Pro-Consulting: На столах украинцев медленно, но уверенно закрепляются пищевые полуфабрикаты и снеки. Комментарии

Урізати меню та готувати нашвидкуруч — основні тренди харчового ланцюжка

Ще рік тому середньостатистичний громадянин проїдав 68% зароблених грошей. Тепер своїм зменшеним бутербродом із початком опалювального сезону йому доведеться поділитися також із енергетичними монополіями.

У підсумку, щоб утриматися у звичній споживчій ніші, потрібно вже зараз на 50%, а з осені — фактично вдвічі збільшити власну економічну ефективність. Відповідно, час, що витрачається на роботу, зростатиме, а оптимізації підлягатиме все: сон, дозвілля та приготування їжі. Тому на столах українців повільно, але впевнено закріплюються харчові напівфабрикати і снеки.

Пельмені на ніч

Компанія Pro Consulting, оцінюючи роздрібне споживання, зазначає, що підвищується конкурентний тиск заморожених борошняних виробів на ринку хлібопродуктів. Одним із основних стимулів активізації вітчизняних операторів виступило жорстке державне регулювання цінової політики щодо соціальних сортів хліба. Зниження рівня рентабельності виробництва продукції призвело до необхідності пошуку альтернативних джерел доходу.

Ринок заморожених хлібобулочних виробів в Україні має досить великий потенціал зростання. Активна динаміка відзначалася в 2012–2013 роках, коли середній темп приросту становив близько 70% у натуральному вираженні. Зростання споживання заморожених хлібних напівфабрикатів дозволяє говорити про збереження позитивної тенденції збільшення обсягів ринку.

Не відчув на собі традиційні сезонні коливання також ринок пельменів і вареників. «Для весняно-літнього періоду характерне майже 30% падіння продажів м’ясовмісних напівфабрикатів, — коментує ситуацію співзасновник торгової мережі «Комора» Андрій Крента. — Торгівля пельменями скоротилася всього лише на 4–6%. Та й то, це було обумовлено швидше туристичною міграцією на травневі свята, ніж реальним падінням попиту.

Так, вже за червень–липень поточного року споживачі скуштували варенично-пельменної продукції на 20% більше, ніж за відповідний період минулого року. Поки важко сказати, якими цифрами відповіли на споживчі сигнали великі постачальники, але кількість замовлень підприємцям, що випускають цю продукцію в домашньому форматі, зросла більш ніж на чверть».

Експерти впевнені, що в сезон забою худоби та збору врожаю можна очікувати навіть більш ніж дворазового збільшення виробництва таких напівфабрикатів.

Макарони з сиром

За останні півроку попит на макаронні вироби зріс приблизно на 26%. Очевидно, що частково він задовольнявся за рахунок імпортної продукції та широкого розпродажу складських запасів українських виробників. Адже, за даними «Укрмакаронів», профільні вітчизняні підприємства перше півріччя фактично простоювали через відсутність сировини.

У сегменті снеків і сухариків, який останні п’ять років стабільно демонструє позитивну динаміку зростання — ситуація більш впорядкована. Якщо в 2010 році українськими підприємствами було вироблено 50,8 тис. т, то в 2013 році — 52,4 тис. т. За даними об’єднання «Укрхлібпром» рівень насиченості ринку хлібобулочних виробів в Україні становить лише 45–50%, що говорить про великий нереалізований потенціал галузі, в т.ч. і в сегменті сухарів.

Розширення асортименту зробило добру послугу і плавленим сиркам. За інформацією Pro-Consulting, з 2011 року динаміка ринку плавленого сиру в Україні показує позитивну тенденцію. У 2013 році обсяги його виробництва склали рекордні 23,4 тис. т. Це максимальний показник за підсумками останніх чотирьох років.

У торгових мережах, в структурі споживання плавленого сиру в Україні переважає вітчизняна продукція. Її частка в 2013 році була 83,6%.

І всупереч усім негативним процесам, які потрясають економіку України, в споживанні цього справді народного продукту спад не зафіксовано. Більш того, оглядачі навіть припускають сезонний сплеск продажів у осінньо-зимовий період.

Полюбить наш народ

Багатообіцяючий споживчий тренд швидко усвідомили не тільки представники харчопрому. Проста логіка: господиня неминуче відмовиться від покупки інгредієнтів, якщо ціна готового продукту дорівнюватиме 40–60% від сукупної вартості складових і скорочуватиме час на отримання кінцевого результату — стала очевидною і для постачальників обладнання.

Звичайно, дорогі апарати для виробництва сиру, макаронов і сухариків, що вимагають великих складів та виробничих площ, не будуть об’єктами підвищеного попиту для інвесторів середньої руки. Але навряд чи щось завадить власнику локальної торговельної мережі придбати за 10–20 тис. грн. апарат для виготовлення вареників і пельменів, й ефективно поборотися за прибуток у ціновому полі за рахунок різниці у вартості доставки.