараз ринок починає намацувати можливості реструктуризації зобов'язань.
Українські компанії перестають платити за своїми боргами. За підрахунками експертів, на початок квітня кількість дефолтів за корпоративними облігаціями вже досягла 90 і продовжує збільшуватися. Щоправда, поки що у більшості випадків йдеться про так звані технічні дефолти: боржники намагаються домовитися з інвесторами про відстрочки, реструктуризацію та інші поступки, не відмовляючись від виплат загалом. Проте вже у другому півріччі фінансисти прогнозують стрімке зростання кількості справжніх дефолтів із повною відмовою від погашення корпоративних облігацій. У першому кварталі 2009 р. було зафіксовано 16 випадків технічних дефолтів: дев'ять із них припало на будівельний сектор, і вони були пов'язані зі зривом термінів здачі нової нерухомості в експлуатацію, а сім — на корпоративний сектор. Вітчизняні інвесткомпанії, які є одними з основних покупців цінних паперів (після банків), дали менш оптимістичні оцінки.
За оцінкою колекторської компанії (КК) X-Point, вже восени обсяг замовлень на повернення боргів з боку банків збільшився на 25—30%, і ця цифра постійно зростає. Водночас, сьогодні, за оцінками Асоціації колекторського бізнесу України (АКБУ), в роботу колекторським компаніям передано не більше 10—15% проблемної заборгованості фінансово-кредитних установ. Ринок колекторських послуг поки що відкритий, проникнення в банківський сегмент порівняно невелике, а послуги з повернення проблемних та безнадійних боргових зобов'язань недостатньо структуровані. З іншого боку, за підрахунками АКБУ обсяг ринку вже зараз становить близько 2,5 млрд. грн. — тобто послуги колекторів стають уже популярнішими. "Безумовно, у такій ситуації фінансово-кредитні установи все частіше вдаються до допомоги колекторських компаній, - коментує експерт. - Підвищений попит на послуги колекторів не може не позначитися на тенденціях розвитку цього ринку. Практично щодня ми дізнаємося про появу нових і нових гравців. За нашими оцінками, сьогодні в Україні працюють до 15 великих колекторських компаній, а також близько 40—50 невеликих регіональних структур, які позиціюють себе такими: поточного року ми очікуємо, що ринок колектингу пройде стадію формалізації, доформування, і до кінця року залишиться близько 10 сильних гравців.
На початку 2009 року індекс ПФТС продовжив падати: -15% із 1 січня по 13 лютого. Торгів на головному фондовому майданчику країни — біржі ПФТС — зараз практично немає, денний обіг акціями не перевищує 2 млн грн (на початку 2008-го біржові торговці укладали угоди в середньому на 100–200 млн грн щодня). У січні на тлі кризи у банківському секторі стрімко дешевшали акції великих українських фінустанов — папери Укрсоцбанку та Райффайзен Банку Аваль втратили 35% та 43% вартості відповідно. Наразі акції двох банків котируються на рівні номіналу. Загострення газового конфлікту у січні призвело до обвалу акцій хімічного підприємства «Стирол» на 30%. Січневе падіння котирувань українських акцій спричинило чергове зниження прибутковості відкритих пайових інвестфондів: з початку січня по 11 лютого, за даними Української асоціації інвестиційного бізнесу, інвестори ПІФів втратили в середньому 1,74% вкладень.
Спроба президента та Мін'юсту захистити населення від колекторського рекета поки зазнала невдачі. Незважаючи на заборону Мін'юсту банкам надавати інформацію про позичальників колекторам, існуванню цього виду бізнесу поки що нічого не загрожує. Адже частина даних була передана ним раніше і «робота» із проблемних заборгованостей триває. А поки що закон для колекторів «не писаний», як і раніше, вони зможуть обирати заходи на боржників на свій розсуд. Випадки невиплати за кредитами, що почастішали, «штовхають» банки на залучення колекторських компаній до «вибивання» боргів. Проте минулого тижня Мін'юст заборонив фінустановам передавати колекторам інформацію про позичальників.
Міністерство юстиції має намір запропонувати заборонити діяльність колекторських компаній як незаконну. Пропозиція цілком лягає в канву популістських пропозицій і вже прийнятих рішень, спрямованих на додатковий захист позичальників, які постраждали від кризи. Юристи вважають задум міністерства абсурдним. Kолекторські компанії як сегмент фінансово-банківської діяльності повинні мати ліцензії, проте українське законодавство такий вид діяльності не передбачає, тому робота фірм зі стягнення боргів є незаконною. Це фірми, які створилися нещодавно та взяли основним змістом своєї господарської діяльності виконувати доручення банків та збирати борги. Діяльність таких фірм сьогодні перебуває поза законом.
На ринку відкритих інвестиційних фондів почали повною мірою виявлятись наслідки кризи. Першою і поки що єдиною на ринку компанією з управління активами (КУА), яка припинила викуп інвестиційних сертифікатів в учасників своїх відкритих та інтервальних фондів, виявилася "Конкорд Ассет Менеджмент" (м.Київ; з 2004 р.; 50 чол.). 4 лютого КУА прийняла рішення тимчасово призупинити викуп та розміщення сертифікатів фондів "Достаток", "Стабільність" та "Перспектива" (інтервальний). Це означає, що учасники цих інститутів спільного інвестування (ІСІ) тепер не зможуть забрати свої гроші, навіть якщо згодні продавати інвестсертифікати за заниженою ціною та фіксувати збитки. За даними КУА "Конкорд Ассет Менеджмент", за IV квартал 2008 р. учасники фондів пред'явили до викупу в середньому понад третину розміщених сертифікатів. У зверненні КУА до клієнтів зазначається, що на ринку, що переживає кризу, така ситуація призвела до значного зменшення вартості чистих активів фондів. "Найбільш ліквідні цінні папери та кошти фондів (які були розміщені Компанією на банківських депозитних рахунках) повністю використані для виконання вимог норми законодавства щодо своєчасного розрахунку з інвесторами", - йдеться у повідомленні КУА. За даними компанії, викуп інвестсертифікатів припинено на місяць. Втім, із звернення до інвесторів стає зрозуміло, що це обмеження може розтягнутися на невизначений термін.
