Уборка зерновых на Ривненщине уже завершилась. По предварительным подсчетам, вал продовольственного зерна достигнет 319 тыс. тонн. Теоретически его хватит с запасом, чтобы наполнить региональные закрома, поскольку годовая потребность населения области составляет всего 160 тыс. тонн. Однако… Действительность порождает несколько повторяющихся из года в год проблем. Хотя пути их решения каждый год разные. Суть первой - как наполнить региональную кладовую сразу после сбора урожая. Чтобы вдруг, еще до нового хлеба, не было проблем ни у крестьян, ни у горожан. И чтобы цены на хлеб и хлебобулочные изделия не ударили по их карманам.
Кабинет министров разрешил в период с 1 ноября 2007 года по 31 марта 2008-го экспортировать 1,203 млн. тонн зерновых. Об этом 26 сентября сообщил министр экономики Анатолий Кинах. В частности, операторы рынка смогут поставить за границу 600 тыс. тонн кукурузы, 400 тыс. тонн ячменя, 200 тыс. тонн фуражной пшеницы шестого класса и 3 тыс. тонн ржи. Ранее на третий квартал этого года Кабмин установил квоту в размере 12 тыс. тонн, что фактически означало запрет на экспорт зерновых. Однако и в расширенном варианте квоты не соответствуют экспортному потенциалу. По оценке аналитиков рынка, в нынешнем году он составляет как минимум 3-4 млн. тонн зерновых.
В 2007 г. Украина временно перестала быть в числе основных поставщиков зерна на мировой рынок. Как известно, причиной такого сокращения внешних поставок стали экспортные ограничения, введенные украинским правительством в 2006 г. с целью стабилизации внутреннего рынка. Bплоть до июля 2006 г. (до начала запретительных мер Кабмина), экспорт зерна рос быстрыми темпами, чему не в малой степени способствовал богатый урожай в 2005 г. В 2005 г. экспорт зерна увеличился на 63,7%, или на 4 865,5 тыс. т, по сравнению с предыдущим, и составил 12 501,6 тыс. т на $1 384 млн. Еще в июне 2006 г. экспорт зерна увеличился на 30,2%, или на 217,64 тыс. т, по сравнению с июнем 2005 г. до 938,9 тыс. т на $121,2 млн.
В конце августа 2007 г. Международный совет по зерну (IGC) понизил прогноз мирового производства зерна на 5 млн. т до 1 653 млн. т по причине неурожая в ряде зерносеющих стран. И хотя это больше чем в минувшем - 2006/2007 маркетинговом году (МГ), когда производство зерна в мире составило 1 567 млн. т, но, учитывая резко возросшее потребление зерна, такие прогнозы спровоцировали ажиотаж на продовольственных биржах - цены быстро пошли вверх. На сегодняшний день цена за одну тонну продовольственного зерна на мировом рынке составляет более $300 - это рекордная величина и это не предел. По прогнозам в ближайшее время она может вырасти до $400 за т. Из этого становится понятным, какой будет цена хлеба, если его начнут продавать "по себестоимости" - ведь при таких ценах килограмм муки будет стоить не менее $5.
Із введенням квот на експорт Державна інспекція з якості та формуванню ресурсів щомісячно перевіряє кожне сховище зерна, але не розголошує зібрану інформацію. На жаль, у цьому питанні конфіденційність зберігають майже усі учасники ринку. До речі, це передбачено законодавством. Але, як відомо із достовірних джерел, у Вінницькій області в коморах сільгоспгосподарств, на переробних та хлібоприймальних підприємствах станом на 1 серпня 2007 року зберігалося 885,1 тис. тонн зернових культур. Це більше, ніж у 2006-му в 2,4 рази. Як і в попередньому році, більше половини зерна (68,9%) знаходиться у товаровиробників, решта - на підприємствах, які займаються зберіганням та переробкою.
Максимальный объем квоты - 600 тыс. т - пришелся на кукурузу. Из-за невысокого мирового урожая этой культуры на фоне возросшего спроса на кукурузу как на сырье для биоэтанола ее цена может достигнуть $300 за т. Также разрешен экспорт 0,4 млн. т ячменя, 0,2 млн. т фуражной пшеницы шестого класса и 0,03 млн. т ржи. Сколько зерна позволят вывезти с 1 апреля до конца маркетингового года (1 июля 2008 г.), правительство определит уже следующей весной, с учетом уточненного прогноза урожая-2008 и ситуации на международном рынке.
Чиновники официально признали, что обещания экспорта зерна на уровне пяти и даже 4 млн. т в текущем маркетинговом году оторваны от жизни. Прогноз, который озвучил в конце прошлой недели министр аграрной политики Юрий Мельник, более реалистичен - 3 млн. т до 1 июля 2008 г. Эту цифру Минагро вывело после подведения баланса, сведя данные о сборе урожая из регионов. Согласно последней информации, валовой сбор зерновых - 28 млн. т, с учетом переходящих остатков (5,7 млн. т, из них 2,8 млн. т - продовольственное зерно), предложение зерна в текущем МГ составит 34 млн. т. Пшеницы собрано, как и в прошлом году, а вот урожай ячменя - почти в два раза меньше.
На мировом рынке цены растут не только на нефть. Ежегодно зернотрейдеры поднимают стоимость зерна, и останавливаться на этом не собираются. Специалисты называют пять основных причин удорожания злаковых культур, две из которых являются общемировыми, а остальные касаются только Украины. Одна из них - желание сохранить запасы нефти и перейти на биотопливо, для производства которого используются злаки и масличные культуры. Примерно семь лет назад в мире как грибы после дождя стали расти заводы по производству биотоплива. В результате производители экологического горючего скупают значительную часть мирового урожая зерновых, что дает возможность зернотрейдерам повышать свои цены. Вторая глобальная причина - неудержимый рост населения планеты. Сегодня в мире ежегодно "съедают" 640 млн. тонн зерновых, а уже через 100 лет понадобится 960 млн. тонн зерна ежегодно.
Инфляция бьет рекорды. По оперативным данным Госкомстата, в июле индекс потребительских цен вырос на 1,4%, с начала года - на 5,6%. Ценовая статистика за последний год выглядит и вовсе удручающей: с августа прошлого года потребительские цены выросли более чем на 13%. Причем самым инфляционным оказался июнь-2007: за первый месяц лета потребительские цены в Украине увеличились на 2,2% (для сравнения, за январь - май - на 2%). Летний рост инфляции для Украины - явление необычное. Начиная с 1997 года, потребительские цены в летние месяцы практически не росли, а то и снижались.
Україна ще місяць тому сподівалася зібрати непоганий урожай зернових. Проте ситуація із вологозабезпеченням посівів, на жаль, не покращала, а ще більше ускладнилась. За даними УкрГМЦ, починаючи з другої декади травня, внаслідок надходження на територію України сухих повітряних мас із південного заходу, на більшій частині країни встановилася суха та аномально жарка для цього періоду погода. У квітні-травні в більшості регіонів не було атмосферних опадів протягом 40-50 днів. Отже, на початок червня запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту в більшості областей степової та лісостепової зон були вдвічі-втричі нижчі за середні багаторічні показники, верхні шари фунту практично сухі.
Через весняно-літню посуху постраждали посіви практично по всій Україні. Міністерство аграрної політики вважає зоною стихійного лиха Херсонську, Миколаївську, Одеську, Запорізьку, Кіровоградську, Донецьку, Луганську, Дніпропетровську, Черкаську, Київську, Вінницьку області та АР Крим. " Посуха завдала збитків зерновій та овочівницькій галузям, садівництву, тваринництву й навіть бджільництву. Уряд розглядає питання адресної виплати компенсації агро-виробникам. Як заявив міністр аграрної політики Юрій Мельник, компенсація матиме адресний характер для окремих підприємств. Загальний обсяг допомоги визначено в сумі 270 млн. гривень.
За даними Держкомстату, запаси зерна на сільськогосподарських підприємствах України (крім малих) і підприємствах, що займаються його зберіганням та переробкою, станом на 1 травня п. р. становили 5,8 млн. т (на 6% менше, ніж торік). При цьому запаси пшениці на зазначених підприємствах на ту саму дату були меншими за торішні (-3%) і становили 3,4 млн. т. Безпосередньо в аграрних підприємствах зберігалося 1,5 млн. тонн зернових (-42%), в тому числі 0,5 млн. т пшениці (-49%). Як повідомив Держкомстат, під час закупівлі підприємствами зернових середня ціна пропозиції щодо їхнього зберігання та переробки в січні-квітні 2007 року становила 704,8 грн/т проти торішніх 524,2, в тому числі на пшеницю - 690,6 грн/т (у січні-квітні 2006-го - 546,1).
Сьогодні на ринку зерна однією з ключових проблем є нестабільність пропозиції, що в свою чергу зумовлюється знаними коливаннями у валових зборах. В останні роки через низький рівень матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарські товаровиробники не в змозі чинити опір примхам природи, в результаті чого відхилення у рівнях виробництва зерна між мінімальним та максимальним їх значеннями становили 2,5 рази. Після критичного 2003 p., коли Україна отримала лише 20,2 млн. т, з яких 3,6 млн. т пшениці, у наступні роки коливання валових зборів були незначними, проте динаміка спадаючою, зокрема у 2004 р. - 41,8 млн. т, у 2005 р. - 38,0 млн. т, у 2006 р. -34,3 млн. т.
Едва отменив запрет на экспорт зерновых, правительство вновь вводит ограничения. Это подрывает доверие к Украине как стране-экспортеру. Правительство решило бороться с ростом цен на хлеб ограничением экспорта зерновых. На прошлой неделе Кабинет министров ввел квоты на экспорт продовольственной пшеницы, ржи, кукурузы и ячменя на время с 1 июля до 1 октября 2007 года. В этот период Аграрный фонд и Госрезерв будут осуществлять закупки зерна для создания государственных запасов (планируется сформировать запасы зерна в объеме 3,5 млн. тонн).