Відкриті ПІФи, які показали рекордну збитковість минулого року, обіцяють інвесторам у 2009 р. солідні заробітки. Їх мотивують уже не примарними прогнозами щодо відродження вітчизняного фондового ринку, а законодавчим розширенням із лютого повноважень інвестфондів. Минулий рік став найневдалішим для відкритих інвестфондів за всю їхню історію. Протягом січня–грудня інвестори вивели з ПІФів 166,05 млн грн., а їхня середня прибутковість впала до мінус 43,55%. Досі з фондів не забирали кошти з такою запопадливістю: за середньої прибутковості у 73,9% у 2007 р. приріст інвестицій склав 310,26 млн грн. За інформацією Української асоціації інвестиційного бізнесу, вартість чистих активів відкритих фондів у 2008 р. зменшилася одразу на 227,9 млн. грн. (До 273 млн грн.). Лідером скорочення активів став "Парекс Український Збалансований фонд", у якого вони знизилися на 82,8% (204,5 млн грн.), друге місце в антирейтингу посів фонд "Класичний" ІГ "Кінто", у якого вартість чистих активів впала на 61% (66,3 млн. грн.), третє — фонд «Конкорд Стабільність» (мінус 24,5 млн. грн.).
З 13 лютого інвестфондам дозволяється вкладати у банківські депозити та держоблігації не 30 та 25% активів відповідно (як зараз), а вже по 50%. Одночасно знімаються всі обмеження на купівлю акцій та корпоративних облігацій. Нагадаємо, що зараз ПІФи можуть купувати акції не більш як на 40% активів, а облігації – на 20%. При цьому, щоправда, незмінним залишилося колишнє табу, що забороняє вкладати в ЦП одного емітента понад 5% активів. Крім того, корпоративним фондам, які раніше не мали права купувати нерухомість, дозволили вкладати в цю галузь до 60% активів, а венчурам — до 100% (старим законом останнім дозволялося витрачати на нерухомість не більше 50% активів). Причому якщо раніше венчурним фондам можна було придбати виключно цільові будівельні облігації, які будкомпанії викуповували після зведення об'єктів, то з 13 лютого вони зможуть вкладатися і в саму нерухомість. «Наразі інвестфонду вкрай складно продати будівельні облігації як самим забудовникам, так і учасникам фінансового ринку. Тому єдиний вихід для них — обміняти такі папери на квадратні метри.
Затяжна криза на вітчизняному фондовому ринку поставила у скрутну ситуацію учасників закритих інститутів спільного інвестування (ІСІ). Закриті фонди створюються певний термін і після його завершенні мають продати активи і розрахуватися з інвесторами. Очевидно, що учасники фондів, закінчення терміну дії яких посідає пік фондової кризи, приречені на втрату своїх інвестицій та фіксування збитків. Керуюча компанія просто буде змушена продавати знецінені в результаті кризи ЦП, які в умовах зростання ринку могли б забезпечити учасникам фонду високий інвестиційний дохід. Інша річ відкриті ІСІ, які створюються на необмежений термін. У таких фондах інвестори мають можливість роками чекати на кризу, розраховуючи на відновлення зростання вартості акцій на фондовій біржі і, відповідно, на повернення інвестицій. За даними Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), близько 50 пайових та корпоративних інвестиційних фондів у своїх документах вказали як термін закінчення діяльності 2008-2009 років. За словами фондовиків, щонайменше чотири закриті ІСІ з високою часткою участі фізосіб повинні будуть завершити свою діяльність протягом року.
У центрі уваги в Україні протягом минулого тижня (з 29 січня по 5 лютого) були політичні події. Хоча Верховна Рада не підтримала вотум недовіри уряду Тимошенко, проте саме собою це голосування свідчить про те, що передвиборча боротьба за крісло президента набирає обертів, тим самим підвищуючи політичну напруженість та обмежуючи перспективи зростання вартості українських активів. Поки влада б'ється над пошуком шляхів виходу з банківської кризи та намагається домовитися про чіткі правила рекапіталізації банків, населення відмовляється їм довіряти. За повідомленнями АУБ, у січні громадяни зняли із депозитів 16 млрд. грн. (у грудні минулого року – лише 100 млн. грн.). Це призвело до зростання ставок овернайт до 45-60%, в деякі дні "зашкалюючи" за 100%. Зрозуміло, що у такому режимі банківська система довго працювати не зможе. На таких новинах індекс ПФТС прискорив падіння, за тиждень знизившись на 9,06%. Покупці не поспішали виходити ринку. Падінню індексу також сприяло зниження курсу гривні на 4,4%.
З середини лютого компанії з управління активами матимуть можливість продовжувати період дії закритих інвестиційних фондів (пайових чи корпоративних). 14 січня було оприлюднено закон, згідно з яким термін дії фондів, вартість чистих активів яких за 12 місяців знизилася більш ніж на 20%, може бути збільшено на 2 роки. КУА зобов'язана викупити цінні папери тих інвесторів, які не підтримають рішення щодо продовження терміну роботи фонду. Проте, швидше за все, таких інвесторів буде небагато — більшість вкладників зацікавлені у отриманні прибутку, а не збитків.