Дефицита зерна в стране не будет, несмотря на потери урожая из-за засухи. Искусственно созданный кризис в первую очередь навредит производителям и экспортерам, а Украина вновь упустит шанс заработать на пике мировых цен. Первые заявления о значительных потерях урожая от майской засухи прозвучали ровно месяц назад. Нагнетание ситуации правительством привело к резкому скачку цен на зерно и муку на внутреннем рынке. Вместе с тем последствия так называемого "хлебного кризиса" в большей степени преувеличены. Хлеб не является сегодня тем продуктом, от которого всецело зависит жизнь украинских граждан. В потребительской корзине, по данным Минэкономики, затраты на хлебобулочные изделия занимают всего 5% (корзина Госкомстата, рассчитанная на людей с низкими доходами, отводит хлебу и хлебопродуктам 9,58%).
Агрометеорологічні умови осіннього періоду 2006 року, в цілому, можна охарактеризувати як сприятливі для проведення сівби та розвитку озимих. Значна кількість опадів протягом серпня у більшості областей України (норма та більше в Степу до трьох норм на Поліссі) сприяла оптимальному (в деяких регіонах західних областей надмірному) та задовільному рівню вологозабезпечення. Незважаючи на те, що в більшості північних та західних областей у вересні місячна сума опадів не перевищила 50% від норми, рівень вологозапасів знаходився в межах оптимальних та близьких до них значень. Лише на окремих площах південних та східних областей цей показник оцінювався як незадовільний. В цілому, достатній рівень зволоження у вересні, на фоні частково підвищеного термічного режиму (сума температур вище 5°С на кінець місяця на 30-50° перевищила багаторічні значення), дозволив провести сівбу озимих у сприятливих умовах, і на кінець місяця було засіяно близько 4,4 млн. га озимої пшениці.
Министерство аграрной политики отрапортовало, что продовольственная безопасность страны под контролем. Однако рядовые аграрии, похоже, снова останутся один на один со своими проблемами. Как ни странно, но аномальная для второй половины мая жара таки заставила противоборствующие в украинском политикуме стороны несколько понизить градус отношений и озаботиться действительно насущными для населения Украины проблемами. Прежде всего, вопросами продовольственной безопасности страны. Их накопилось немало. Каковы будут последствия засухи для украинских аграриев и АПК в целом? Достаточны ли меры, предпринимаемые для ликвидации этих последствий? Будет ли в этом году страна с зерном и вырастут ли цены на хлеб?
Цьогорічна зима для вітчизняного зернового ринку виявилась як ніколи буремною. Хоча скоро її вже, можливо, згадуватимуть тільки як примарну легенду про обмеження прав та свобод трейдерів. Окрасою "легенди" претендують стати історії про морські зернові термінали, в яких зіпсоване від довгого злежування під власною вагою зерно тоннами скидали до моря... Нині катавасія із зерновими начебто завершується, експорт фуражу дозволили. За місяць навіть критично перевантажені термінали зможуть оперувати "новим" зерном. Досі однозначно відповісти, навіщо було введено обмеження на вивіз зерна, не зможе ніхто. Для потреб внутрішнього ринку в продовольчому зерні потрібно 6,5-7 млн. тонн на рік.
Згідно з попередніми даними, в поточному році очікується деяке зменшення площ під ярими колосовими, порівняно з попереднім роком, на 5-7%, за умови найбільш вірогідного перебігу зимового періоду. Проте, у випадку песимістичного розвитку подій (вірогідність 20%), площі пересіву та підсіву озимини можуть перевищити 0,6 млн. га. Ярий ячмінь, як і в попередні роки, залишиться основною фуражною культурою України. У очікуваних агрометеорологічних умовах оптимальні строки сівби в Степу настануть у середині березня, в Лісостепу - у третій декаді березня, на Поліссі - в першій декаді квітня, що раніше середньобагаторічних показників на 7-10 днів.
Уже в нынешнем сезоне Украина рискует сменить громкий статус одного из крупнейших экспортеров зерна на скромный титул импортера. На прошлой неделе правительство блокировало вывоз продукции из страны и, одновременно отменив ввозную пошлину, открыло границы для иностранных поставщиков. Рынок отреагировал на действия государства привычными методами - цены взлетели до рекордных высот. Худшие опасения зернотрейдеров подтвердились. На прошлой неделе Кабинет Министров принял постановление "О неотложных мерах по уменьшению негативного воздействия засухи и обеспечению формирования ресурсов зерна урожая 2007 года", грозящее поставить рынок с ног на голову. Документ, в частности, предусматривает введение нулевой таможенной пошлины на импорт основных видов зерновых (до этого составляла 30% от стоимости) и запрет их экспорта до завершения формирования государственного запаса.